Рішення № 98918616, 11.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2797/21

РІШЕННЯ

іменем України

11 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (Код ЄДРПОУ 21318350) № 27 від 19.11.2020 року у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (Код ЄДРПОУ 21318350) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу за період з 01.01.1976 року по 10.11.1985 року, починаючи з дати призначення пенсії - 27.04.2017 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №27 від 19.11.2020 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи в зв`язку з тим, що запис про зміну прізвища в трудовій книжці НОМЕР_2 не завірено згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 р. № 162. Вважає, що працівник не може відповідати за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що 11.11.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із врахуванням стажу роботи за період з 01.01.1976 року по 10.11.1985 року на підставі трудової книжки № НОМЕР_3 . Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області №7 від 19.11.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи у зв`язку з тим, що запис про зміну прізвища в трудовій книжці № НОМЕР_3 не завірено згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року, про що позивачку повідомлено листом від 07.12.2020 року № 2200-0312-8/53700. Крім того, позивачем не подано будь-яких інших документів щодо підтвердження спірного періоду роботи, передбачених п.З Порядку № 637.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву за період з 27.04.2017 по 11.03.2021 залишити без розгляду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.12.2020 №2200-0312-8/53790, тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що факт зміни позивачем прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , про що є відповідний запис в трудовій книжці з посиланням на свідоцтво про шлюб, як підставу зміни прізвища, підтверджується судовим рішенням про розірвання шлюбу, свідоцтвом про розірвання шлюбу, свідоцтвами про народження дітей, які долучені мною до позовної заяви. Відсутність на названому записі печатки підприємства не спростовує факту зміни позивачем прізвища. Вважає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, на чому наполягає відповідач, стався з вини адміністрації підприємства і не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, з урахуванням всієї трудової участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач з 27.04.2017 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 24.07.1977 позивач в період з 01.09.1976 року по 23.07.1977 року позивач навчалась Чернігівському середньому профтехучилищі № 1. З 24.07.1977 року по 06.07.1979 року працювала крутильницею 4 розряду цеху об`ємних волокон Чернігівського виробничого об`єднання «Хімволокно»; з 30.07.1979 року по 10.01.1983 року працювала сортувальницею З розряду, машиністом мостового крана 4 розряду в державному підшипниковому заводі; з 17.02.1983 року по 02.06.1983 року працювала слюсарем 3 розряду в управління «Будмеханізація № 7»; з 25.07.1983 року по 10.11.1985 рік працювала машиністом електромостового крана 4 розряду Красноярського заводу «Сибтяжмаш».

Позивач звернулась до відповідача із заявою від 11.11.2020, у якій просила здійснити перерахунок пенсії із врахуванням стажу роботи за період з 01.01.1976 року по 10.11.1985 року на підставі трудової книжки № НОМЕР_3 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області №27 від 19.11.2020 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи у зв`язку з тим, що запис про зміну прізвища в трудовій книжці № НОМЕР_3 не завірено згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року.

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.12.2020 №2200-0312-8/53790.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).

Відповідно до п. д) ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.

Згідно матеріалів справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області №7 від 19.11.2020 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи у зв`язку з тим, що запис про зміну прізвища в трудовій книжці № НОМЕР_3 не завірено згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року.

Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та враховуючи, що пенсійний орган не включив у підрахунок страхового стажу позивача період з 01.09.1976 по 10.11.1985, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального стажу позивача для обчислення пенсії період з 01.09.1976 по 10.11.1985.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №27 від 19.11.2020 про відмову у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з дати призначення пенсії 27.04.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу за період з 01.01.1976 по 10.11.1985 починаючи з дати призначення пенсії - 27.04.2017.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1816,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №27 від 19.11.2020 року у проведенні перерахунку пенсії з дорахуванням стажу роботи ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.1976 року по 10.11.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу за період з 01.01.1976 року по 10.11.1985 року, починаючи з дати призначення пенсії - 27.04.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1816 (тисячу вісімсот шістнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Г.В. Лабань