Рішення № 98918600, 09.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4118/21

РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення UА401160/2021/000019/1 від 28.01.2021 Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що до Подільської митниці для митного оформлення транспортного засобу було подано митну декларацію №UA401160/2021/001939 та відповідні документи. У вказаній митній декларації декларантом було визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту у розмірі 14000 Євро. 28 січня 2021 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. У рішенні збільшено митну вартість задекларованого товару до 16150 Євро. Вважає, що ддя митного оформлення подано усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Позивач також зазначає, що уповноважена особа подавала до митного органу документи не згідно ч. 2 ст. 53 МК України, а відповідно до статті 368 МК України, згідно положень якої для цілей оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Саме вартість транспортного засобу і є тією фактурною вартістю транспортного засобу, яка застосовується для цілей його оподаткування. З цих підстав є необгрунтованою позиція відповідача у рішенні щодо відсутності у документах відомостей стосовно витрат покупця, пов`язаних з транспортуванням до митного кордону України та страхування.

Ухвалою суду від 09.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією від 27.01.2021 №UA401160/2021/001939 було встановлено, що документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, витрат покупця, пов`язаних із транспортуванням до митного кордону України (оплати за автобанами, харчування, інші витрати, пов`язані з пересуванням по іноземній території), заявлені відомості про вартість транспортування та страхування не підтверджені документально. Також під час порівняння заявленої ціни у інвойсі з наявною інформацією в мережі Інтернет встановлено, що ціна продажу схожих моделей в Європі значно вища, ніж заявлено у рахунку-фактурі, зокрема згідно сайту продажу автомобілів (Mobile.de) мінімальний рівень ціни ідентичних моделей, того ж року виготовлення, складає - 16500 Євро (ціна нетто)», а середня ціна - 22500-25000 євро. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подававсь до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» даного автомобіля.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказує, що позивач не зобов`язаний підтверджувати витрати на страхування транспортного засобу, оскільки таке страхування не здійснювалося. Також відповідач не обґрунтував, ким має складатися та підписуватися калькуляція транспортних витрат. Крім того, статтею 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що під час митного оформлення позивач подав митниці документ, вказаний у графі 44 митної декларації із кодом 3008 - «Документ, що підтверджує вартість страхування». Позивач у даній заяві зазначив, що вартість страхування складала 80 євро, проте жодних підтверджуючих документів саме такого розміру витрат на страхування позивачем надано не було. Позивач також вказав, що вартість транспортування складає 81,62 Євро. Однак, такі документи були складені та підписані самим позивачем, жодних документальних підтверджень розміру заявлених витрат надано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

19.01.2021 ОСОБА_2 (продавець) уклав з ОСОБА_3 (покупець) контракт №01 про купівлю транспортного засобу: легковий автомобіль BMW, рік випуску – 2015, колір – чорний, об`єм двигуна – 2993 см3, потужність двигуна – 190 кВт, номер кузова – НОМЕР_1 повна маса – 2410 кг., країна походження - Німеччина. Ціна - 14000 Євро. Умови поставки згідно контракту: FCA, Ріттен, Італія.

27.01.2021 позивачем подано до митного оформлення декларацію UA401160/2021/001939, якою задекларовано для митного оформлення транспортний засіб: легковий автомобіль марка BMW, модель – Х4, рік виготовлення – 2015, рік введення в експлуатацію – 2015, ідентифікаційний номер/номер кузова – НОМЕР_1 , двигун дизельний, об`єм двигуна – 2993 см.куб. Декларантом визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 14000 Євро.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано наступні документи: рахунок-фактура та декларація про походження від 19.01.2021, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.01.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.01.2021, платіжний документ №б/н від 19.01.2021, калькуляцію транспортних витрат №б/н від 27.01.2021 (81,62 євро), заяву від 27.01.2021 про вартість страхування при знятті автомобіля з обліку (80 євро), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу автомобіля №01 від 19.01.2021, договір №11-2021 від 14.01.2021 про надання послуг по декларуванню товарів.

Калькуляція транспортних витрат №б/н від 27.01.2021 та заява від 27.01.2021 про вартість страхування при знятті автомобіля з обліку складені позивачем самостійно.

28.01.2021 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA401130/2021/000019/1, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля до 16 150 Євро.

У рішенні зазначено: документи, подані згідно ч.2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, витрат покупця, пов`язаних із транспортуванням до митного кордону України (оплати за автобами, харчування, інші витрати, пов`язані з пересуванням по іноземній території), заявлені відомості про вартість транспортування та страхування не підтверджені документально. Також під час порівняння заявленої ціни у інвойсі з наявною інформацією в мережі Інтернет встановлено, що ціна продажу схожих моделей в Європі значно вища, ніж заявлено у рахунку-фактурі, зокрема згідно сайту продажу автомобілів (Mobile.de) мінімальний рівень ціни ідентичних моделей, того ж року виготовлення, складає - 16500 Євро (ціна нетто). У зв`язку з цим. є підстави вважати, що інвойс, який подававсь до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» даного автомобіля відповідно до статті VII ГАТТ. З огляду на вищевикладене. відповідно до ст.53 МКУ, та спрацювання системи АСАУР, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) копію експортної МД країни відправлення Консультацію проведено. Декларант надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що не має змоги надати додаткових документів. Згідно частини 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Метод 1 не застосовано в зв`язку з неподанням всіх додаткових документів, які б підтверджували заявлену декларантом вартість, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод 2 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу, щодо оформлення ідентичних товарів; Метод 3 не застосовано через відсутність Інформації в декларанта та митного органу щодо оформлення подібних товарів; Метод 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості; Застосовано метод 6- резервний. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема МД від 23.10.2020 №UA204080/2020/29394, за якою оформлено подібний транспортний засіб.

28.01.2021 відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2021/00050 з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 та п.4 ст.53 МКУ. Зазначено про необхідність задекларувати митну вартість, визначену в рішенні про коригування митної вартості від 28.01.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту.

Згідно з ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку, коли подані документи є недостатніми, або у разі виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору).

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач вказує, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема витрат покупця, пов`язаних із транспортуванням до митного кордону України (оплати за автобани, харчування, інші витрати, пов`язані з пересуванням по іноземній території), заявлені відомості про вартість транспортування та страхування не підтверджені документально.

Проте суд зазначає, що відсутність таких документів не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару.

Так, вказані вище норми містяться у розділі ІІІ Митного кодексу України "Митна вартість товарів та методи її визначення", глави 8 "Загальні положення щодо митної вартості" та 9 "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування". Тобто, ці норми є загальними і розповсюджуються на всі правовідносини, які виникають у процесі митного оформлення товарів, що імпортуються в Україну.

При цьому митним законодавством визначено порядок декларування товарів, що імпортуються фізичними особами на територію України та визначення їх митної вартості. Відповідне регулювання здійснюється загальними нормами МК України (зокрема, ст.ст. 49-58 МК України) із застосуванням спеціальних положень розділу ХІІ МК України.

Стаття 364 МК України встановлює, що умови й порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, регулюються розділом ХІІ "Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами". Тобто, норми цього розділу є спеціальними у правовідносинах, які виникають у процесі митного оформлення товарів, що імпортуються громадянами України для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, у зв`язку з чим мають перевагу над вказаними загальними нормами та першочергово мають застосовуватись при вирішенні спору між сторонами у цій справі.

Так, статтею 368 МК України врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Згідно частини 1 вказаної статті для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу (частина 4 статті 368 Митного кодексу України).

Отже, вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України включається до митної вартості лише у тому випадку, коли товари переміщуються громадянами у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не міститься посилання на положення ст. 368 Митного кодексу України, якими встановлені особливості оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а використані загальні положення цього Кодексу.

Положеннями частини 3 ст. 318 МК України встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження позивачем розміру витрат на транспортування придбаного транспортного засобу та витрат на страхування, оскільки згідно поданих позивачем документів позивач ввозив автомобіль на митну територію України особисто, а тому такі витрати не впливають на його митну вартість.

Обставина щодо придбання цього автомобіля та самостійне ввезення позивачем автомобіля на митну територію України відповідачем не заперечувалась, доказів на підтвердження іншого відповідач не надавав. Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.01.2021 (місце проведення огляду - м/п "Тиса" ділянка "В`їзд червоний коридор" (ЗМК пасажирська) складений за присутності саме ОСОБА_1 .

Таким чином, при визначенні митної вартості транспортного засобу позивача слід керуватися виключно ч. 1 ст. 368 МК України, без застосування ч. 2 ст. 368 цього Кодексу, та враховувати лише його фактурну вартість у розмірі 14000 Євро.

Підтверджуючи придбання автомобіля за ціною 14000 євро, позивач посилається на умови контракту, рахунок-фактуру та платіжний документ.

Отже, надані позивачем митному органу документи підтверджують, що заявлена митна вартість товару відповідає вартості товару, що була фактично сплачена продавцю.

Суд також зазначає, що спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками є лише рекомендацією більш детально проаналізувати умови операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19.

Наявність у мережі Інтернет іншої інформації про вартість автомобіля також не віднесена до обставин, за яких у митного органу виникає право на витребування у декларанта додаткових документів. Така інформація не є офіційною та не враховує індивідуальні особливості транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість (імпортований позивачем автомобіль має свої особливості, як і кожен транспортний засіб в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень).

Як наслідок, суд дійшов висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи свідчать про належне підтвердження заявленої митної вартості автомобіля на виконання вимог Митного кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товарів UА401160/2021/000019/1 від 28.01.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено 908 грн. судового збору. Отже, вказані витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби №UА401160/2021/000019/1 від 28.01.2021 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 серпня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17,Вінниця,Вінницька область,21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя Д.А. Божук