
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2566/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБК 21080900) район 2103 у сумі 57 073,00 грн; по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 292,63 грн; по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 10 000,00 грн; по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17 000,00 грн та по 5 адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 69 320,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 153 685,63 грн, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про застосування фінансових санкцій.
До боржника застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, а саме на підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України відповідачу вручено податкову вимогу та згідно статті 89 розділу II ПК України контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Однак, вказані дії контролюючого органу не призвели по погашення податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача.
Згідно ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Положеннями статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Таким чином, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, а також характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для віднесення даної справи до категорії справ незначної складності. Враховуючи достатність доказів для розгляду справи по суті вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи наведені норми процесуального законодавства ухвалою суду від 11.06.2021 відкрите спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Повідомлення відповідача здійснено відповідно до положень ст.130 КАС України, а саме судом здійснено повідомлення відповідача про розгляд даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, про строки надання відзиву на позов та про обов`язок надати докази.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) займається підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Херсонською міською радою Херсонської області від 26.08.2014 № 24990000000045476, взято на податковий облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська ДПІ (Херсонський район) від 27.08.2014 № 210314106677.
З матеріалів справи убачається, що станом на 19.05.2021 за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який виник з 20.06.2019 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, рішеннями про застосування штрафних санкцій та податкової декларації.
Так, щодо грошових зобов`язань по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, судом встановлено, що вони нараховані контролюючим органом відповідно до:
податкового повідомлення-рішення від 02.05.2019 № 01811405 на суму 10145,50 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 11.04.2019 № 0133/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ;
податкового повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 004230706 на суму 195,00 грн. винесеного на підставі акту перевірки від 13.08.2020 № 0281/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ;
податкового повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 004220706 на суму 5 112,50 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 13.08.2020 № 0283/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ;
податкового повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 004250706 на суму 30 620,00 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 19.08.2020 № 0319/21/22/РРО/ НОМЕР_1 .
Грошові зобов`язання по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів нараховані відповідно до декларації акцизного податку від 20.04.2021 № 18866517 на суму 1 357,00 грн, з яких несплачений залишок - 292,63 грн, термін сплати 30.04.2021.
Також відповідачу нараховані грошові зобов`язання по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, відповідно до:
рішення про застосування фінансових санкцій від 19.03.2020 № 01300506 на суму 10000,00 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 10.03.2020 № 0109/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ;
рішення про застосування фінансових санкцій від 20.06.2020 №000049/21-22-32-3404315496 на суму 17 000,00 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 20.06.2020 №33/32/3404315496;
податкового повідомлення рішення від 21.10.2020 № 004240706 на суму 33 800,00 грн винесеного на підставі акту перевірки від 13.08.2020 №0281/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ;
податкового повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 004260706 на суму 35 520,00 грн, винесеного на підставі акту перевірки від 19.08.2020 №0319/21/22/РРО/ НОМЕР_1 .
Зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій були направлено на адресу відповідача, однак не отримані ним з підстав незалежних від податкового органу.
Вказані суми грошового зобов`язання відповідачем не сплачені у добровільному порядку у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку.
Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення ьта рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались в судовому порядку. Відповідачем не надано доказів їх оскарження в адміністративному порядку та їх скасування чи відкликання.
Таким чином, грошові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях
Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов`язання, визначене податковою декларацією набуло статусу узгодженого.
Оскільки грошові зобов`язання не були сплачені платником у встановлений Законом строк, то вони набули статусу податкового боргу платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору.
Проте, таку оцінку суд може надати під час розгляду справи про правомірність податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 25.01.2019р. у справі №810/1760/17.
Отже, з огляду на викладене та приймаючи до уваги, що предметом спору в межах даної справи не є правомірність податкових повідомлень – рішень, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку правомірності податковим повідомленням-рішенням, які прийняті за наслідками проведеної позивачем документальної позапланової невиїзної перевірки.
В межах даного спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу судом з`ясовані підстави його виникнення, а саме податковий борг відповідача виник у результаті несплачених грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 02.05.2019 № 01811405, від 21.10.2020 № 004230706, № 004220706, № 004250706, № 004240706, № 004260706, рішення про застосування фінансових санкцій від 19.03.2020 № 01300506, від 20.06.2020 №000049/21-22-32- 3404315496 та декларації акцизного податку від 20.04.2021 № 18866517.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом були сформовані податкові вимоги від 02.11.2020 № 8758-13 на суму 17 161,00 грн (по адміністративному району 2119 - Скадовський район), від 12.02.2021 № 5334-13 на суму 69 320,00 грн (по адміністративному району 2111 - Голопристанський район), від 03.07.2019 № 3499-17 (по адміністративному району 2103-м. Херсон), які направлені на адресу відповідача, однак не отримані останнім з підстав, незалежних від контролюючого органу.
Згідно п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій та податкова вимога, направлені на адресу відповідача вважаються належним чином врученими, оскільки направлені рекомендованими листами з повідомленням.
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).
З матеріалів справи убачається, що контролюючим органом прийняті рішення про опис майна у податкову заставу від 03.07.2019 № 3499-17 про опис майна у податкову заставу (по адміністративному району 2103 - м. Херсон), рішення про опис майна у податкову заставу від 02.11.2020 № 8758-13 (по адміністративному району 2119 – Скадовський район), рішення про опис майна у податкову заставу від 12.02.2021 № 5334-13 (по адміністративному району 2111 - Голопристанський район).
Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.
Отже, загальна сума податкового боргу, який обліковується за відповідачем становить 153 685,63 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника.
Доказів сплати вказаного податкового боргу до суду не надано.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до положень ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Положеннями ст.95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Станом на день звернення позивача до суду з даним позовом (08.06.2021) встановлений строк у 30 календарних днів минув, отже у контролюючого органу виникло право на стягнення.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач, не надав жодного доказу на спростування наявності узгодженого грошового зобов`язання, за стягненням якого звернувся позивач (зокрема не чинності податкових повідомлень-рішень, погашення податкового боргу, тощо), не надано відповіді на відзив, натомість позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності узгодженого грошового зобов`язання, дотримання процедури визначення податкового зобов`язання відповідача, повідомлення останнього про наявність податкового боргу та вчинення усіх встановлених дій, які б призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг:
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (КБК 21080900) район 2103 у сумі 57073 (п`ятдесят сім тисяч сімдесят три) грн - отримувач: ГУК у Херсонській області/Херсон МТГ/21080900, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA878999980313000104000021447;
- по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (КБК 14040000) район 2103 у сумі 292 (двісті дев`яносто дві) грн 63 (шістдесят три) коп - отримувач: ГУК у Херсонська область/Херсон МТГ/14040000, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA058999980314070531000021447, код бюджету – 14040000;
- по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (КБК 21081500) район 2103 у сумі 10 000 (десять тисяч) грн - отримувач: ГУК у Херсонській області/Херсон МТГ/21081500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA648999980314040561000021447, код бюджету – 21081500;
- по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (КБК 21081500) район 2119 у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн - отримувач: ГУК у Херсонській області/Лазурн СТГ/21081500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA138999980314020561000021425, код бюджету – 21081500;
- по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (КБК 21081500) район 2111 у сумі 69 320 (шістдесят дев`ять тисяч триста двадцять) грн - отримувач: ГУК у Херсонській області/Бехтери СТГ/21081500, код отримувача - 37959517, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA578999980314040561000021379, код бюджету - 18050400.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 111020300
Судове рішення № 98918489, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/2566/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: