Рішення № 98918330, 10.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р. № 520/11438/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В, розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні стаж) роботи у подвійному розмірі, викладені в рішенні № 109 від 30.03.2021 р.

- Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 109 від 30.03.2021 р. в частині відмови ОСОБА_1 у врахуванні стажу роботи у подвійному розмірі та здійснення перерахунку пенсії.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при вирішенні питання про перерахунок пенсії зарахувати ОСОБА_1 з 24.12.2019 року до стажу роботи у подвійному розмірі періоди працевлаштування:

- з 01.07.2001 р. по 17.06.2003р. - у міській клінічні лікарні № 31 ТМО Жовтневого район)- м. Харкова (працювала на 0.5 посади лікаря - дерматовенеролога поліклінічного відділення):

- з 01.07.2003р. по 18.09.2003р. - у ГОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ - лікарем дерматовенерологом;

- з 08.10.2003р. по 19.07.2005р. - у військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ (лікарем - спеціалістом дерматовенерологом об`єднаного медичного пункту в\ч 3036) відповідно запису у трудовій книжці за номером 16 від 12.04.2007 року:

- з 01.08.2005р. по 31.08.2007р. - в Одеській обласній дитячій шкірно- венерелогічній лікарні (лікарем- дерматовенерологом стаціонарного відділення):

- з 04.09.2007р. по 05.08.2011р. - в клініці шкірпо-венерелогічних хвороб Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України (лікарем дерматовенерологом клініки шкірно-венерелогічних хвороб):

- з 05.09.2011р. по 31.08.2012р. - в Київській міській клінічній шкірно- венерелогічній лікарні (лікарем - дерматовенерологом загально-лікарняного персоналу та на посаді завідувача, лікарем-дерматовенерологом дерматологічного відділення №1 для дорослих.

- з 09.11.2012р. по 01.06.2016р. - у військовій частині 3066 місто Київ (лікарем - дерматовенерологом. І.II кваліфікаційної категорії медичного пункту).

- з 14.06.2016р. по 20.09.2017р.- у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба (лікарем - дерматовенерологом вищої категорії (0.5 ставки) поліклініки (з лазаретом на 40 ліжок).

- з 09.10.2017р. по 28 10.2020р. - у Госпіталі Державної Прикорлонної служби України м. Харків, військова частина 1563 (лікарем - дерматовенерологом шкірно - дерматологічного кабінету поліклінічного відділення з денним стаціонаром).

- Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 : ІПН: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір у розмірі 908 (девятсот) грн 00 коп.

- Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 : ІПН: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч)грн 00 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у врахуванні стажу роботи у подвійному розмірі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

02.08.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки в спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 24.12.2019 р.та отримує пенсію по інвалідності.

30 березня 2021 року через особисту сторінку на порталі Пенсійного фонду України позивач звернулася до відповідача із заявою від 30.03.2021 р. про перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи, а саме у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на посаді лікаря-дерматовенсролога. у тому числі у таких закладах охорони здоров`я та медичних частинах військових установ: з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. - у міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова (працювала на 0.5 посади лікаря дерматовенеролога поліклінічного відділення); з 01.07.2003р. по 18.09.2003р. - у ТОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ - лікарем дерматовенерологом; з 08.10.2003р. по 19.07.2005р. - у військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ (лікарем - спеціалістом дерматовенерологом об`єднаного медичного пункту в\ч 3036); з 01.08.2005р. по 31.08.2007р. - в Одеській обласній дитячій шкірно-венерелогічній лікарні (лікарем дерматовенерологом стаціонарного відділення); з 04.09.2007р. по 05.08.2011р. - в клініці шкірно-венерелогічних хвороб Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України (лікарем дерматовенерологом клініки шкірно -венерелогічних хвороб); з 05.09.2011р. по 31.08.2012р. - в Київській міській клінічній шкірно- венерелогічній лікарні (лікарем - дерматовенерологом загально-лікарняного персоналу та на посаді завідувача, лікарем-дерматовенерологом дерматологічного відділення №1 для дорослих); з 09.11.2012р. по 01.06.2016р. - у військовій частині 3066 місто Київ (лікарем - дерматовенерологом. І.II кваліфікаційної категорії медичного пункту; з 14.06.2016р. по 20.09.2017р. - у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба (лікарем - дерматовенерологом вищої категорії (0.5 ставки) поліклініки (з лазаретом на 40 ліжок); з 09.10.2017р. по 28.10.2020р. - у госпіталі Державної Прикордонної служби України, військова частина 1563 (лікарем - дерматовенерологом шкірно - дерматологічного кабінету поліклінічного відділення з денним стаціонаром).

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області супровідним листом №2000-0222-8/65365 позивачу направило рішення №109 від 30.03.2021 року, в якому було зазначено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.08.1996 р. по 03.05.1998 р. та з 07.02.2001 р. по 30.06.2001 р. в в шкірно венерологічному диспансері № 4 на посаді лікаря диспансерного відділення було зараховано до стажу в подвійному розмірі, окрім періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною у віці до 3-х років, а саме - з 04.05.1998 р. по 06.02.2001 р. Також , вказано, що період роботи з 01.07..2001 р. по 17.06.2003 р. у міській клінічній лікарні №31 ТМО Жовтневого району м. Харкова на посаді лікаря-дерматовенеролога поліклінічного відділення не відповідає ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому зараховується до стажу роботи в одинарному розмірі. Вказано, що страховий стаж у подвійному розмірі зараховується тільки до 01.01.2004 року.

Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Ураховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III, інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.1995 року №133 сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відносяться до небезпечних інфекційних хвороб; короста та демодикоз - до групи акарози, паразитарних хвороб.

Спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 року №625/0/15- 05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20 зазначено, що заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Зазначене також узгоджується і з інформацією викладеною у листі Міністерства охорони здоров`я України №10.03.68/286 від 15.02.2006 року, що робота медичних працівників в шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на особливо небезпечні інфекційні та паразитарні хвороби людини, зокрема сифіліс, гонорея, трихоітія, мікроспорія, фавус, коросту, демодекоз повинна зараховуватися їм до стажу роботи в подвійному розмірі.

Пенсійний фонд України листом від 06.06.2006 р. № 7112/0220 довів територіальним органам пенсійного забезпечення роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України, які надано в листі від 15.02.2006 р. № 10.03.68/286, щодо віднесення шкірно-венерологічних диспансерів, відділень, палат та кабінетів до інфекційних закладів, робота в яких зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, за умови роботи з хворими на захворювання, віднесені до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.95 р. № 133 (далі - наказ № 133).Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 закріплено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. - у міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова (працювала на 0.5 посади лікаря дерматовенеролога поліклінічного відділення), суд зазначає наступне.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 в період з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. позивач працювала лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова .

В рішенні №109 від 30.03.2021 року відповідач посилається на те, що зазначений період роботи на відповідає ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Поряд з цим, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка від 20.05.2020 р. за вих. № 321/0/695 - 20 КНП«Міська клінічна лікарня № 31» Харківської міської ради, в якій зазначено, що робота ОСОБА_1 на посаді лікаря-дерматовенеролога була пов`язана з лікуванням хворих з небезпечними інфекційними, паразитарними шкірними захворюваннями: сифіліс, гонорея, короста, чесотка, грихофатія, демодекоз і та інші.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що період роботи позивачки з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова відповідає ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, період роботи позивачки з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова підлягає зарахуванню до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відтак спірне рішення №109 від 30.03.2021 року в частині відмови в перерахунку пенсії із зарахуванням стажу роботи період 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2003р. по 18.09.2003р. - у ТОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ - лікарем дерматовенерологом; з 08.10.2003р. по 19.07.2005р. - у військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ (лікарем - спеціалістом дерматовенерологом об`єднаного медичного пункту в\ч 3036, суд зазначає наступне.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 з 01.07.2003р. по 18.09.2003р. позивач працювала лікарем дерматовенерологом у ТОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ , з 08.10.2003р. по 19.07.2005р. лікарем - спеціалістом дерматовенерологом об`єднаного медичного пункту у військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ.

Як зазначалось раніше, Пенсійний фонд України листом від 06.06.2006 р. № 7112/0220 довів територіальним органам пенсійного забезпечення роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України, які надано в листі від 15.02.2006 р. № 10.03.68/286, щодо віднесення шкірно-венерологічних диспансерів, відділень, палат та кабінетів до інфекційних закладів, робота в яких зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, за умови роботи з хворими на захворювання, віднесені до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.95 р. № 133 (далі - наказ № 133).

Суд зазначає, що позивачем не було надано ані до відповідача ані до суду належні та до допустимі докази того, що вона працювала у ТОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ та військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ саме з хворими на захворювання, віднесені до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.95 р. № 133.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем обгрунтовано було відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2003р. по 18.09.2003р. - у ТОВ консультативно-діагностичному центрі «Ваш Доктор» місто Дніпропетровськ - лікарем дерматовенерологом; з 08.10.2003р. по 19.07.2005р. - у військовій частині 3036 місто Дніпропетровськ (лікарем - спеціалістом дерматовенерологом об`єднаного медичного пункту в\ч 3036, а тому оскаржуване рішення в цій частині винесено на підставі та у межах чинного законодавства, а позовні вимоги зобов`язального характеру в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 01.08.2005р. по 31.08.2007р. - в Одеській обласній дитячій шкірно-венерелогічній лікарні (лікарем дерматовенерологом стаціонарного відділення); з 04.09.2007р. по 05.08.2011р. - в клініці шкірно-венерелогічних хвороб Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України (лікарем дерматовенерологом клініки шкірно -венерелогічних хвороб); з 05.09.2011р. по 31.08.2012р. - в Київській міській клінічній шкірно- венерелогічній лікарні (лікарем - дерматовенерологом загально-лікарняного персоналу та на посаді завідувача, лікарем-дерматовенерологом дерматологічного відділення №1 для дорослих); з 09.11.2012р. по 01.06.2016р. - у військовій частині 3066 місто Київ (лікарем - дерматовенерологом. І.II кваліфікаційної категорії медичного пункту; з 14.06.2016р. по 20.09.2017р. - у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба (лікарем - дерматовенерологом вищої категорії (0.5 ставки) поліклініки (з лазаретом на 40 ліжок); з 09.10.2017р. по 28.10.2020р. - у госпіталі Державної Прикордонної служби України, військова частина 1563 (лікарем - дерматовенерологом шкірно - дерматологічного кабінету поліклінічного відділення з денним стаціонаром), суд зазначає наступне.

Згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд зазначає, що положення ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не втратили чинності з 01 січня 2004 року та є чинними на даний час.

Разом з тим суд звертає увагу, що особливості застосування вказаної норми права після набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються у прикінцевих положеннях цього Закону.

Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з абз. 1 п. 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У свою чергу положення абз. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Таким чином ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути застосована до позивача виключно для цілей визначення наявності чи відсутності у неї права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як раніше зазначалося, ОСОБА_1 з 24.12.2019 року було призначено пенсію по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У межах даної справи позивач просить зарахувати період її роботи після 01 січня 2004 року в подвійному розмірі саме до страхового стажу, який впливає на розмір пенсії, що чинним законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем обгрунтовано було відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоди роботи з 01.08.2005р. по 31.08.2007р. - в Одеській обласній дитячій шкірно-венерелогічній лікарні (лікарем дерматовенерологом стаціонарного відділення); з 04.09.2007р. по 05.08.2011р. - в клініці шкірно-венерелогічних хвороб Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України (лікарем дерматовенерологом клініки шкірно -венерелогічних хвороб); з 05.09.2011р. по 31.08.2012р. - в Київській міській клінічній шкірно- венерелогічній лікарні (лікарем - дерматовенерологом загально-лікарняного персоналу та на посаді завідувача, лікарем-дерматовенерологом дерматологічного відділення №1 для дорослих); з 09.11.2012р. по 01.06.2016р. - у військовій частині 3066 місто Київ (лікарем - дерматовенерологом. І.II кваліфікаційної категорії медичного пункту; з 14.06.2016р. по 20.09.2017р. - у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені І. Кожедуба (лікарем - дерматовенерологом вищої категорії (0.5 ставки) поліклініки (з лазаретом на 40 ліжок); з 09.10.2017р. по 28.10.2020р. - у госпіталі Державної Прикордонної служби України, військова частина 1563 (лікарем - дерматовенерологом шкірно - дерматологічного кабінету поліклінічного відділення з денним стаціонаром), а тому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в цій частині винесено на підстав та у межах чинного законодавства, а позовні вимоги зобов`язального характеру в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харкіській області №109 від 30.03.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова.

Оскільки судом було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харкіській області №109 від 30.03.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при вирішенні питання про перерахунок пенсії зарахувати ОСОБА_1 з 24.12.2019 до стажу роботи у подвійному розмірі період робот з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. - у міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова (працювала на 0.5 посади лікаря дерматовенеролога поліклінічного відділення).

Також, в позовній заяві позивач просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що адвокат Кундіус Ганна В`ячеславівна представляла інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги від 29.03.2021.

Так, відповідно до п. 1.1. вказаного договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок підготувати та подати до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву від імені Клієнта до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору вартість послуг за надання правничої допомоги за даним договором становить 5000,00 грн. Оплата здійснюється готівкою в день підписання договору.

Відповідно до квитанції № 8 від 29.03.2021 ОСОБА_1 сплатила кошти в розмірі 5000,00 грн. за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги від 29.03.2021.

Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу. Крім того, справа слухалась у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, отже представництво інтересів у судовому засіданні не потребувало витрат часу, а також позовні вимоги задоволенні частково, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 1000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харкіській області №109 від 30.03.2021 року в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. лікарем дерматовенеролога поліклінічного відділення міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при вирішенні питання про перерахунок пенсії зарахувати ОСОБА_1 з 24.12.2019 до стажу роботи у подвійному розмірі період робот з 01.07.2001р. по 17.06.2003р. - у міській клінічні лікарні № 31 Територіального медичного об`єднання (далі - ТМО) Жовтневого району м. Харкова (працювала на 0.5 посади лікаря дерматовенеролога поліклінічного відділення).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ((майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, ідентифікаційний код - 14099344) судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста пятдесят чотири гривень 00 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ((майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, ідентифікаційний код - 14099344) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому

засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 серпня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В