Ухвала суду № 98918327, 10.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

10 серпня 2021 р. Справа №520/8977/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонов М.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20 А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати незаконними та такими, що порушують трудові права ОСОБА_1 дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області пов`язані з неналежним та несвоєчасним оформленням документів для обрахування і призначення пенсії з урахуванням відомостей про те, що він є учасником бойових дій і проходив службу у зоні АТО протягом 2015-2016 роки, та у зоні ООС у серпні - вересні 2018 року, що мали значення для обрахування розміру пенсійного забезпечення;

- визнати незаконними та такими, що порушують трудові права ОСОБА_1 дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, що призвели до неотримання ним доходу у вигляді оплати за службу у нічний час за період з травня 2017 року по вересень 2019 року;

- визнати незаконними та такими, що порушують трудові права ОСОБА_1 дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не виплати йому витрат на службове відрядження у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за службу у нічний час за період з травня 2017 року по вересень 2019 року у розмірі - 8468,20 грн, витрати на службове відрядження із добовими у розмірі - 1999,11грн., всього 10467,31 грн;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки здійснення з ним остаточного розрахунку при звільненні, починаючи з 24.09.2019 року (дата звільнення) по день ухвалення рішення, розмір якого на час підписання позову становить - 230633,40 грн;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області заподіяну моральну шкоду у розмірі 100440,00 гривень;

- стягнути понесені ОСОБА_1 та підтверджені ним судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу 5600,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.

Так, судом після відкриття провадження у справі, зі змісту прохальної частини позовної заяви встановлено, що предметом оскарження у даній справі є невиплата позивачу витрат на службове відрядження у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року; стягнення середнього заробітку за весь час затримки здійснення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, починаючи з 24.09.2019 року (дата звільнення) по день ухвалення рішення; стягнення заборгованості по заробітній платі за службу у нічний час за період з травня 2017 року по вересень 2019 року, витрати на службове відрядження із добовими; неотримання позивачем доходу у вигляді оплати за службу у нічний час за період з травня 2017 року по вересень 2019 року; дій пов`язаних з неналежним та несвоєчасним оформленням документів для обрахування і призначення пенсії з урахуванням відомостей про те, що він є учасником бойових дій і проходив службу у зоні АТО протягом 2015-2016 роки, та у зоні ООС у серпні - вересні 2018 року, що мали значення для обрахування розміру пенсійного забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для надання усунення недоліків.

Так, позивач на виконання ухвали суду від 20 липня 2021 року надав заяву про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи яку посилався на положення статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи межрайонного суду за вирішенням трудових спорів. Так, частиною 1 зазначеної статті передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи межрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був ді литися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Разом з тим у частині другій цієї статті зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Згідно із ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. Так, від грудня 2014 до травня 2017 року позивач служив у батальйоні (згодом полку) патрульної служби міліції/поліції особливого призначення "Миротворець" ГУНП в Київській області. Безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції та є учасником бойових дій. У серпні 2015 року позивач отримав статус учасника бойових дій. 24 вересня 2019 року позивача звільнено за вислугою років з посади старшого інспектора - чергового Юр`ївського відділу поліції Павлоградського відділу поліції головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області. Позивач зазначив, що саме під час звільнення позивача із служби він зазнав порушення своїх трудових прав на які він посилався у позові і на підтвердження яких надав докази. Зазначив, що на його думку підстав для залишення позову не має, просив розглянути позов по суті.

Суд розглянувши подану заяву представником позивача, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не виплати йому витрат на службове відрядження у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року.

Проте, судом встановлено, що відповідно до копії наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 23.03.2018 №1361 у період з 26 по 31 березня 2018 року позивача направлено до Тренінгового центру ГУНП в Дніпропетровській області, тобто на 6 днів.

Доказів перебування позивача у відряджені у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року позивачем суду не надано.

Разом з тим, суд зазначає, що про порушення своїх прав щодо не виплати йому витрат на службове відрядження у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року позивач дізнався ще у 2018 році, проте до суду з даним позовом звернувся лише 24 травня 2021 року, тобто зі спливом місячного строк звернення до суду визначеного приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на положення частини другої статті 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки виплата витрат на службове відрядження не є складовою заробітної плати, а тому на позовні вимоги щодо визнання незаконними та такими, що порушують трудові права ОСОБА_1 дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не виплати йому витрат на службове відрядження у період з 26 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року не розповсюджуються приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, відтак строк звернення до суду в цій частині позовних вимог є пропущеним та позивачем доказів поважності його пропуску суду не надано.

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів Кодексу адміністративного судочинства України щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а відтак про залишення без розгляду даного позову.

Керуючись положеннями ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.