Рішення № 98917970, 11.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4730/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

12 травня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач - 1, ГУНП в Полтавській області), Кобеляцького ВП ГУ НП в Полтавській області (далі - відповідач -2, Кобеляцьке ВП) про визнання протиправним та скасування акту №1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області розслідування нещасного випадку від 31.12.2020, що стався 31.07.2018 близько 06.00 год. на території мосту через річку Айдар, на околиці міста Новоайдар Луганської області; зобов`язання ГУНП в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень 31.07.2018 майора поліції ОСОБА_1 , начальника СРПП №3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, який затверджений наказом МВС України від 05.10.2020 №705, та скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуваючи у добовому наряді у складі автопатруля, 31.08.2018 близько 6.00 год. ОСОБА_1 обстежував територію мосту через річку Айдар на околиці міста Новоайдар Луганської області, послизнувся і упав на спину, отримавши травми у вигляді забою поперекового відділу хребта, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. За результатами розслідування комісією складено акт № 1 за формою Н-1 (НПВ) від 31.12.2020, відповідно до якого нещасний випадок із майором поліції ОСОБА_1 не пов`язаний з виконанням службових обов`язків у зв`язку з порушенням статті 14 Закону України «Про охорону праці» потерпілим. Позивач вважає, що зміст висновку комісії не відповідає фактичним обставинам події, а службове розслідування проведено без дотримання вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок № 705), а саме, не уповноваженими службовими особами не уповноваженого органу (підрозділу поліції), без створення спеціальної комісії із спеціального розслідування нещасного випадку. Позивач наголошував, що обставини нещасного випадку відповідають ознакам, визначеним пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705, яким передбачено, що обставинами нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію». При цьому комісією не встановлено наявність обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, визначених пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705. Позивач зауважував також, що комісією в порушення вимог пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 не проведено фотографування, обстеження місця нещасного випадку, не складено протоколу огляду місця, де стався нещасний випадок, не одержано письмові пояснення посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку, якими є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не вивчено наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку, не надіслано запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок, невірно визначено вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку, не визначено відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, невірно кваліфіковано нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, а також відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку № 705 до матеріалів розслідування не долучено необхідні документи. На переконання позивача, за результатами розслідування уповноважена комісія на виконання вимог Порядку № 705 повинна була скласти акт за формою Н-1/ПВ та взяти на облік нещасний випадок, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

14.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.33 - 37/, в якому відповідач-1 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що розслідування нещасного випадку із ОСОБА_1 проведено відповідно до пункту 3 Порядку № 705 уповноваженим на це структурним підрозділом, в якому позивач працював на момент нещасного випадку - Кобеляцьким ВП, натомість твердження позивача про те, що він отримав травму, перебуваючи у відрядженні в складі іншого підрозділу (БПСПОП «Полтава») не відповідає дійсності, оскільки ані наказ ГУНП в Полтавській області від 29.05.2018 № 248 о/с дск щодо відрядження працівників, в тому числі ОСОБА_1 , ані інші накази не передбачали переведення позивача з Кобеляцького ВП до БПСПОП «Полтава». Також відповідач-1 зауважував, що правові підстави для проведення спеціального розслідування нещасного випадку стосовно позивача були відсутні, оскільки із наявної у матеріалах розслідування довідки № 812 від 02.08.2018 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 слідує, що тимчасова непрацездатність позивача тривала з 31.07.2018 по 02.08.2018, тобто 3 дні, що свідчить про відсутність тяжких наслідків відповідно до вимог Класифікатора, і на момент службового розслідування будь-які медичні документи, які б свідчили про тяжкі наслідки отриманої травми, що мали б наслідком визначення позивачу інвалідності, були відсутні. Крім того, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності з 27.01.2021 по захворюванню, а не травмі. Відповідач-1 наголошував, що позивачем не дотримано статтю 14 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено обов`язок працівника дбати про особисту безпеку і здоров`я, що і стало безпосередньою причиною його травмування, тому комісією з розслідування пункт 7 Акту заповнено з урахуванням примітки до додатку № 2 до Порядку № 705 з посиланням на відповідну статтю нормативно-правового акту, який був порушений позивачем. Звертав увагу на те, що такі дії, як фотографування місця нещасного випадку та протоколювання огляду місця події, об`єктивно неможливі у зв`язку з небезпечною територіальною віддаленістю даного місця, а про відсутність свідків події в акті зазначено з огляду на те, що ОСОБА_1 не повідомив про наявність свідків, які були присутні під час його падіння. Крім того, відповідач -1 вважає, що спір між позивачем і ГУНП в Полтавській області взагалі відсутній, оскільки акт № 1 форми Н-1 (НПВ) від 31.12.2020 складений Кобеляцьким ВП.

Відповідач-2, Кобеляцький ВП, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.06.2021 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 75 - 81/, в якій позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог, посилаючись на ті ж обставини, що викладені у позовній заяві. Звертав увагу на те, що протягом періоду відрядження ОСОБА_1 не перебував у прямому підпорядкуванні керівника Кобеляцького ВП, натомість виконував накази та розпорядження керівника БПСПОП «Полтава», тому про факт отримання травми відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 705 доповів прямому керівнику, який організував надання домедичної допомоги і забезпечив направлення до закладу охорони здоров`я, при цьому з невідомих причин вимоги щодо негайного повідомлення про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці, прямим керівником не були виконані. Також зазначав, що комісією не досліджувалися медичні документи, які підтверджують факт лікування ОСОБА_1 після 02.08.2018 за місцем проживання та свідчать про тяжкість наслідків та можливу інвалідність потерпілого, що є підставою для розслідування нещасного випадку в складі спеціальної комісії із спеціального розслідування нещасного випадку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 30.01.2018 проходив службу на посаді начальника СРПП № 3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними у справі документами.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 29.05.2018 № 248 о/с дск «Про відрядження та повернення працівників Головного управління Національної поліції в Полтавській області до угрупування об`єднаних сил в підпорядкування Командувача об`єднаних сил» /а.с. 57 - 71/ відряджено з 30 травня 2018 року до особливого розпорядження до складу угрупування об`єднаних сил в підпорядкування Командувача Об`єднаних сил (Луганська область) з табельною вогнепальною зброєю (ПМ) та автоматичною зброєю (АК) працівників Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в тому числі, майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» № 812 від 02.08.2018 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України засвідчено, що ОСОБА_1 з 31.07.2018 по 02.08.2018 перебував на лікуванні у стаціонарі (діагноз шифр 830.0) /а.с.23/.

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого /а.с. 22/ основний діагноз ОСОБА_1 - забій поперекового відділу хребта (31.07.2018), виражена люмбалгія, ЗЧМТ, струс головного мозку (31.07.2018), під час обстеження ознак алкогольного сп`яніння не виявлено (протокол 684/6254 від 31.07.2018).

29.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області із рапортом, в якому просив провести розслідування нещасного випадку, що трапився із ним в період проходження служби в НПУ, в Луганській області, в м. Новоайдар, 31.07.2018, близько 06:00 годин ранку, що призвело до втрати працездатності /а.с. 46/.

Наказом Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 29.12.2020 № 98 /а.с. 40/ створено комісію для розслідування нещасного випадку, який мав місце 31.07.2018 із начальником СРПП № 3 Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 (далі - Комісія), у складі:

- голови комісії: підполковника поліції ОСОБА_6 , заступника начальника Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області;

- членів комісії: лейтенанта поліції ОСОБА_7 , начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області; старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області.

Згідно з протоколом засідання комісії з розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2018 року о 06 год. 00 хв. з поліцейським Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , від 30.12.2020 /а.с. 44 - 45/ комісією розглянуто інформацію про нещасний випадок та розподілено функції між членами комісії.

31.12.2020 Комісією складено акт № 1 розслідування нещасного випадку, за формою Н-1 (НПВ), який затверджено тією ж датою начальником Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області (далі - Акт № 1) /а.с. 41 - 43/.

В Акті № 1 зафіксовано обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме: 31.07.2018 близько 06:00 ранку, перебуваючи в добовому наряді в якості автопатруля, ОСОБА_1 пішов обстежити територію поблизу річки Айдар. Спускаючись з мосту, спуск був крутим , під уклоном, вкритий травою, зважаючи на те, що був ранок, трава була вкрита росою, ОСОБА_1 з власної необережності послизнувся та впав на спину. У результаті падіння вдарився попереком та потиличною стороною голови. Після чого, самостійно піднявшись, доїхав на службовому автомобілі до місця дислокації, де про своє падіння доповів командирові ОСОБА_4 , який особисто доставив потерпілого ОСОБА_1 до лікарні ДУ «ТМО МВС України по Луганській області, м. Сєвєродонецьк. В лікарні ОСОБА_1 був оглянутий лікарем-травматологом та госпіталізований в стаціонарне відділення на лікування з діагнозом - забій поперекового відділу хребта, виражена люмбалгія, ЗЧМТ, струс головного мозку. Під час огляду майора поліції ОСОБА_1 було освідувано на предмет алкогольного сп`яніння та відповідно до висновку від 31.07.2018 № 684/6254 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. В подальшому 02.08.2018 у зв`язку з ротацією майор поліції ОСОБА_1 залишив місце лікування, у зв`язку з чим йому було видано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського № 812 від 02.08.2018 про період лікування з 31.07.2018 по 03.08.2018.

Відповідно до Акту № 1 вид події кваліфіковано як падіння потерпілого поліцейського, причини - організаційні: невиконання вимог безпечної життєдіяльності, шкідливий або небезпечний фактор відсутній, свідки відсутні.

За висновком Комісії, викладеним в Акті № 1, нещасний випадок із майором поліції ОСОБА_1 визнаний таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, у зв`язку із порушенням статті 14 Закону України «Про охорону праці».

До Акту № 1 долучено: 1) копії журналів проведення інструктажів з охорони праці; 2) копія посадової інструкції начальника СРПП; 3) копія наказу ГУНП в Полтавській області; 4) протокол засідання комісії з розслідування нещасного випадку; 5) копія наказу про призначення розслідування нещасного випадку; 6) пояснення потерпілого; 7) згода на обробку персональних даних; 8) виписний епікриз з медичної карки стаціонарного хворого № 1111 від лікарні ДУ «ТМО МВС України по Луганській області»; 9) довідка про тимчасову втрату працездатності поліцейського № 812 від 02.08.2020.

28.01.2021 ОСОБА_1 видано довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 095642, згідно з якою ОСОБА_1 з 27.01.2021 встановлено другу групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в поліції /а.с. 24/.

ОСОБА_1 , вважаючи свої права порушеними внаслідок складення акту № 1 розслідування нещасного випадку, за формою Н-1 (НПВ), звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України регламентовано, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина 4).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII ) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону № 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю відповідних органів державної влади, єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337), який визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Водночас відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку № 337 дія цього Порядку не поширюється, зокрема, на поліцейських.

При цьому абзацом 10 пункту 2 Порядку № 337 передбачено, що розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 05 жовтня 2020 року № 705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі - Порядок № 705).

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

За визначенням пункту 3 розділу І Порядку № 705 нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

Пунктом 5 розділу І Порядку № 705 передбачено, що спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.

При цьому за визначенням, викладеним у пункті 3 розділу І Порядку № 705, прямий керівник - керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 705 прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці;

зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.

За приписами пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку № 705 керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

До складу комісії з розслідування нещасного випадку входять:

1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;

3) психолог (у разі спроби самогубства);

4) представник первинної організації профспілки (за згодою);

5) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));

6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 705 до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Водночас пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку № 2 до Порядку № 705 якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великими літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.

Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види .

Обов`язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці регламентовані статтею 14 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов`язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» на усіх роботодавців покладено обов`язок організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Процедуру розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705. Положеннями Порядку № 705 передбачено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою: якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

Як встановлено судом, Комісією з розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2018 року о 06 год. 00 хв. з поліцейським Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , складено акт № 1 розслідування нещасного випадку, за формою Н-1 (НПВ), тобто визнано, що нещасний випадок настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Суд акцентує увагу на тому, що пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, а саме:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Суд зазначає, що в акті № 1 розслідування нещасного випадку від 31.12.2020 зафіксовано, що майора поліції ОСОБА_1 було освідовано на предмет алкогольного сп`яніння та відповідно до висновку від 31.07.2018 № 684/6254 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. В акті також відсутні відомості про навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства. Учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком, також не документовано.

За змістом пункту 7 акту № 1 комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із майором поліції ОСОБА_1 не пов`язаний з виконанням службових обов`язків у зв`язку з порушенням статті 14 Закону України «Про охорону праці» потерпілим.

Із пояснень відповідача - 1 у відзиві слідує, що порушення статті 14 Закону України «Про охорону праці» позивачем полягало у невиконанні обов`язку дбати про особисту безпеку і здоров`я.

Водночас суд зауважує, що порушення тих чи інших норм Закону України «Про охорону праці» потерпілим, яке не є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком, за приписами пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 не може бути самостійною підставою для визнання обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Натомість підставою для визнання обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Основні повноваження поліції регламентовані статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з частиною 1 якої поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень (пункт 1); виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення (пункт 4); регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11).

В Акті № 1 розслідування нещасного випадку зафіксовано та підтверджено матеріалами справи, що майор поліції ОСОБА_1 , начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, згідно з наказом ГУНП в Полтавській області від 29.05.2018 № 248 о/с дск /а.с. 57 - 71/ був відряджений з 30 травня 2018 року до особливого розпорядження до складу угрупування об`єднаних сил в підпорядкування Командувача Об`єднаних сил (Луганська область) і під час відрядження 31.07.2018 близько 06:00 ранку, перебуваючи в добовому наряді в якості автопатруля, ОСОБА_1 пішов обстежити територію поблизу річки Айдар. Спускаючись з мосту, спуск був крутим , під уклоном, вкритий травою, зважаючи на те, що був ранок, трава була вкрита росою, ОСОБА_1 послизнувся та впав на спину. У результаті падіння вдарився попереком та потиличною стороною голови.

Наведені обставини свідчать, що у момент настання нещасного випадку (падіння) 31.07.2018 ОСОБА_1 перебував у добовому наряді в якості автопатруля, тобто виконував завдання та повноваження поліції, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Зміст Акту № 1 від 30.12.2020 не містить викладу обставин, які б свідчили, що діяння потерпілого ОСОБА_1 не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію». При цьому виконання чи невиконання передбаченого статтею 14 Закону України «Про охорону праці» обов`язку дбати про особисту безпеку і здоров`я не впливає на висновок про виконання позивачем завдань і повноважень поліції. Крім того, суд звертає увагу на те, що факт порушення ОСОБА_1 статті 14 Закону України «Про охорону праці» у зв`язку з невиконанням обов`язку дбати про особисту безпеку і здоров`я не підтверджено належними і достатніми доказами.

Так, в Акті № 1 зазначено, що ОСОБА_1 послизнувся та впав на спину, спускаючись з мосту, спуск був крутим , під уклоном, вкритий травою, яка була вкрита росою.

Згідно з пп. 2 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана: провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4).

Всупереч наведеним вимогам Комісією не обстежено місце нещасного випадку, який трапився із ОСОБА_1 , не проведено фотографування та не складено протокол огляду місця за формою, встановленою додатком № 4.

Відтак Комісією не з`ясовано і не підтверджено, чи мав можливість ОСОБА_1 уникнути падіння під час спуску з мосту, натомість формально констатовано, що нещасний випадок стався з власної необережності ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням обов`язку, передбаченого статтею 14 Закону України «Про охорону праці».

Суд відхиляє доводи відповідача - 1 про те, що такі дії, як фотографування місця нещасного випадку та протоколювання огляду місця події, об`єктивно неможливі у зв`язку з небезпечною територіальною віддаленістю даного місця, оскільки нормами Порядку № 705 встановлено імперативний обов`язок Комісії щодо здійснення відповідних дій без будь-яких винятків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Комісією з розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2018 року о 06 год. 00 хв. з поліцейським Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , не встановлено і не підтверджено наявність обставин настання нещасного випадку із ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, передбачених пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705, а відтак підстави для складення акту за формою Н-1 (НПВ) були відсутні.

Натомість відповідно до підпункту 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 705 виконання потерпілим поліцейським під час нещасного випадку завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», свідчить про наявність обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Суд також бере до уваги, що всупереч вимогам підпункту 3 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісією не одержано письмові пояснення посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку. При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача - 1 на те, що ОСОБА_1 не повідомив про наявність свідків, які були присутні під час його падіння, оскільки згідно з підпунктом 4 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 Комісія зобов`язана вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок. Комісією відповідні запити не надіслано і не з`ясовано, чи були свідки нещасного випадку і чи могли інші особи (посадові особи, поліцейські) надати відповідні пояснення.

Як зазначалося вище, Комісією також не проведено обстеження місця нещасного випадку, а відтак не визначено належним чином згідно з пп. 6 пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 705 відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці.

Таким чином суд дійшов висновку, що розслідування нещасного випадку, що стався 31 липня 2018 року о 06 год. 00 хв. з поліцейським Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , проведено без дотримання вимог Порядку № 705, без вжиття усіх необхідних дій та встановлення обставин, які мали значення для складання відповідного акту.

Отже, акт №1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області розслідування нещасного випадку від 31.12.2020, що стався 31.07.2018 близько 06.00 год. на території мосту через річку Айдар, на околиці міста Новоайдар Луганської області не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що акт складено не уповноваженими службовими особами не уповноваженого органу (підрозділу поліції), без створення спеціальної комісії із спеціального розслідування нещасного випадку.

Суд наголошує, що за приписами пункту 3 розділу ІІ Порядку № 705 саме керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. Позивач на момент настання нещасного випадку проходив службу на посаді начальника СРПП № 3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області, і згідно з наказом ГУНП в Полтавській області від 29.05.2018 № 248 о/с дск був відряджений з 30 травня 2018 року до особливого розпорядження до складу угрупування об`єднаних сил в підпорядкування Командувача Об`єднаних сил (Луганська область). Документів, які свідчать про перебування позивача у складі іншого органу (підрозділу) поліції під час відрядження, сторонами до суду не надано.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 705 до складу комісії з розслідування нещасного випадку входять:

1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;

3) психолог (у разі спроби самогубства);

4) представник первинної організації профспілки (за згодою);

5) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));

6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

Наказом Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 29.12.2020 № 98 /а.с. 40/ створено комісію для розслідування нещасного випадку, який мав місце 31.07.2018 із начальником СРПП № 3 Кобеляцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 (далі - Комісія), у складі: голови комісії: підполковника поліції ОСОБА_6 , заступника начальника Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області; членів комісії: лейтенанта поліції Дорофєєва Р.М., начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області; старшого лейтенанта поліції Ніконенко Т.А., старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області. Доказів на підтвердження невідповідності складу комісії вимогам Порядку № 705 сторонами не надано.

Перелік підстав для проведення спеціального розслідування визначений пунктом 5 розділу І Порядку № 705, а саме, спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 на момент подання рапорту про здійснення розслідування нещасного випадку та під час проведення розслідування Комісії не надано медичної документації, яка б свідчила про тяжкі наслідки нещасного випадку, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського, а також документів на підтвердження інших обставин, які є підставою для проведення спеціального розслідування, відтак у керівника Кобеляцького РВ були відсутні підстави для призначення спеціального розслідування. Надана до суду довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 095642, якою підтверджено встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, видана позивачеві після проведення розслідування, при цьому із її змісту неможливо встановити, яке саме захворювання і чи пов`язане воно із травмою, отриманою 31.07.2018, послугувало підставою для встановлення інвалідності.

Відносно позовних вимог про зобов`язання ГУНП в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень 31.07.2018 майора поліції ОСОБА_1 , начальника СРПП №3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом МВС України від 05.10.2020 №705, та скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУНП в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої 31.07.2018 майором поліції ОСОБА_1 , начальником СРПП №3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє доводи ГУНП в Полтавській області про те, що спір між позивачем і ГУНП в Полтавській області відсутній, оскільки акт № 1 форми Н-1 (НПВ) від 31.12.2020 складений Кобеляцьким ВП. Суд наголошує, що Кобеляцький ВП ГУНП в Полтавській області є структурним підрозділом юридичної особи - ГУНП в Полтавській області, тому в межах повноважень останнього є відновлення порушеного права позивача.

Позовні вимоги про зобов`язання скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/ПВ не можуть бути задоволені, оскільки складання акту за відповідною формою за результатами розслідування нещасного випадку належить до дискреційних повноважень комісії, яка проводить розслідування, і суд не може перебирати на себе такі повноваження.

Згідно з рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, які свідчать про необхідність проведення повторне розслідування нещасного випадку, що стався із позивачем, за результатами якого суб`єкт владних повноважень має право обрати один з декількох варіантів управлінських рішень, належним способом захисту є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу).

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 40108630), Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Шевченка,17, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт №1 (форма Н-1 (НПВ) комісії Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області розслідування нещасного випадку від 31.12.2020, що стався 31.07.2018 близько 06.00 год. на території мосту через річку Айдар, на околиці міста Новоайдар Луганської області .

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої 31.07.2018 майором поліції ОСОБА_1 , начальником СРПП №3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол