Рішення № 98917802, 06.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5636/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 67-68/, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №102 від 21.01.2021 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1: періоди навчання в СПТУ №60 м. Брянка з 01.09.1986 по 03.02.1990 за професією підземний електрослюсар; періоди роботи на шахтах підземним електрослюсарем з повним робочим днем з 09.02.1990 по 13.05.1990, з 04.06.1992 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 05.03.2000; період проходження служби в армії з 23.05.1990 по 23.04.1992, з дня настання права на пенсію, а саме з 08.12.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 14.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, рішенням відповідача від 21.01.2021 №102 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Позивач вважає зазначену відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, оскільки ним було подано пенсійному органу трудову книжку, яка підтверджує стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також надано уточнюючі довідки про пільговий характер роботи. Посилається на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, яким визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5636/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

24 червня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 41-42/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення №102 від 21.01.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийнято у відповідності до норм законодавства України. Вказує, що Управлінням було розглянуто звернення позивача та проаналізовано надані довідки від 28.10.2019 №1775 та від 05.11.2019 №1786 про пільговий характер роботи, видані установою, розташованою на тимчасово окупованій території України. Однак, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами фонду з території, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі №440/5636/21.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

14.01.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 46/, звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та пакетом документів /а.с. 44-53/.

За результатами розгляду вказаної заяви відділом призначення пенсій (Кременчуцький район) Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Полтавській області прийнято рішення від 21 січня 2021 року №102, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку /а.с. 58-59/.

В обґрунтування підстави відмови у вказаному рішенні зазначено, що аналіз документів, наданих 14.01.2021 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії за віком на пільгових умовах показує, що пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 01 рік 0 місяців 0 днів (1999), згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Загальний страховий стаж становить 27 років 04 місяці 05 днів. Пільгові довідки про характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи відсутні. Таким чином трудової книжки недостатньо для підтвердження спеціального стажу.

Не погодившись з рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.01.2021 №102 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.01.2021 №102 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III „Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Пунктом 2 цього Рішення передбачено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: „На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;...".

Отже, згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Водночас, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".

Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли віковий ценз та стаж роботи має бути встановлений на рівні найменшої величини, встановленої Законом, у даному випадку вік 50 років та стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, зазначених у пункті "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, перевагу слід віддати саме тому Закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статті 8 Конституції України.

Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Судом встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (14.01.2021) ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 50 років /а.с. 46/.

Згідно розрахунку стажу позивача, здійсненого пенсійним органом, страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення до пенсійного органу становив 27 роки 04 місяці 05 днів /а.с. 56/.

У оскаржуваному рішенні також зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 роки 04 місяці 05 днів. Відтак, вказана обставина визнається відповідачем.

Отже, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_1 становив не тільки більше 20 років, а й більше 25 років.

У оскаржуваному рішенні №102 від 21.01.2021 відповідачем вказано, що пільговий стаж роботи за списком №2 становить 01 рік 0 місяців 0 днів (1999 р.) згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Разом з тим, трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджено, що позивач з 01.09.1986 по 03.02.1990 навчався в СПТУ №60 м. Брянська за професією електрослюсар підземний; 09.02.1990 ОСОБА_1 прийнятий на роботу підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем ??під землею, 13.05.1990 ОСОБА_1 звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії; з 23.05.1990 по 23.04.1992 позивач проходив службу в лавах Збройних Сил СНД; з 04.06.1992 по 05.03.2000 позивач працював підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем ??під землею /а.с. 12-16, 49-51/.

Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності до дати, завірені підписом та печаткою роботодавця.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).

Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637).

Отже, уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 квітня 2018 року у справі № 164/1993/14-а, від 19 червня 2018 року у справі № 592/5846/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 28 березня 2019 року у справа №194/712/17, від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17, від 11 липня 2019 року у справі №423/1156/17 та від 11 липня 2019 року у справі №225/3845/17.

Таким чином, документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка або інші документи у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Водночас, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Трудова книжка ОСОБА_1 містить необхідні відомості про роботу позивача електрослюсарем повний робочий день на підземних роботах.

Робота всіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах віднесена до Списку №1 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Відтак суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість встановити характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи.

Доказів непроведення або несвоєчасного проведення атестації робочих місць власником підприємства відповідач суду не надав.

При цьому, як вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а отже, не є перешкодою у зарахуванні роботи до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, зазначені вище періоди роботи позивача з 09.02.1990 по 13.05.1990 та з 04.06.1996 по 05.03.2000 підлягають зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10.02.1998 №103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Факт навчання ОСОБА_1 у період з 01.09.1986 по 03.02.1990 в СПТУ №60 м. Брянська за професією електрослюсар підземний підтверджено дипломом серії НОМЕР_2 /а.с. 53/ та трудовою книжкою позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що період навчання в СПТУ №60 г. Брянск з 01.09.1986 по 03.02.1990 за професією електрослюсар підземний підлягає зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, оскільки протягом трьох місяців після завершення цього навчання позивач розпочав працювати за набутою спеціальністю, а саме з 09.02.1990.

Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Військовим квитком та трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено, що з 23.05.1990 по 23.04.1992 позивач проходив строкову військову службу /а.с. 18/, на момент призову на яку позивач працював за професією електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому час проходження строкової військової служби позивача підлягає зараховуванню до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відділу призначення пенсій (Кременчуцький район) Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Полтавській області від 21 січня 2021 року №102 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне: визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій (Кременчуцький район) Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21 січня 2021 року №102 про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1: період навчання в середньому професійно-технічному училищі №60 м. Брянка за професією електрослюсар підземний з 01 вересня 1986 року по 03 лютого 1990 року; період роботи підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті Анінська в/о "Стахановвугілля" з 09 лютого 1990 року по 13 травня 1990 року; період проходження строкової військової служби з 23 травня 1990 року по 23 квітня 1992 року; період роботи підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахта Анінська ДХК "Луганськвугілля" (02 жовтня 1996 року перейменована в Державне відкрите акціонерне товариство шахта "Анінська") з 04 червня 1992 року по 05 березня 2000 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням висновків суду.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2724 грн., що підтверджується квитанцією №32559106 від 28.05.2021 /а.с. 31/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 34/.

Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2724 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій (Кременчуцький район) Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21 січня 2021 року №102 про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1: період навчання в середньому професійно-технічному училищі №60 м. Брянка за професією електрослюсар підземний з 01 вересня 1986 року по 03 лютого 1990 року; період роботи підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті Анінська в/о "Стахановвугілля" з 09 лютого 1990 року по 13 травня 1990 року; період проходження строкової військової служби з 23 травня 1990 року по 23 квітня 1992 року; період роботи підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахта Анінська ДХК "Луганськвугілля" (02 жовтня 1996 року перейменована в Державне відкрите акціонерне товариство шахта "Анінська") з 04 червня 1992 року по 05 березня 2000 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2724 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич