
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/1895/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області про застосування адміністративного арешту коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. З огляду на наведене, представник позивача вважає наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року судом зупинено провадження у справі №380/1895/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків до набрання законної сили рішенням у справі №380/1642/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інрадо” до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Згідно ухвали суду від 14.06.2021 судом поновлено провадження в дані справі, оскільки відпали правові підстави, що слугували підставою для такого зупинення.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.
Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інрадо» (далі - ТОВ «Інрадо») знаходиться на обліку платників податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області. Підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 42506847 із адресою місцезнаходження 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 227.
Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України на адресу ТзОВ «Інрадо» надіслано повідомлення про проведення планової перевірки від 18.02.2020 та наказ від 18.02.2020 №1154.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Інрадо» (ЄДРПОУ 42506847) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.10.2018 р. по 31.12.2019 р., відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 18.02.2020 р. №1154 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Інрадо» та направлень від 04.03.2020 р. №2934, №2935, №2936, №2937, №2938, здійснено вихід на юридичну адресу платника: м.Львів, вул.Личаківська, 227.
Проте, директором ТзОВ «Інрадо» відмовлено у допуску до проведення перевірки про що складено акт недопуску до перевірки від 04.03.2020 №440/05.9/42506847.
Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «Інрадо» працівникам податкового органу не виявилось можливим.
У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення фактичної перевірки контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:
- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підп. 20.1.33. п. 20.1. ст. 20 ПК України);
- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у ст. 94 ПК України.
За визначенням, наведеним у п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Відповідно до п.п. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
З огляду на викладене судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків, правомірність застосування якого підтверджено рішенням суду.
Положення ст. 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Однак приписи ст. 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Таким чином до платника податків у встановлених ПК України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.
Вказане свідчить про те, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України).
Отже якщо платник податків вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки та подальшого оскарження рішення контролюючого органу про проведення такої перевірки.
Тобто встановлення судом відсутності законних підстав для проведення перевірки нівелює наслідки для платника податку, передбачені підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, у разі недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки
Відповідно до п. 20.1.31 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень
Таким чином суд вважає, що позов необхідно задовольнити та застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79003, вул. Стрийська ,35, м. Львів, код ЄДРПОУ - 43143039) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо» (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 227, код ЄДРПОУ - 42506847) про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій - задовольнити повністю.
Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрадо» (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 227, код ЄДРПОУ - 42506847) шляхом зупинення видаткових операцій.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський
Судове рішення № 98917400, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/1895/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: