Рішення № 98917195, 11.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2430/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11, ЄДРПОУ 02910025)

до відповідача: Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27631, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Катеринівка, вул. просп. Гагаріна, 8, ЄДРПОУ 41744542)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Овсяниківської сільської ради №293 від 20.12.2019 р. «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Ухвалою від 04.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.80-81).

Позов мотивовано тим, що депутат Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені Законом України "Про запобігання корупції", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" - не повідомила сесію Овсяниківської сільської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів при виконання своїх обов`язків, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.

Відповідач до суду у встановлений судом строк відзив не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_2 є депутатом Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області сьомого скликання.

Реалізуючи повноваження депутата Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Антонова С.С. 20.12.2019 року приймала участь у засіданні 36 сесії 7 скликання з розгляду проектів рішень порядку денного (а.с.14-25).

За результатом розгляду порядку денного сесії, прийнято рішення №293 від 20.12.2019р., яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5000 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель, що перебувають у комунальній власності (в тому числі по угіддях: 0,50 га пасовища) та знаходяться на території Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.27).

Відповідно до протоколу пленарного засідання 36 сесії Овсяниківської сільської ради 7 скликання від 20.12.2019 за рішення №293 проголосувало "за" 7 депутатів сільської ради, в тому числі й ОСОБА_2 (а.с.20, а.с. 26).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , що підтверджено постановою Кіровоградського районного суду від 19.04.2021 р. (а.с.37-39).

За даним фактом уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції - Департаментом стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України на депутата сільської ради ОСОБА_2 складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, які в подальшому були направлені до суду.

Так, постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2021 року у справі за № 390/453/21, яка набрала законної сили 30.04.2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Вчинене адміністративне правопорушення полягає у неповідомленні нею у встановленому законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП) та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП) (а.с.37-39).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

У частині першій статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Згідно частин першої та другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР (в редакції на час виникнення правовідносин), сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1700-VII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1700-VII близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб ( ч. 2 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч.5 ст.28 Закону № 1700-VІІ).

У статті 35 Закону № 1700-VII (чинній на час виникнення правовідносин) передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради, він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16.

Пунктом 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року за № 839, що були чинними на момент проведення сесії (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Разом зі цим, відповідно до ст.67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, чинним законодавством передбачено імперативний припис та безумовне визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів в розумінні Закону № 1700-VII.

Такий же висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі за № 442/730/17, Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16 та від 21.09.2018 року у справі за № 237/2574/17.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 7 скликання, не повідомила на засіданні сесії 20.12.2019 року про наявність у неї реального конфлікту інтересів, прийнявши участь у голосуванні під час прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5000 га у власність своєму чоловіку - ОСОБА_1 , що є прямим порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", обставини якого встановлено постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2021 року у справі за №390/453/21, які, в силу ч. 6 ст. 78 КАС України, є визнаними та додатково доказуванню не потребують.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок недотримання ОСОБА_2 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про місцеве самоврядування України" при прийнятті рішення від 20.12.2019 року за № 293 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства" останнє прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, відтак підлягає скасуванню як незаконне на підставі ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" за позовом прокурора.

Окрім цього, суд звертає увагу учасників спору на положення абзацу другого частини першої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якими орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Овсяниківської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №293 від 20.12.2019 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.08.2021 року в зв`язку з значним навантаженням судді Дегтярьової С.В.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова