Рішення № 98917182, 10.08.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2235/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Олександрійської міської ради управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр. Соборний, 59, ЄДРПОУ 33423535)

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати відмову управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 26.04.2021 р. №14-04/5010 у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з адреси : АДРЕСА_2 незаконною;

- зобов`язати управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з адреси: АДРЕСА_2 ;

- визнати відмову управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 26.04.2021 р. №14-01/5012 у реєстрації ОСОБА_1 у садовому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 незаконною;

- зобов`язати управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради зареєструвати його у садовому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.33).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 02.07.2013 року придбав садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та постійно в ньому проживає. Однак 26.04.2021 року він отримав відмову управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради в знятті з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та відмову в реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 через те, що на думку відповідача, садовий будинок не належить до житлового фонду. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що садовим будинком вважається будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2013 року, посвідченого нотаріально, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0649 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 3510300000:12:599:0002 (а.с.13-14).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02.07.2013, ОСОБА_1 придбав садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 18,8 кв.м (а.с.9-10).

Згодом до садового будинку було добудовано частину, після чого він складається з веранди 7,4 кв.м, кухні 6,4 кв.м, житлової кімнати 11,3 кв.м, житлової кімнати 30,2 кв.м., всього - 55,3 кв.м. Із них неопалювальних - 7,4 кв.м., що підтверджується технічним паспортом від 05.06.2020 року (а.с.15-17). Судовий будинок загальною площею 55,3 кв.м введено в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації КД181201670155, виданої 15.06.2020 року відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Олександрійської міської ради та зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно 30.06.2020 року (а.с.11).

Позивач 26 квітня 2021 року звернувся до управління дозвільно-погоджувальних процедур адміністративних послуг Олександрійської міської ради із заявами про зняття його з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, він отримав відмову відповідача в здійсненні таких дій через те, що на думку відповідача, садовий будинок не належить до житлового фонду. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права, що зумовило його звернення до суду.

Згідно зі статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382-IV) передбачено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно зі ст.6 Закону України №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

- письмову заяву;

- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

- квитанцію про сплату адміністративного збору;

- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Відповідно до ст.7 Закону України №1382-IV зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

У відповідності до ст.9-1 Закону України №1382-IV орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, зокрема, якщо особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови в знятті з реєстрації місця проживання позивача та відмови в реєстрації місця проживання за новою адресою є абз.1 п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 02.03.2021 року №207 (далі - Правила №207) - "відсутність документів, що підтверджують право на проживання в житловому будинку, та визначення цільового призначення приміщення, як житловий фонд" (а.с.58-59).

Згідно абз.1 п.11 Правил №207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, зокрема, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.

А відповідно до ст.6 Закону України №1382-IV для реєстрації особа подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг), зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації.

Згідно ст. 4 Житлового кодексу Української РСР №5464-X від 30.06.1983 жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Аналіз вищенаведених вимог чинного законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація місця проживання фізичної особи здійснюється за наявності в особи житла, яким, у розумінні наведених вимог законодавства, є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Тому для цілей реєстрації місця проживання будинок або інше приміщення мають відповідати таким ознакам житла як пристосування та придатність для постійного проживання в них.

Вказаний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах №183/4661/16 (2-а/183/10/17) від 21 серпня 2019 року, №2340/4673/18 від 10 жовтня 2019 року, №826/12955/18 від 31 березня 2020 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, садовий будинок, який належить на праві приватної власності позивачу, має присвоєну поштову адресу, знаходиться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, призначений та придатний для постійного проживання у ньому, відповідає встановленим технічним вимогам та є постійним місцем проживанням позивача, що підтверджується довідкою Обслуговуючого кооперативу Садівничого товариства "Енергетик-1" (а.с.18).

Відповідність садового будинку за вказаною адресою державним стандартам, будівельним нормам і правилам, які пред`являються до житлових будинків, і придатність для постійного (всесезонного) проживання, підтверджується реєстрацією декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічним паспортом (а.с.11, 15-17).

Сам по собі той факт, що садовий будинок був збудований на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 березня 2020 року у справі №826/12955/18 (адміністративне провадження №К/9901/24348/19).

З урахуванням зазначеного, суд вважає протиправною відмову відповідача в проведенні реєстрації місця проживання в садовому будинку з одночасним зняттям з попередньої адреси та вважає належним способом захисту зобов`язання відповідача здійснити такі дії.

Судом встановлено, що судових витрат в справі не понесено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з адреси АДРЕСА_2 за заявою про зняття з реєстрації від 26.04.2021 р. реєстраційний номер 14-04/5010.

3. Зобов`язати управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради зняти з реєстрації місце проживання ОСОБА_1 з адреси АДРЕСА_2 .

4. Визнати протиправною відмову управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 за заявою про реєстрацію місця проживання від 26.04.2021 р. реєстраційний номер 14-04/5012.

5. Зобов`язати управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

В зв`язку з великим навантаженням судді Дегтярьової С.В. повний текст судового рішення виготовлений 10.08.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова