Рішення № 98916896, 27.07.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Справа № 280/6430/19 Провадження №СН/280/25/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представників:

позивача - Ігнатенко М.В., Деркач М.А.,

відповідача 1 - Євтушенко Н.В.,

відповідача 2 - Тодорчук І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" (69098, м.Запоріжжя, вул.Полякова, буд.13-В) та Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" (далі – відповідач 1), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача 1, а саме заборонити: експлуатацію пасажирських ліфтів у кількості 22 одиниці (реєстраційні №73961, №73962, №74244, №74239, №74189, №74128, №65683, №65682, №66180, №66181, №66182, №66774, №66773, №66772, №65809, №65596, №67218, №67219, №67220, №73694, №73695, №1-00984); експлуатацію системи газопостачання житлових будинків, без проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання.

В обґрунтування вимог щодо заборони експлуатації систем газопостачання житлових будинків, без проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, позивач зазначає, що під час проведення планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідача 1 були виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих, а саме: при експлуатації системи газопостачання житлових будинків, не проводиться технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, чим порушено вимоги п. 5.4 р. V НПАОП 0.00-1.76.15. просить задовольнити позов.

Ухвалою від 26.12.2019 у справі відкрите загальне позовне провадження.

Ухвалою від 13.01.2020 до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Запорізьку міську раду (далі – відповідач 2).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.04.2021 касаційна скарга позивача задоволена частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 скасовані в частині позовних вимог про застосування до відповідача 1 заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонити експлуатації системи газопостачання житлових будинків, без проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 280/6430/19 залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення у відповідній частині Верховний Суд зазначив, що зі змісту оскаржуваних рішень та матеріалів справи слідує, що судами попередніх інстанцій не встановлено чи є ТОВ “КК “Мрія” балансоутримувачем на якого покладено обов`язок утримання багатоквартирних будинків. У зв`язку з цим поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися обставини чи утримує ТОВ “КК “Мрія” на балансі відповідне майно.

17.05.2021 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та була розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р.В.

Ухвалою від 20.05.2021 розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження, у справі призначене підготовче засідання, учасникам справи запропоновано надати додаткові доводи та заперечення щодо позовних вимог та докази на їх підтвердження, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.04.2021 по даній справі.

24.06.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання представник позивача та відповідача 1 не прибули.

Протокольною ухвалою від 24.06.2021 підготовче засідання було відкладене на 19.07.2021.

06.07.2021 від відповідача 2 до суду надійшли пояснення по суті справи, в яких відповідач 2 зазначає, що управління житловим будинком та його належна експлуатація віднесені до виключної компетенції співвласників житлового будинку та здійснюється ними самостійно або управителем на підставі укладеного договору, який при цьому не набуває статусу балансоутримувача.

19.07.2021 від відповідача 1 до суду надійшли пояснення, в яких відповідач 1 зазначає, що він не є балансоутримувачем житлових будинків, експлуатація газорозподільних мереж здійснюється оператором газорозподільних мереж, вимоги позивача не конкретизовані стосовно яких житлових будинків здійснюється експлуатація газорозподільних мереж.

19.07.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті, а також пояснення, відповідно до яких зазначає про відсутність у нього інформації щодо балансоутримувача житлових будинків, зазначає про відсутність заперечень відповідача 1 під час підписання акту перевірки.

У підготовче засідання 19.07.2021 представник позивача не прибув, протокольною ухвалою від 19.07.2021 підготовче провадження було закрите, справу призначено до розгляду по суті на 27.07.2021.

У судовому засіданні 27.07.2021 представники позивача підтримали позовні вимоги, зазначили, що у відповідача відсутня інформація в яких саме житлових будинках відповідачем 1 не проведено технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, також у відповідача відсутня інформація про балансоутримувача житлових будинків та внутрішніх систем газопостачання і газового обладнання, наявні у позивача документи не містять такої інформації.

Представники відповідачів проти позову заперечили, зазначивши, що відповідач 1 не є балансоутримувачем житлових будинків та внутрішніх газорозподільних мереж, відповідно у нього відсутній обов`язок проведення технічного обслуговування таких мереж.

У судовому засіданні 27.07.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.

Згідно з рішенням Запорізької міської ради №520 від 01 вересня 2017 року ТОВ “КК “Мрія” призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, згідно з додатком №1 до цього рішення ТОВ “КК “Мрія” є суб`єктом господарювання, який на підставі відповідних договорів згідно з чинним законодавством здійснює надання послуг з управління багатоквартирними будинками, в яких власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

ГУ Держпраці у Запорізькій області на підставі наказу від 10 жовтня 2019 року №1824, направлення від 10 жовтня 2019 року №278 в період з 15 жовтня 2019 року по 21 жовтня 2019 року проведено планову перевірку ТОВ “КК “Мрія”, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Полякова,13В, щодо дотримання вимог нормативно-правових актів України з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2019 року №278, за висновками якого відповідач ТОВ “КК “Мрія” здійснює експлуатацію пасажирських ліфтів у кількості 22 одиниці (реєстраційні №73961, №73962, №74244, №74239, №74189, №74128, №65683, №65682, №66180, №66181, №66182, №66774, №66773, №66772, №65809, №65596, №67218, №67219, №67220, №73694, №73695, №1-00984), яким не проведено експертне обстеження після закінчення граничного строку експлуатації ліфтів, що є порушенням п.9.7.15 глави 9.7 розділу 1Х “Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів; затверджених наказом Держкомітету України з промислової безпеки від 01 вересня 2008 року №190, та в порушення вимог п.5.4 р. V НПАОП 0.00-1.76-15 здійснює експлуатацію системи газопостачання житлових будинків без проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, а також складено припис від тієї ж дати про зобов`язання усунути виявлені порушення.

У зв`язку з виникненням загрози життю та/або здоров`ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю працівників ТОВ “КК “Мрія”, ГУ Держпраці у Запорізькій області звернулось до суду з даним позовом.

В ході попереднього розгляду даної справи, стосовно позовних вимог в частині застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду щодо заборони експлуатації систем газопостачання житлових будинків без проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем в ході розгляду справи не доведено наявність компетенції ТОВ “КК “Мрія” стосовно проведення технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових будинків, щодо яких товариство здійснює надання послуг з управління багатоквартирними будинками, не конкретизовано по яким саме внутрішнім газопроводам і газовому обладнанню житлових будинків не проведено технічне обслуговування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 3 Положення № 96 визначено основні завдання Держпраці, якими є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення №96).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Суд зазначає, що всупереч вимогам абз. 8 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V акт перевірки не містить детального опису виявленого порушення (в акті не зазначено, які будинки перебувають в управлінні відповідач 1 щодо яких ним не вживаються дії з технічного обслуговування внутрішніх систем газопостачання і газового обладнання, не зазначено хто є балансоутримувачем цього майна, не визначено на явих правових підставах у відповідача 1 наявний обов`язок здійснення технічного обслуговування зазначених систем та обладнання).

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

За приписами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу визначає Закон України “Про ринок природного газу” (далі - Закон № 329- VIII, у редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 329-VIII оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 38 Закону № 329-VIII з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 329-VIII кодекс газорозподільних систем повинен містити, зокрема, положення щодо основних правил технічної експлуатації газорозподільних систем, планування, оперативно-технологічного управління та розвитку газорозподільних систем та механізми нагляду за їх додержанням, інші питання щодо експлуатації газорозподільних систем.

Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс) визначено поняття газових мереж внутрішнього газопостачання - це газові мережі від місця/точки приєднання об`єкта або земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до системи газоспоживання третіх осіб (замовників, споживачів). Цим кодексом визначені взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (далі – Закон № 2189-VІІІ, у редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин) регулюється послуга з постачання та розподілу природного газу. Так, для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках. Види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

Ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках (крім робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках) здійснюється за рахунок власників (співвласників) такого житлового, у тому числі багатоквартирного, будинку відповідно до кошторису, поданого оператором газорозподільної системи або іншим суб`єктом господарювання, який має дозвіл на проведення таких робіт, та затвердженого власником (співвласниками) будинку.

Отже, зазначеними нормами визначено, що технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках здійснює оператор газорозподільної системи за рахунок власників (співвласників) такого житлового, у тому числі багатоквартирного, будинку.

Згідно з положеннями глави 1 розділу І Кодексу, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Позивачем не надано суду жодного доказу наявності у відповідача 1 ліцензії на здійснення діяльності з розподілу природного газу газорозподільною системою.

Пунктом 1 глави 1 розділу III Кодексу передбачено, що експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ.

Власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб`єктом, що має право на виконання таких робіт.

При цьому види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках та здійснюються виключно Операторами ГРМ, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - Правила), у випадку незабезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку розподіл природного газу припиняється.

Згідно з пунктами 3.4 та 3.5 розділу V Правил розмежування ділянок обслуговування (відповідальності) зовнішніх і внутрішніх газопроводів, а також газопроводів і установок всередині підприємства повинно бути оформлене двостороннім актом з додаванням схеми граничних ділянок із зазначенням меж балансової належності. Технічне обслуговування газопроводів, поточний та капітальний ремонт забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) газових мереж.

Пунктом 5.4 розділу V Правил встановлено, що технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з підпунктом 4 та 5 пункту 1 глави 1 розділу III Кодексу Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.

У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

При організації експлуатації газорозподільних систем та проведення робіт з технічного їх обслуговування і ремонту Оператор ГРМ повинен дотримуватися інструкцій і правил технічної експлуатації газорозподільних систем, правил безпеки систем газопостачання, державних стандартів, передбачених чинними нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 5.7 розділу V Правил підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: наявності витоків газу; несправної автоматики безпеки; несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави; не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 глави 5 розділу III Кодексу власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі Правилами безпеки систем газопостачання, зокрема укладають відповідний договір із суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.

В п. 2.1 розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за №674/27119, наведене визначення поняття балансоутримувач, відповідно до якого - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із чинним законодавством України.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду будь-яких доказів наявності у відповідачів статусу балансоутримувача житлових будинків, а тим більше внутрішніх газорозподільних мереж, чи перебування такого майна у власності відповідачів, перебування цього майна на балансі у будь-кого з відповідачів. При цьому відповідачі заперечують проти наявності у будь-кого з них статусу балансоутримувача, перебування житлових будинків, а так само внутрішніх газорозподільних мереж на балансі у будь-кого з них.

Разом з тим, в п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VІІІ наведене визначення поняттю управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

В наведеному визначенні відсутня така складова поняття балансоутримувач як перебування майна на балансі управителя, відтак, управителя не можна прирівняти до балансоутримувача.

В частині 4 статті 8 Закону №2189-VІІІ наведений перелік обов`язків управителя, відповідно до якого:

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний:

1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;

3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;

4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;

6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;

7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;

9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;

10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;

11) направляти протягом п`яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов`язків виконавців послуг (робіт);

12) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника; здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства;

13) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків.

За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов`язки управителя багатоквартирного будинку.

З наведеного вбачається, що управитель вчиняє дії щодо переданого йому в управління майна виключно на підставі відповідного рішення власник (співвласників) такого майна.

За приписами п. 9 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712, послуга з управління включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Отже, управління не включає обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем.

За приписами п. 43 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком у управителя наявний обов`язок, у разі прийняття співвласниками відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг колективні договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг.

Пунктами 53-65 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком визначений порядок виконання управителем функцій особи, уповноваженої співвласниками на укладення колективного договору про надання комунальної послуги.

Отже, обов`язок у управителя щодо укладання та контролю виконання надання оператором ГРМ послуг з технічного обслуговування внутрішніх газорозподільних мереж виникає лише у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення.

Позивачем не надано суду доказів існування рішень співвласників багатоквартирних будинків про покладання на відповідача 1 обов`язку щодо укладання із оператором ГРМ договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішніх газорозподільних мереж.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд зазначає, що в письмових поясненнях наданих позивачем до суду 19.07.2021 позивач визнав факт відсутності у нього будь-яких доказів щодо того, хто є балансоутримувачем житлових будинків. У судовому засіданні представники позивача підтвердили факт відсутності у нього даних про перелік житлових будинків, експлуатацію внутрішніх газопроводів у яких позивач просить заборонити.

Суд зазначає, що відсутність переліку таких житлових будинків перешкоджає у визначенні суб`єктів, які в силу приписів законодавства мають забезпечити технічне обслуговування, розмежування балансової належності систем газопостачання.

При цьому суд зазначає, що в силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку позивач не є суб`єктом, до якого можуть бути застосовані норми ч. 2 ст. 9 КАС України, а тому у суду відсутні правові підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог.

Враховуючи матеріали справи та наведені норми права, суд вважає, що позивачем не доведено, що технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання повинно здійснювати саме ТОВ “КК “Мрія”, а не оператор газорозподільної системи чи інша особа на підставі відповідного договору із співвласниками житлових будинків.

За вказаних обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та застосувати до відповідача 1 заходи реагування у сфері державного нагляду.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову питання щодо судових витрат та звернення судового рішення до негайного виконання не вирішувалось.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Мрія" (69098, м.Запоріжжя, вул.Полякова, буд.13-В) та Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.08.2021.

Суддя Р.В. Кисіль