
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 серпня 2021 року о/об 12 год. 00 хв.Справа № 280/4624/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У на суму 42637,53 грн.; 2) визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2021 за №Ф-186-17 на суму 43837,53 грн.; 3) виключити суму податкового боргу з облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
У позові (а.с.1-4) та заяві про збільшення позовних вимог (а.с.51-54) зазначено наступне. З Єдиного реєстру боржників позивачу стало відомо, шо на виконанні Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження ВП №64854844 щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь держави. У зв`язку з зазначеним 31.05.2021 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження було отримано копію Вимоги про сплату боргу (недоїмки), з якої стало відомо, що 09.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено Вимогу про сплату боріу (недоїмки) №Ф-186-17У на суму 41637,53 грн., яка передана на виконання до Хортицького відділу ДВС у м.Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро). Вищезазначену Вимогу від 09.11.2020 позивач не отримував. Вимога містить інформацію, що станом на 02.02.2021 позивач має заборгованість з ЄСВ в сумі 41637,53 грн. З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається та підтверджується трудовою книжкою позивача, що у 2017 році він працював у TOB «ДІПІ ТРАНС», у 2018 році - у TOB Українськи лінії», у 2019 році - у TOB «Євроклуб» та з його заробітку за вищезазначені періоди нараховано і утримано єдиний соціальний внесок. 07.07.2021 позивач отримав ще одну Вимогу про сплату боріу (недоїмки) №Ф-186-17 на суму 43837,53 грн. Позивач вважає, що винесення оскаржуваних вимог, здійснено за відсутності на те правових підстав.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 згідно реєстраційної та облікової картки платника податків перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 06.04.2000, з 06.04.2000 по 31.12.2011 та з 01.01.2016 по 31.05.2021 - загальна система оподаткування, з 01.01.2012 по 31.12.2015 - спрощена система оподаткування, 31.05.2021 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які проводять незалежну професійну діяльність): станом на 01.01.2015 переплата з сплати єдиного внеску склала - 79,29 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі - 5127,32 грн., втому числі: 20.01.2015 в сумі 1267,95 грн. за IV квартал 20І4 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми); 20.04.2015 в сумі 1267,95 грн. за І кв-л 2015 року (нараховано єдного внеску платпикам спрош. форми); 20.07.2015 в сумі 1267,95 грн. за II кв-л 2015 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми); 19.10.2015 в сумі 1323,47 грн. за III кв-л 2015 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми). ОСОБА_1 сплачено єдиний внесок за період з 01.01.2015 no 31.12.2015 у сумі 433,75 грн., заборгованість по статі єдиного внеску склала - 4614,28 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, в сумі - 1434,51 грн. в тому числі: 19.01.2016 в сумі 1434,51 грн. за IV кв-л 2016 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми). ОСОБА_1 оплату єдиного внеску за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску склала - 6048,79 грн. В 2017 році нарахування та сплата по єдиному внеску не здійснювались. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі - 15819,54 грн., в тому числі: 09.02.2018 в сумі 8448,00 грн. за 2017 рік (нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік); 19.04.2018 в сумі 2457,18 грн. за І кв-л 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 19.07.2018 в сумі 2457,18 грн. за II кв-л 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 19.10.2018 в сумі 2457,18 грн. за ІІІ кв-л 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю). ОСОБА_1 оплату єдиного внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску стала - 21868,33 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі - 10719,72 грн. в тому числі: 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн. за IV кв-л 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 19.04.2019 в сумі 2754,18 грн. за І квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 19.07.2019 в сумі 2754,18 грн. за II квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 21.10.2019 в сумі 2754,18 грн. за ІІІ квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю). ОСОБА_1 оплату єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску склала - 32588,05 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі - 9049,48 грн. в тому числі: 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн. за ІV квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 21.04.2020 в сумі 2078,12 грн. за січень-лютий 2020 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 20.07.2020 в сумі 1039,06 грн. за червень 2020 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю); 19.10.2020 в сумі 3178,12 грн. за III квартал 2020 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. за незалежною професійною діяльністю). ОСОБА_1 оплату єдиного внеску за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску склала - 41637,53 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2021 по сьогодні в сумі - 2200,00 грн., за 4 квартал 2020 року, оплату ОСОБА_1 не здійснював, заборгованість зі сплати єдиного внеску на дату надання відзиву на позов склала - 43837,53 грн.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.
У матеріалах даної адміністративної справи перебувають дві копії Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 на суму 41637 грн. 53 коп.
У наданій позивачем Вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внескуна загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 41637 грн. 53 коп., який виник станом на 02.02.2021 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.8).
Суд вважає, що у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У контролюючим органом безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 02.02.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Водночас, у наданому відповідачем корінці Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-186-17 від 09.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 41637 грн. 53 коп., який виник станом на 31.10.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.43).
Доводи відповідача про належне оформлення оскаржуваної Вимоги суд до уваги не приймає, оскільки до примусового виконання офіційно подана саме Вимога, в якій зазначено про борг (недоїмку) станом на 02.02.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому.
Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи наведене, суд погоджується з позивачем щодо існування обґрунтованого сумніву в належному оформленні відповідачем оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У.
У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2021 за №Ф-186-17 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 43837 грн. 53 коп., який виник станом на 31.05.2021 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.55).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача містяться записи: від 03.04.2000 про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця; від 31.05.2021 про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
Відповідно до відомостей з Трудової книжки позивача НОМЕР_2 , позивач у періоди, зокрема: з 07.01.2000 по 30.11.2000 працював у ІПІКФ «Альтист»; з 27.10.2017 по 12.12.2017 працював у ТОВ «ДІПІ ТРАНС»; з 27.11.2018 по 26.02.2019 працював у ТОВ "Українські лінії"; з 15.05.2019 по 06.09.2019 працював у TOB «Євроклуб» (а.с.12-14).
Судом досліджено Індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України по ОСОБА_1 - зокрема, у період з 01.01.2004 по 31.12.2014 здійснював підприємницьку діяльність та сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.9-11).
Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі - «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Як зазначено у ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючим органом при винесенні Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У допущено помилки в оформленні оскаржуваної Вимоги, оскільки безпідставно зазначено про борг (недоїмку) станом на 02.02.2021, тобто - про борг (недоїмку) у майбутньому, а тому Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У є протиправною і підлягає скасуванню.
Неналежне оформлення відповідачем оскаржуваної Вимоги та звернення її до примусового виконання, на думку суду, порушує права та інтереси позивача, оскільки призводить до юридичної невизначеності.
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. (…).
Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка здійснює підприємницьку діяльність вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають статус фізичної особи-підприємця, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця лише посвідчує її право на здійснення такої діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення діяльності та отримання від такої діяльності доходу.
Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в періоди з 27.10.2017 по 12.12.2017, з 27.11.2018 по 26.02.2019, з 15.05.2019 по 06.09.2019, повинні були нараховувати та сплачувати роботодавці в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, яка має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності в періоди з 27.10.2017 по 12.12.2017, з 27.11.2018 по 26.02.2019, з 15.05.2019 по 06.09.2019.
Як вбачається з Трудової книжки позивача та Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України по ОСОБА_1 , у періоди з 27.10.2017 по 12.12.2017, з 27.11.2018 по 26.02.2019, з 15.05.2019 по 06.09.2019 позивач був працевлаштований.
Протилежного відповідач не довів.
Суд вважає, що поки позивач обліковувався як фізична особа-підприємець, то на нього поширювались передбачені нормами права відповідні права та обов`язки фізичної особи-підприємця.
Враховуючи матеріали справи, заборгованість позивача по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає: за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 в сумі 6336 грн. 00 коп. (704 грн. 00 коп. х 9 (за січень-вересень 2017 року)); за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 в сумі 8190 грн. 60 коп. (819 грн. 06 коп. х 10 (січень-жовтень 2018 року)); за період з 01.03.2019 по 30.04.2019 в сумі 1836 грн. 12 коп. (918 грн. 06 коп. х 2 (березень-квітень 2019 року)); з 01.10.2019 по 31.05.2021 в сумі 11249 грн. 48 коп. (918 грн. 06 коп. х 3 (жовтень-грудень 2019 року) + 2078 грн. 12 коп. (січень-лютий 2020 року) + 1039 грн. 06 коп. (червень 2020 року) + 3178 грн. 12 коп. (ІІІ квартал 2020 року) + 2200 грн. 00 коп. (IV квартал 2020 року)). Загальна сума складає 27612 грн. 20 коп.
За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 25.06.2021, по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 43837 грн. 53 коп.
Враховуючи наведене, суд вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2021 за №Ф-186-17 контролюючого органу є протиправною та підлягає частковому скасуванню.
Так, Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2021 за №Ф-186-17 підлягає скасуванню на 16225 грн. 33 коп.
Позивачем у позові нормативно не обґрунтована можливість виключення суми податкового боргу з облікової картки платника податків по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування стосовно позивача.
Однак, з метою поновлення порушених прав та інтересів позивача суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За пред`явлення до суду даної позовної заяви позивачем сплачено 908,00 грн. судового збору. На думку суду, позовна вимога про виключення суми податкового боргу з облікової картки платника податків є похідною від позовних вимог про визнання протиправними та скасування Вимог про сплату боргу (недоїмки) та не повинна окремо оплачуватись судовим збором.
Також, позивачем сплачено 681,00 грн. судового збору за заявою про забезпечення позову.
Оскільки відповідачами у справі було ГУ ДПС у Запорізькій області, то з нього мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1016,96 грн. (1016,96 грн. = 335,96 грн. + 681,00 грн.) відповідно та пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2020 за №Ф-186-17У, якою вимагається від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 41637 грн. 53 коп., який виник станом на 02.02.2021, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2021 за №Ф-186-17 у частині вимагання від ОСОБА_1 сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 16225 грн. 33 коп.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 з метою виключення (списання) заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 16225 грн. 33 коп.
В іншій частині позовної заяви - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) судовий збір у сумі 1016 грн. 96 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 09.08.2021.
Суддя О.О. Прасов
Судове рішення № 98916812, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 09.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/4624/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: