Ухвала суду № 98916554, 11.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 серпня 2021 року м. Житомир

справа № 240/13318/21

категорія 10500000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про відкриття виконавчого провадження №65065411 від 08.04.2021 та постанову приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення з боржника основної винагороди №65065411 від 08.04.2021.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу 10-ти денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

- документу про сплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 908 грн та за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 908 грн = (4299,49 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)) за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

19 липня 2021 року позивач особисто отримала ухвалу суду від 05.07.2021 про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021 про залишення позовної заяви без руху позивач надіслала до суду заяву від 05.08.2021 (вх.№43744/21), у якій просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом зазначає, що після отримання оскаржуваних постанов звернулась до Житомирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою допомоги у складення процесуальних, зокрема позовної заяви, у зв"язку з чим згідно з доручення №444 від 21.05.2021 їй призначено адвоката.

Саме тому вважає, що вказані причини пропуску строку на звернення до суду є поважними.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд зазначає, що поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як свідчить зміст позовної заяви та додані до неї документи, позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №65065411 від 08.04.2021 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди №65065411 від 08.04.2021.

При цьому зважаючи на дату призначення Житомирським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачу адвоката - 21.05.2021, позивач до суду за захистом своїх прав звернулась лише 22.06.2021 (здала позовну заяву у відділення поштового зв"язку), тобто після спливу десятиденного строку встановленого положеннями ст. 287 КАС України.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано суду жодного достатнього, допустимого та достовірного доказу.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою та п"ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відтак, зважаючи на викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, тоді як заява про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду не доводить поважності причин такого пропуску.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вказані позивачем у заяві від 05.08.2021 за вх.№43744/21 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, є неповажними та безпідставними.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху не усунено позивачем у повному обсязі у строк, встановлений судом, то суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , що не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Визнати неповажними, вказані у заяві ОСОБА_1 від 05.08.2021, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов, - повернути позивачу без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

4. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко