Рішення № 98916181, 05.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 р. Справа№200/7203/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - позивач, управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування постанови від 14 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 64968299 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою державного виконавця від 14 травня 2021 року за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки управлінням повідомлялось державного виконавця про відсутність можливості виконати рішення суду у зв`язку з тим, що у своєму розпорядженні управління не мало необхідної кадрової документації, яка стосується сум, що підлягають перерахунку. Зазначена документація залишилась у приміщенні управління на тимчасово окупованій території. Однак вказані обставини не були прийняті державним виконавцем до уваги.

Також позивач зазначає, що при прийняті оскаржуваної постанови державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не з`ясовано обставини і причини невиконання рішення в повному обсязі.

Зазначає, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Однак, дана програма та відповідний кошторис не доведені і не можуть бути використані.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання, задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

03 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи про його участі.

04 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи проводиться у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 26288796.

Відповідач - Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Глекова, 2, код ЄДРПОУ 34974684.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі № 200/1301/20-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про: Визнання протиправними дії та бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати позивачу за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року включно, з 01 січня 2006року по 31 грудня 2011 року включно заробітної плати, складовою якої є посадовий оклад у відповідності до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів"; заробітної плати за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, складовою якої є надбавка за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», та заробітної плати за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за вказані періоди. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу у відповідності до ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року заробітну плату, складовою якої є посадовий оклад у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України, а саме 50 відсотків його окладу, який складав 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу у відповідності до додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2011року заробітну плату, складовою якої є посадовий оклад, визначений з розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законами України про Державний бюджет України на 2006-2011 роки на момент нарахування щомісячної заробітної плати, з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням перерахованого посадового окладу за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2011 року, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, надбавки 50 відсотків, персональної надбавки 30 відсотків, надбавки за інтенсивність, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за вказані періоди. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог період роботи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2011 року індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог за період роботи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2011 року компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» задоволено частково.

Визнано протиправними дії та бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, що полягали у не проведенні нарахування та виплати позивачу заробітної плати за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, складовою якої є надбавка за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», та заробітної плати за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням раніше сплачених сум, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за вказані періоди, з урахуванням виплачених сум, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2011 року включно, індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2011 року включно, компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

01 лютого 2021 року судом було видано виконавчий лист про зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за вказані періоди, з урахуванням виплачених сум.

Постановою від 12 квітня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з вищевказаного виконавчого листа, зазначено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Вказана постанова була отримана представником управління 27 квітня 2021 року та зареєстрована 28 квітня 2021 року, що підтверджується трекінгом Укрпошти та відповідно штампом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Постановою від 14 травня 2021 року державним виконавцем за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, на ТУ ДСА України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Листом від 20 травня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області повідомило державного виконавця про неможливість виконання рішення суду в частині виплати коштів у встановлений судом спосіб у зв`язку з тим, що бюджетна програма КПКВ 0501150 та відповідний кошторис для ТУ ДСА України в Донецькій області не доведені і не можуть бути використані. Розпорядником коштів, передбачених зазначеною бюджетною програмою є Державна судова адміністрація України. Крім того, у ТУ ДСА України в Донецькій області відсутня можливість отримати відомості з кадрової документації Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, якою визначався розмір складових заробітної плати ОСОБА_1 і яка необхідна для проведення перерахунку відповідно до судового рішення у справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

На підставі ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404 визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

На підставі ч. 1 ст. 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, накладення штрафу на боржника державним виконавцем можливо тільки за відсутності поважних причин невиконання рішення. Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, якщо рішення не виконується, державний виконавець в разі зазначення причин невиконання боржником зобов`язаний проаналізувати вказані причини на предмет їх поважності. Лише після аналізу вказаних боржником причин та встановлення відсутності їх поважності у державного виконавця виникають підстави для накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, судом не встановлено порушення державним виконавцем процедури виконавчого провадження, оскільки на час винесення спірної постанови, ТУ ДСА України в Донецькій області жодним чином не повідомило державного виконавця про неможливість виконати рішення суду. Таке повідомлення було надіслано лише 20 травня 2021 року, що підтверджується позивачем.

Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду у встановленні державним виконавцем строки, позивач посилається на відсутність відповідних бюджетних асигнувань з боку розпорядника коштів.

Суд погоджується з зазначеними твердженнями позивача та зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18 червня 2019 року у справі №826/721/16 (адміністративне провадження №К/9901/12499/18).

Разом з тим, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, судом було також зобов`язано нарахувати позивачу за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року включно, за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за вказані періоди, з урахуванням виплачених сум.

З приводу невиконання рішення суду в частині нарахування заробітної плати, позивач зазначає про необхідної документації, зокрема, копій наказів про розмір премії та інших складових заробітної плати, оскільки вона залишись у приміщенні управління, яке розташоване та тимчасово непідконтрольній українській влади території.

Поряд з цим, суд зауважує, що довідка про розмір суддівської винагороди та розрахункові листки із зазначенням її складових, нарахованих утриманих та виплачених сум ОСОБА_1 за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2011 року, яка була направлена останній листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 24 жовтня 2019 року № 05-1600/19 міститься в матеріалах справи №200/1301/19-а та досліджувалась судом у рішенні від 17 травня 2020 року, що спростовує твердження позивача про відсутність необхідної документації для проведення нарахування ОСОБА_1 заробітної плати на виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку невиконання судового рішення в частині нарахування грошових коштів може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що державний виконавець при винесенні спірної постанови діяв у межах, спосіб та на підставі наданих Законом повноважень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 05 серпня 2021 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.І. Грищенко