Ухвала суду № 98916148, 11.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2021 р. Справа №200/10182/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ст. ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - протиправними;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію за віком відповідно до ст. ст. 24, 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від дати прийняття заяви про призначення пенсії за віком, а саме з 15 листопада 2019 року, з урахуванням неврахованого періоду роботи в ЗАТ Іноваційно-промислова компанія «Віадук» м. Маріуполь в період з 02.11.1992 р. по 24.11.1993 р., а також роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Маріупольське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з автоматизації зварювальних процесів» з 01.05.1998 р. по 08.02.1999 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії та зобов`язати відповідача призначити пенсію з дати прийняття заяви, а саме з 15 листопада 2019 року.

З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду 06 серпня 2021 року, про що свідчить поштовий штамп на конверті.

Отже, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

При цьому, позивач у позовній заяві не наводить жодних обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду. Зазначає, що отримала рішення пенсійного органу лише в вересні 2020 року, проте письмових доказів суду не надає.

Крім того, позивач вже зверталась з аналогічним позовом до Донецького окружного адміністративного суду, а саме: 08 лютого 2021 року.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк (десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків шляхом подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позивачу повернута позовна заява у зв`язку з не усуненням недоліків.

Суд вважає, що наведені позивачем підстави для визнання їх поважними є необґрунтованими.

У зв`язку з чим, причини пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві щодо поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.

Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема суд зауважує, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 р. (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, згідно із частинами першою і другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з викладеного, позивачу, на виконання даної ухвали необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з наданням письмових доказів поважності пропуску цього строку.

Окрім того, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить розстрочити сплату судових виплат до винесення рішення суду, посилаючись на матеріальний стан. При цьому надала довідку про доходи за 1 квартал 2019 року по 2 квартал 2020 року від 25.08.2020 р. та довіку з центру зайнятості від 19.08.2020 р. № 969, про те, що не перебуває на обліку в Маріупольському центрі зайнятості.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення або відстрочення позивача від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вищезазначених статей свідчить, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.

Позивачем представлена довідка від 25.08.2020 р. про доходи позивача за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року, та довідка від 19.08.2020 р. Маріупольського центру зайнятості, які станом на день подачі даного позову є не актуальними.

Позивачем не надано належних доказів, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру її річного доходу за попередній рік.

Отже, позивачем не надані належні докази на підтвердження її скрутного матеріального становища.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена вимога позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню на даний час, оскільки позивачем не надані будь-які докази на підтвердження матеріального стану неможливості позивачем сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ, з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270, 00 гривень.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з чим, позивач повинен сплатити за подання даного адміністративного позову судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру у сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами: UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, в силу наведеної норми закону, додання до позовної заяви всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

В позовній заяві позивач зазначає, що рішення про відмову в призначенні пенсії отримала у вересні 2020 року та вказує, що разом із заявою надавала свідоцтво про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

Згідно Акту № 949 від 10 серпня 2021 року, складеного працівниками Донецького окружного адміністративного суду вбачається, що під час розкриття конверту, який надійшов від ОСОБА_1 відсутні: копія адміністративного позову та додатки до нього, для відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 160 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем при зверненні до суду із даним позовом не додані копії позовної заяви з додатками для відповідача, чим порушені приписи ч.1 ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку;

- належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 грн. або доказів, що підтверджують неможливість такої сплати позивачем (довідка про доходи за весь 2020 рік, копію трудової книжки - аркуші 14-15, довідка з центру зайнятості станом на серпень 2021 рік, тощо);

- доказів, що підтверджують отримання рішення про відмову в призначенні пенсії у вересні 2020 року;

- доказів, що підтверджують надання разом із заявою про призначення пенсії свідоцтва про припинення підприємницької діяльності;

- копії позовної заяви з усіма додатками засвідчених належним чином для направлення відповідачам.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.О.Черникова