Рішення № 98915710, 06.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Справа № 160/17440/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаря судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: позивача представника відповідача представник третьої особи Тоцький С.Е., Тютюнник В.М., не з`явився (повідомлений належним чином) розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агенства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282), третя особа, яка не заявляє самостійний позовних вимог на стороні відповідача - управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (пров. Добровольців, 15, м. Дніпро, 49049, код ЄДРПОУ 40995974) про стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного агенства рибного господарства України, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.2021 року, просить:

- стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату (компенсацію) за роботу у надурочний час у сумі 94 115 гривень 65 копійок

- зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити індексацію невиплаченої заробітної плати (компенсації) за роботу у надурочний час у сумі 94 115 гривень 65 копійок.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за період служби позивача на посаді головного спеціаліста сектору з персоналом з управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, позивач вважає, керівництвом управління було грубо порушено законодавство про працю в частині невиплати йому заробітної плати за роботу в надурочний час у сумі 94 115, 65 грн, фактичне виконання якої позивач підтверджує планами-наказами, наказами на чергування, щоденниками інспектора, показами свідків, протоколами про правопорушення тощо.

Керівництвом управління не ведеться журнал обліку надурочних робіт працівників, чим, на думку позивача, порушує таке право на оплату праці. Відповідно до табелів обліку робочого часу інформація про надурочні роботи відсутня.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 12.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про необґрунтованість позовних вимог та зазначає, що у березні 2017 року працівниками управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області проведено загальні збори трудового колективу, за результатами якого схвалено колективний договір, підписаний начальником управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області та уповноваженими представниками колективу. Колективний договір набув чинності з 17.03.2017 року. Колективним договором прийнято режим роботи тривалості часу і відпочинку працівників управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області.

Відповідно до змін колективного договору, схваленими загальними зборами у лютому 2018 року, у п. 4.15 передбачено, що оплата праці у святкові та неробочі дні вирішується відповідно до Закону України «Про державну службу» та Кодексу законів про працю України.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів притягнення останнього до надурочних робіт відповідно до норм Кодексу законів про працю України, не надано доказів отримання заробітної плати без урахування відпрацьованого часу, що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність позовних вимог позивача.

19.02.2021 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідач намагається приховати порушення трудового законодавства в частині залучення працівників до надурочних робіт та перевищення граничних норм шляхом запровадження підсумкового обліку часу та поділення робочого дня на частини, визначені змінами до колективного договору.

На підтвердження роботи понаднормово позивачем до додатків до позову надано щоденник разом із складеними адміністративними протоколами, який повинен бути затверджений працедавцем, останній повинен робити в ньому відповідні записи та роботи зауваження, чого, як зазначає позивач, відповідач не робив.

На підтвердження порушення відповідачем обліку робочого часу, позивач посилається на проведення позапланового заходу головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області, яким встановлено, що табеля робочого часу не містять даних щодо відпрацювання ОСОБА_1 понаднормових та нічних годин незважаючи на те, що така робота була.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року подальший розгляд адміністративної справи №160/17440/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 березня 2021 року о 11:30 год.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 15.04.2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 15.04.2021 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний позовних вимог на стороні відповідача - управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (пров. Добровольців, 15, м. Дніпро, 49049, код ЄДРПОУ 40995974).

В подальшому розгляд справи було відкладено на 27.04.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/17440/20 на 30 днів, судове засідання призначено на 18.05.2021 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено на 25.05.2021 року, 27.05.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 08.06.2021 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено 15.06.2021 року, 17.06.2021 року, 06.07.2021 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 14.02.2017 року відповідно до наказу № 15-0 від 13.02.2017 року прийнятий на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області та 14.02.2017 року позивач прийняв присягу державного службовця.

01.07.2019 року наказом № 84 -о від 19.06.2019 року переведений на посаду головного спеціаліста сектору роботи з персоналом управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області.

09.10.2020 року наказом № 166-о від 09.10.2020 року звільнений за ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу».

На день звільнення на особовому рахунку ОСОБА_1 за жовтень 2020 року проведено нарахування заробітної плати у розмірі 2408,79 грн, у тому числі: 526,95 грн - посадовий оклад за відпрацьований дні у жовтні 2020 року; 28,57 грн - за ранг державного службовця; 47,43 грн - за вислугу років, 554,79 грн - по донорству крові, 1251, 1251,05 допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок управління (за перші 5 днів) за листком непрацездатності. Із нарахованої суми 2408,79 грн утримано 319,76 грн податків.

Позивач не погоджується з нарахованою сумою остаточного розрахунку при звільненні, оскільки, на думку позивача, у розрахункових документах відсутня оплата за роботу у надурочний час за 2017 -2019 роки, в тому числі і за день звільнення 09.10.2021 року.

Позовна заява містить декілька підстав для звернення до суду з позовом, зокрема, доказом того, що позивач працював у надурочний час є плани-накази від 03.03.2017 року № 26, від 03.05.2017 року № 57, від 11.09.2017 року № 143, від 29.09.2017 року № 156, від 30.11.2017 року, від 29.12.2017 року № 235/1, від 01.02.2018 року № 258, від 30.03.2018 року, від 27.04.2018 року № 353, від 01.06.2018 року № 400, від 26.06.2018 року № 414, від 31.07.2018 року № 426, від 17.09.2018 року № 469, від 28.09.2018 року, від 31.10.2018 року № 501, від 28.11.2018 року № 539, в яких зазначено про проведення рибоохоронних рейдів із визначенням міст та територій. Плани-накази отримані під підпис ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Також, позивач посилається, що робота у понадурочний час відбувалась відповідно до наказу про проведення рибоохоронних заходів на період з 11.01.2019 року - 31.01.2019 року від 11.01.2019 року № 2, наказу від 25.02.2019 року № 7 про проведення рибоохоронних заходів на період з 01.02.2019 року- 02.03.2019 року, наказу від 25.04.2019 року № 52 про проведення рибоохоронних заходів на період з 01.05.2019 року до 30.05.2019 року, наказу № 65 про проведення рибоохоронних заходів на період з 31.05.2019 року по 20.06.2019 року.

З тексту вищенаведених наказів про проведення рибоохоронних заходів вбачається, що на виконання порядку проведення рибоохоронних заходів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 512, наказано проведення рибоохоронних рейдів із зазначенням певного періода та затверджено склади рейдових груп.

Другою підставою того, що позивач працював у надурочний час, на думку позивача, є накази про організацію чергувань, а саме: наказ від 06.06.2017 року № 102-о, наказ від 30.06.2017 року № 116-о, наказ від 31.07.2017 року № 139-о, наказ від 30.08.2017 року № 158-о, наказ про внесення змін до наказу від 30.08.2017 року № 158-о, від 28.09.2017 року № 179-о, наказ від 30.10.2017 року № 206-о, наказ від 30.11.2017 року № 241-о, наказ від 29.12.2017 року № 259-о, наказ від 29.01.2018 року № 4-о, наказ від 23.02.2018 року № 18-о, наказ від 22.03.2018 року № 28-о про внесення змін до наказу від 23.02.2018 року № 18-0, наказ від 29.03.2018 року № 30-о, від 25.04.2018 року № 37-о, від 31.05.2018 року № 50-о, наказ від 26.06.2018 року № 65-о, наказ від 27.07.2018 року № 79-о про внесення змін до наказу від 26.06.2018 року № 65-о, наказ від 31.07.2018 року № 80-о, наказ від 30.08.2018 року № 99-0, наказ від 12.09.2018 року № 103-о про внесення змін до наказу від 30.08.2018 року № 99-о, наказ від 27.09.2018 року № 108-о, наказ від 31.10.2018 року № 128-о, наказ від 30.11.2018 року № 146-о, наказ від 22.03.2019 року № 40-о, наказ від 26.12.2018 року № 156-о, наказ від 15.01.2019 року № 5-о, наказ від 23.01.2019 року № 11-о, наказ від 27.02.2019 року № 28-о, наказ від 27.03.2019 року № 43-о, наказ від 18.04.2019 року № 51-о про внесення змін до наказу від 27.03.2019 року № 43-о, наказ від 25.04.2019 року №55-о (наявні в матеріалах справи).

З тексту вищенаведених наказів про організацію чергувань вбачається затвердження графіків чергування працівників управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області відповідно до додатків. Також в наказах зазначено про надання працівникам, залученим до чергувань, компенсації відповідно до вимог ч. 4 ст. 56 Закону України «Про державну службу».

Під час судового розгляду справи в судових засіданнях були допитані свідки від позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які надали пояснення, що рибоохоронні рейди відбувались за участі ОСОБА_1 і цих свідків як у нічний час, так і у вихідні дні; свідок від відповідача: ОСОБА_5 , яка надала пояснення стосовно ведення журналів обліку робочого часу позивача та як здійснювалось нарахування позивачу посадового окладу та усіх надбавок до нього.

Отже, основним спірним питанням для суду при вирішенні даної справи по суті є наявність або відсутність права у позивача на отримання компенсаційних виплат за відпрацьований надурочний та понаднормовий робочий час під час роботи в управлінні державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області на посаді інспектора відповідно до ст.56 Закону України «Про державну службу» та право на розрахунок оплати праці у ці часи відповідно до ст.106 КзПП України в подвійному розмірі; а також чи є роботи, які виконував позивач, надурочними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував норми чинного законодавства та релевантне їм джерела, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Спірні правовідносини регулюються такими основними нормативно-правовими актами, як Закон України «Про державну службу», Закон України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, тощо.

Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15, від 26.05.2020 року у справі № 820/1267/16.

Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець має право на: оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

За змістом частин першої, другої статті 50 Закону України «Про державну службу» держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу(ст.1 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із частиною четвертою статті 56 Закону України «Про державну службу» для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов`язані з`явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про державну службу» тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Отже, за роботу понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час Закону України «Про державну службу» передбачені два способи компенсації: 1) грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або 2) надання протягом місяця відповідних днів відпочинку за заявами державних службовців.

Розмір та порядок оплати роботи понад установлену тривалість робочого дня для державної служби спеціальним законом не передбачено і ст. 56 Закону України «Про державну службу» при вирішенні питання оплати такої праці відсилає до положень КЗпП України, якими окремо врегульовуються особливості оплати праці у вихідні дні, святкові та неробочі дні, в понадурочний час та у нічний час.

Так, за правилами частин першої, другої статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею 73 КЗпП України передбачено, що робота у зазначені дні (тобто, святкові і неробочі дні) компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Відповідно до частин першої - третьої статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Частиною першою статті 108 КЗпП України визначено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Досліджуючи питання, що вважається роботою державного службовця в понадурочний час та наднормово, необхідно використовувати норми КзПП УКраїни, оскільки спеціальним законодавством таке визнечення не надано.

Статтею 62 КЗпП України визначено, що надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв`язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Статтею 65 КЗпП України встановлено граничні норми надурочних робіт для одного працівника, де встановлено, що протягом будь-яких двох календарних днів підряд надурочні роботи не повинні перевищувати чотирьох годин. У розрахунку на рік гранична тривалість надурочних робіт не може перевищувати 120 годин.

Слід мати на увазі, що надурочною вважається та робота, яка виконується з ініціативи роботодавця. Не є надурочною :

- робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням;

-робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах законодавчо встановленої тривалості повного робочого дня;

-робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входить до його обов`язків;

-відробіток недопрацьованих раніше годин для осіб з підсумованим обліком робочого часу і гнучким графіком роботи;

-робота, що виконується на підставі трудового договору в порядку сумісництва;

-відробіток днів відпочинку, що надаються членам неправославних релігійних громад для святкування їх релігійних свят відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП України.

Окремі вимоги до тривалості робочого дня та оплати праці можуть встановлюватись і колективним договором.

Відповідно до ст.13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.)Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відтак, роботодавець не має право погіршувати становище працівників при укладенні з ними колективними договорами, у зв`язку з чим доводи відповідача стосовно того, що робота у святковий і неробочий день передбачена колективним договором, не приймаються судом до уваги.

З метою врегулювання трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, в особі начальника управління Волковим Василем Івановичем, (далі за текстом - керівництво), з однієї сторони, та працівники управління (далі за текстом - трудовий колектив), в особі уповноваженого представника трудового колективу управління Донченко Валерієм Анатолійовичем, надалі - сторони, 14.03.2017 року укладено колективний договір б/н, який набув чинності 17.03.2021 року.

Відповідно до п. 5.3.1. колективного договору передбачено, що виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов`язані за наказом керівника органу, в якому вони працюють, з`являтись на службу вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного законодавства.

Пунктами 5.4, п. 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 колективного договору визначено, що у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого, або на бахання працівника інший день відпочинку.

Підсумування невикористаних додаткових вихідних днів (відгулів) працівникам управління більше ніж за один календарний рік не дозволяється.

За рішенням керівника державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Сторони домовились, що у вихідні та святкові дні в управлінні може впроваджуватись чергування для безперебійного розв`язання поточних невідкладних питань, які не входять у коло обов`язків працівників, що залучаються до чергування, з наданням додаткових вихідних днів. До чергування можуть залучатися лише спеціалісти за переліком, погодженим з уповноваженою особою.

За виконання роботи у вихідні та святкові дні працівникам надаються додаткові вихідні дні.

Змінами №1 до колективного договору, схвалені загальними зборами трудового колективу протоколом № 2 від 16.02.2018 року, пункт 5.8 викладено в наступній редакції: «За виконання роботи у вихідні та святкові дні на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку у строки, передбачені законодавством.

Враховуючи особливий характер праці державних інспекторів робочих день може бути поділений на частини. При цьому загальна тривалість роботи не повинна перевищувати встановленої тривалості робочого дня.

На період напружених робіт (період весняно-літньої нерестової заборони, ліквідації -наслідків надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру, та інші) для державних інспекторів передбачена компенсація за роботу в надурочний час і у вихідні дні».

Відповідно до розділу V правил внутрішнього службового розпорядку для працівників управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, введених в дію наказом управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області від 15.12.2016 року № 9, для працівників встановлюється п`ятиденний робочий час з двома вихідними днями, тривалість робочого тижня 40 годин.

З урахуванням вищевикладених приписів чинного законодавства та обставин справи, суд зробив наступні висновки.

Зі справи вбачається, що позивач займав посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохронних патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, яка відносить до державної служби, тому відповідно до висновків Верховного Суду, які є обов`язковими до застосування відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства, до даних правовідносин суд застосовує норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства - лише до питань, не врегульованих спеціальним законом, в даному випадку - це до питання визнанення надурочних робіт та розміру оплати праці за надурочні роботи.

Відповідно до п. 1.1 посадової інструкції позивача стосовно посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, останній забезпечує організацію та здійснює контроль (нагляд) за додержанням природоохоронного законодавства в частині охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, забезпечує ведення загального діловодства у відділі.

Розділом 2 посадової інструкції головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області передбачено завдання та обов`язки державного інспектора (за посадою), де зазначено, що головний державний інспектор, зокрема, виконує доручення начальника відділу, а саме: забезпечує надання інформації (звітів) до Державного агентства рибного господарства України, інших установ та організацій, організовує обліково-статистичну роботу за фактами надзвичайних подій, порушень дисципліни і а законності, скоєних за участі працівників відділу; вжиття заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб; здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у зоні відповідальності (контролю) управління; здійснення державного контролю технічного стану рибозахисних споруд, проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем; здійснення державного контролю за дотриманням режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів; здійснення контролю за дотриманням правил рибальства; здійснення контролю за дотриманням лімітів і нормативів використання біоресурсів; здійснення контролю за дотриманням правил використання об`єктів тваринного світу з частині водних біоресурсів; здійснення контролю за дотриманням порядку придбання або збуту осетрових видів риб та продукції з них; контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту водних біоресурсів; контроль за виконанням рибогосподарськими та іншими організаціями заходів щодо природного відтворення водних біоресурсів; контроль за виконанням заходів з регулювання промислового, любительського та спортивного рибальства; розробка та реалізація заходів з удосконалення рибоохоронної роботи; контроль, спільно зі спеціально уповноваженими органами в галузі охорони навколишнього природного середовища, за додержанням вимог природоохоронного законодавства під час виконання різних видів робіт на водоймах та у прибережних зонах (обвалювання заплавних ділянок, розробка піщано-гравійного матеріалу та інших корисних копалин, днопоглиблення, будівництво газо-, нафтопроводів та продуктопроводів, прокладання кабелю та інших комунікацій, виконання вибухових, бурових робіт, гідротехнічне будівництво, проведення сільськогосподарських та інших видів робіт); складає протоколи про адміністративні правопорушення під час виявлення поруш« в сфері використання водних біоресурсів; контроль за виконанням вимог природоохоронного законодавства України під будівництва, розташування або реконструкції інженерно-технічних об`єктів та проведеї інших робіт на водоймах; здійснює керівництво підпорядкованими громадськими інспекторами в заходе охорони й відтворення водних біоресурсів, складає звіти про проведену громадські інспекторами роботу, проводить роз`яснювальну роботу серед населення через заа масової інформації; здійснює належне збереження і правильне використання довірених технічних засобів та іншого майна, відомчої вогнепальної зброї та боєприпасів до неї; забезпечує належне збереження і облік вилучених у порушників знарядь добувай транспорту, плавзасобів і незаконно добутих біоресурсів; своєчасно надає звітність результатів роботи; проводить роз`яснювальні заходи з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів; в межах своїх повноважень, здійснює розгляд справ про адміністративного правопорушення та виносить постанови про накладання адміністративних стягнень; обсяг завдань та повноважень головного державного інспектора може визначатися наказами начальника Управління.

До обов`язків державного інспектора відноситься дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посад: обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробі дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функції державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом; дбає про особисту безпеку і здоров`я, а також про здоров`я і безпеку оточуючих процесі виконання посадових інструкцій.

Розділом 3 посадової інструкції головного державного інспектора визначені права останнього, зокрема, перевіряти документи на право користування водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі) засоби та проводити огляд речей, транспортних ( у тому числі плавучих) засобів, знарядь добування, добутої продукції та інших предметів; безоплатно одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземців та осіб без громадянства статистичні, інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, необхідні для визначення стану охорони, відтворення і використання водних біоресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення довкілля; давати обов`язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; у разі неможливості встановлення особи правопорушника на місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу місцевого самоврядування для складення протоколу про адміністративне правопорушення; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя, добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відео-зйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для надання усних або письмових пояснень у зв`язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно- заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати відповідні акти, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; вимагати від суб`єктів рибного господарства подання звітів про обсяги спеціального використання водних біоресурсів та контролювати їх достовірність; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання відтворення водних біоресурсів; залучати до охорони водних біоресурсів громадських інспекторів рибоохорони; здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства; використовувати за погодженням із Міністерством внутрішніх справ Україні спеціальні транспортні засоби, які мають графічні забарвлення, написи та емблему; під час виконання службових обов`язків на носіння форми встановленого зразка а також на носіння та застосування відомчої вогнепальної зброї та інших спеціальних засобі відповідно до чинного законодавства України; зупиняти та оглядати в встановленому порядку судна, що здійснюють промисе водних біоресурсів, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших робіт; застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законом; за дорученням керівництва представляти управління під час виконання завдань та участі у заходах відповідно до компетенції управління; інші права передбачені правилами промислового, любительського та спортивного рибальства , а також чинним законодавством.

Суд, проаналізувавши зміст прав і обов`язків, функцій роботи, яку виконував позивач, на займаній посаді, в тому числі відповідно до планів-наказів та планів на чергування, встановив, що позивач не виконував обов`язки, які відносяться до поняття надурочні роботи, вичерпний перелік яких закріпленого в ч.3 ст.62 КзПП України, зокрема, не виконував роботи випадкових або несподіваних обставин, не виконував роботи щодо відвернення громадського або стихійного лиха або усунення їх наслідків, не виконував роботи, що не входять до його обов`язків.

Чергування - це знаходження працівника на роботі за наказом роботодавця після закінчення робочого дня, а також у святкові, неробочі та вихідні дні для оперативного вирішення невідкладних питань, що не належать до трудових обов`язків працівника, а також для передачі інформації. Отже, чергування не можна віднести до надурочних робіт.

Доказів здійснення позивачем у спріний період роботи, яка визначена ч.3 ст.62 КзПП України, наказів відповідача про доручення здійснювати позивачу надурочні роботи до справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд позбавлений можливості перевірити достовірність зробленого позивачем розрахунку кількості годин, відпрацьованих надурочно та у вихідні, святкові і неробочі дні, в т. ч. нічні години, оскільки надані позивачем копії щоденника інспектора щодо виконаної роботи під час чергувань не можуть вважатись судом як належний доказ у справі, у зв`язку з тим, що позивач їх заповнював самостійно та керівництву Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області вони не здавались, керівництвом не перевірялись та не завірялись.

З показань свідків зі сторони позивача та протоколів про притягення до адміністративної відповідальності (складених позивачем та долучених до справи) також не можливо встановити точну кількість годин, коли позивач розпочинав та закінчував здійснювати рибоохоронні рейди.

За таких обставин, суд не вбачає можливості застосувати наведені у позові розрахунки позивача щодо оплати наднормових годин роботи в подвійному розмірі згідно ст.106 КзПП України, оскільки дана норма використовується лише для наднормових робіт, які в даному випадку не мали місця.

З цих же підстав, не має необхідності досліджувати подані сторонами докази: плани-накази (у яких не зазначено ні дати, ні часу, коли позивач повинен був здійснювати передбачені ними функціх рибного інспектора, останні є лише планами діяльності відповідача на певний період), електронний щоденник інспектора (який наданий обома сторонами і відомості у них мають розбіжності).

Наведене доводить, що позовні вимоги в частині нарахування оплати праці в подвійному розмірі за надурочні роботи за період 2017-2019 роки не підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги в частині оплати праці позивача за чергування у вказаний період, суд зазначає наступне.

Питання оплати праці працівників управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області як державного органу, що фінансуються з бюджету, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу», у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 6 ст. 50 Закону України «Про державну службу» порядок формування фонду оплати праці державних службовців у державному органі, а також порядок преміювання державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 52 Закону України «Про державну службу» премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

З метою забезпечення вирішення питань, що потребують оперативного реагування та забезпечення повноцінної роботи цілодобової "гарячої" телефонної лінії управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області затверджено графіки чергувань працівників відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області згідно з графіком, що підтверджено матеріалами справи.

ОСОБА_1 відповідно до графіків чергувань здійснював чергування, в тому числі здійснював виїзди на місця вчинення правопорушень на воді, що сторонами не заперечується.

Спірним в даному питанні є з якого розміру слід розраховувати оплату праці в дні чергування: в подвійному розмірі- як хоче позивач, чи як обраховував відповідач, як за святкові, вихідні та неробочі дні - у 100% окладу.

Представником відповідача надані пояснення, що позивачу виплачувалась премія та надбавка за інтенсивність в межах бюджетних асигнувань управління, що підтверджується копіями розрахунку заробітної плати (табуляграмами) за оскаржуваний період, які наявні в матеріалах справи.

Позивач в судовому засіданні не заперечував про отримання премії та надбавка за інтенсивність, проте останній наголошував, що ним виконувались надурочні роботи та повинні оплачуватись у розмірах, що визначені ст. 106 КЗпП України.

В судовових засідання були дослідженні розрахункові відомості позивача, надані відповідачем, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримував:

- у 2017 році: за складність та напруженість у роботі у березні 2017 р. 3 848,76 грн, у квітні 2017 р. - 760,20 грн, у червні 2017 р.- 1140,30 грн, у липні 2017 р. - 1140,30 грн, у серпні 2017 р. - 932,97 грн, премія - у березні 2017 р - 570,15 грн, у квітні 2017 р. - 1140,00 грн, у травні 2017 р. - 3835,55 грн, у червні 2017 р. - 3801,00 грн, у липні 2017 р - 3801,00 грн, у грудні 2017 р. - 5701,50 грн.

- у 2018 році: за складність та напруж. у роботі у квітні 2018 р. - 1440,00 грн, у травні 2018 р. - 1440,00 грн, у червні 2018р. - 434,72 грн; премії: у січні 2018 р - 2280,00 грн, у лютому 2018 р. - 4800,00 грн, у березні - 2057,14 грн, у квітні 3360,00 грн, у травні 2018 р. - 8160,00 грн, у червні 2018 р. - 1014,34 грн, у липні 2018 р. - 4800,00 грн, у серпні 2018р. - 4800,00 грн, у вересні 2018 р. - 2400,00 грн, у жовтні 2018 р. - 4800,00 грн, у листопаді 2018 р. - 4800,00 грн, у грудні 2018 р. - 14 400,00 грн; за роботу у нічний період: у травні 2018 р. - 231,33 грн, у липні 2018 р. - 218,18 грн, у серпні 2018 р. - 436,36 грн, у вересні 2018 р - 240,00 грн, у грудні 2017 р. - 480,00 грн; за вихід на роботу у святкові дні: у травні 2018 р. - 457,14 грн, у червні 2018 р. - 480,00 грн, у липні 2018 р. - 436,36 грн, у жовтні 2018 р. - 436,36 грн.

- у 2019 році: за складність та напруж. у роботі: у січні 2019 р - 1056,00 грн, у лютому 2019 р. - 1440,00 грн, у березні 2019 р - 964,15 грн, у травні - 4581,38 грн, у червні 2019 р. - 1976,74 грн, у липні 2019 р - 5100,00 грн, у серпні 2019 р. - 5621,00 грн, у вересні 2019 р. - 4623,33 грн, у жовтні 2019 р. - 5621,00 грн, у листопаді 2019 р. - 6132,00 грн, у грудні 2019 р. - 5100,00 грн; за роботу у нічний час - у січні 2019 р. - 457,14 грн, у лютому 2019 р. - 480,00 грн, у березні 2019 р - 257,11 грн, у квітні 2019 р. - 511,00 грн; за роботу у святкові дні: у квітні 2019 р. - 1533,00 грн, у травні 2019 р. - 2819,31 грн.

З бухгалтерської довідки до меморіального ордеру № 5 "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії" за квітень 2019 року вбачається, що в ході самоперевірки правильності нарахувння за оплату роботи у святкові і неробочі дні ОСОБА_1 останньому було зайво нараховано суму святкових у квітні 2019 року в сумі 766,50 грн.

З бухгалтерської довідки до меморіального ордеру № 5 "Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії" за травень 2019 року вбачається, що в ході самоперевірки правильності нарахувння за оплату роботи у святкові і неробочі дні ОСОБА_1 останньому було зайво нараховано суму святкових у травні 2019 року в сумі 766,50 грн.

Під час розгляду справи відповідачем надані пояснення, що при залученні у вихідні дні у 2017 році позивачу надавались додаткові дні відпочинку, які передбачені п. 5.8. колективного договору, та починаючи з 2018 року за роботу у святкові та вихідні дні позивачу на підставі ч. 3 ст. 107 КзПП України сплачувались кошти у розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу, оскільки робота у святковий і неробочий деь провадилась у межах місячної норми робочого часу.

Перевіривши бухгалтерські відомості по оплаті праці позивача, суд встановив, що відповідачем здійснено розрахунок з позивачем відповідно до кількості годин роботи (чергувань) у вихідні або святкові дні відповідно до фактично відпрацьованого часу із розрахунковою нормою робочого часу, вірно визначеною згідно з ч. 3 ст. 107 КзПП України.

У наказах "Про організації чергування" за 2017, 2018, 2019 роки зазначено про надання працівникам, залученим до чергувань, іншого дня відпочинку відповідно до поданих ними заяв.

Представник відповідача стверджувала, що позивачу надавались дні відпочинку за чергування у вихідні і святкові дні, а саме: за 17.09.2017р. та 06.11.2017р.

Водночас, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до керівництва управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області з заявами про надання днів відпочинку відповідно до відпрацьованих чергувань.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2020 у справі № 808/8308/13-а, відповідно до яких обов`язковою умовою надання іншого дня відпочинку за раніше відпрацьований вихідний день є волевиявлення такого працівника, що знаходить своє відображення в подачі відповідної заяви, адже керівник підприємства, установи та організації позбавлений можливості примусово надавати співробітнику день відпочинку за раніше відпрацьований день.

Відповідно до вищенаведених графіків чергувань, за відсутності заяв позивача про надання днів відпочинку, неоплаченими є два чергування 17.09.2017 року (3801,00 посадовий оклад : 168 норма тривалості робочого часу у вересні 2017 році : 24 години = 543,00 грн) та 06.11.2017 року (3801,00 посадовий оклад : 176 норма тривалості робочого часу у листопадв 2017 року : 24 години = 518, 31 грн ), тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за вказані два дні у розмірі 1061, 31 грн.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та аналізу матеріалів справи, суд робить висновок, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282); третя особа, яка не заявляє самостійний позовних вимог на стороні відповідача - управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (пров. Добровольців, 15, м. Дніпро, 49049, код ЄДРПОУ 40995974) про стягнення заробітної плати за роботу у надурочний час задоволити чатково.

Стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату (компенсацію) за роботу у святкові та вихідні дні 17.09.2017р. та 06.11.2017р. у сумі 1061,31 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а, код ЄДРПОУ 37472282) судові витрати у розмірі 10,31 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 липня 2021 року.

Суддя С.В. Ніколайчук