Рішення № 98915704, 14.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Справа № 160/5405/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/5405/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладене в листі №0400-010301-8/33707 від 10.03.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 30.07.2001 по 18.06.2006 на посаді "електромонтера з ремонту електрообладнання", у цеху ПВВ на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод", що дає право на пільгову пенсію, відповідно до ст. 114 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з дня звернення, тобто з 12.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 12.02.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період. Позивач вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідній професії - на посаді "електромонтера з ремонту електрообладнання" цеху ПВВ на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод", яка відноситься до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/5405/21, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.05.2021 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх. №37494/21), в якому відповідач заперечив проти заявлених до суду вимог та зазначив, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії від 12.02.2021, до якої зокрема було додано довідку, видану ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" за №214 від 29.12.2020. Так, пенсійний орган зауважив, що згідно означеної довідки позивач працював у спірний період на посаді "електромонтер по ремонту електрообладнання" що відноситься до Списку № 1 розділу IX підрозділу 2 код КП 10902000-17546, в той час як згідно наказу "Про складання переліку пільгових професій по списку № 1 та 2" №567 від 14.12.1999, атестація робочого місця позивача проведена за Списком №2 розділ XIII код шифру - 2140000а-18455 "Слюсарі, електромонтери, електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування паливоподавання і пилоприготування, що забезпечують його роботу засобів вимірювання та автоматики". Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вказана довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №214 від 29.12.2020 містить недостовірні відомості, оскільки була видана з урахуванням наказу №567 від 14.12.1999, відповідно до якого, посада позивача у спірний період атестована за Списком №2. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що він не має законних підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" за період з 30.07.2001 по 18.06.2006 до пільгового стажу роботи за Списком №1 та просить суд відмовити у задоволенні означеного позову.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

12.02.2021 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої, як стверджує позивач і не заперечує відповідач, були додані наступні документи, а саме: трудова книжка; довідка про проходження строкової військової служби; довідка Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету №51 від 28.01.2021; довідка ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» №244 від 29.12.2020; наказ ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» «Про підсумки атестації робочих місць по виробництву ПВВ» №740 від 31.05.2006; довідка ДП ВО «Павлоградський хімічний завод» «Про перелік пільгових професій за списками №1 та №2» №567 від 14.12.1999; лист головного державного експерта з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» №003/07-1-125 від 06.04.2005; перелік професій та посад виробництва промислових вибухових речовин, на які розповсюджуються пільг по пенсійному забезпеченню за Списком №1; лист головного державного експерта з умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення «Про продовження терміну дії проведеної атестації робочих місць за умовами праці» №003/07-1-444 від 20.12.2010; перелік професій та посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У листі Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. №0400-010301-8/33707 від 10.03.2021 позивача повідомлено, зокрема, про те, що до його пільгового стажу не зараховано період роботи з 30.07.2001 - 18.06.2006, у зв`язку з тим, що дані довідки №214 від 29.12.2020 не відповідають наказам про атестацію робочих місць по підприємству, оскільки ОСОБА_1 працював на посаді «електромонтера з ремонту електрообладнання», що, як зазначено в довідці, передбачено Списком №1, однак в доданому до заяви наказі про атестацію робочих місць №567 від 14.12.1999 професію «електромонтера з ремонту електрообладнання» атестовано по Списку № 2. Інші відомості про атестацію на цій посаді відсутні.

З огляду на викладене, пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись із таким рішенням та позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду із цим позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

У відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах (ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно зі змістом якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зі змісту зазначених правових приписів встановлено, що пільговий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має підтверджуватися записами в трудовій книжці. У випадку відсутності відповідних записів у трудовій книжці, пільговий стаж може бути підтверджений уточнюючими довідками.

На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що для призначення пенсії в рамках спірних правовідносин та у відповідності до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: наявність трудового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах; віднесення професії до списку робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003; безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно із відомостями копії трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи за №№3-13) працював у Виробничому об`єднанні «Павлоградський хімічний завод», яке у подальшому переіменовано, у наступні періоди за відповідними посадами, зокрема:

-з 30.07.2001 -на посаді електромонтера по ремонту електрообладнання 5-го розряда в цеху ПВВ, строком на 3 місяці;

-з 24.10.2001 - на посаді електромонтера по ремонту електрообладнання 5-го розряда в цеху ПВВ, строком на 1 рік;

Рішенням виконкому Павлоградської міської ради №648 від 13.05.1994, Виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» з 13.05.1994 перереєстровано в Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

-з 25.11.2002 - позивач був переведений на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання 5-го розряда в цех ПВВ (производство взрывчатых веществ) (мовою оригінала (російська мова);

-з 24.10.2003 - позивач був переведений на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання 6-го розряда в цех ПВВ;

-з 25.10.2003 позивач був переведений на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання 6-го розряда в цех ПВВ, строком на один рік;

Наказом НКАУ №141 від 09.07.2003 Державне підприємство «Виробниче об`єднання Павлоградський хімічний завод» з 16.09.2003 перейменовано в Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

-з 25.10.2004 позивача призначено на посаду електромонтера по ремонту електрообладнання 6-го розряда в цех ПВВ, постійно;

-з 15.04.2005 позивач був переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електрообладнання 6-го розряда в цех у виробництво ПВВ (пт 7241), постійно;

-з 19.06.2006 - позивач був переведений на посаду складальника боєприпасів в цех ПВВ, постійно.

Таким чином, зі змісту вищезазначених записів трудової книжки позивача слідує, що останній у спірний період (з 30.07.2001 по 18.06.2006) працював на посаді «електромонтер з ремонту електрообладнання» у цеху ПВВ (виробництво вибухових речовин) на ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод». Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.

Згідно наданої ОСОБА_1 до пенсійного фонду та суду пільгової довідки №214 від 29.12.2020, атестацію на ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», було проведено в 1999 році згідно наказу №567 від 14.12.1999, а наступна атестація відбулася у 2005 році згідно наказу №740 від 31.05.2005.

При цьому, в означеній довідці вказано, що термін дії наказу №567 від 14.12.1999 продовжено до 30.05.2005 на підставі листів головного державного експерта з умов праці №003/07-1-125 від 06.04.2005 та №003/7-1-444 від 20.12.2010 Головного управління праці та соціального захисту населення головного державного експерта області із умов праці.

У переліку професій та посад виробництва промислових вибухових речовин, на які розповсюджуються пільги по пенсійному забезпеченню за Списком №1 від 1999, у п.13 зазначена посада позивача - електромонтер з ремонту електрообладнання (номер 8 з приміткою в графі щодо списку - №1).

У переліку професій та посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Головним державним експертом з умов праці ОСОБА_2 , у п. 18 зазначена посада позивача - електромонтер з ремонту електрообладнання (7 номер з приміткою в графі щодо списку - №1).

Суд зауважує, що єдиним і основним документом, який враховується органами Пенсійного фонду України є трудова книжка працівника.

Так, згідно із записами трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у спірний період працював на посаді «електромонтера з ремонту електрообладнання», (мовою оригінала), що передбачено Списком №1 розділу IX «Виробництво вибухових речовин» підрозділу 2-1.

Довідкою №214 від 29.12.2020, що видана ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» підтверджується, що позивач у період з 30.07.2001 по 18.06.2006 працював повний робочий день на посаді, що передбачена, Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (розділ IX підрозділ 2, підрозділ 9.2-1).

Також в означеній довідці вказано, що строк дії наказу №567 від 14.12.1999 продовжено до 30.05.2005 на підставі листів №003/07-1-444 від 20.12.2010 та №003/07-1-125 від 06.04.2005 Головного управління праці та соціального захисту населення головного державного експерта області із умов праці.

У подальшому наказом ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» «Про підсумки атестації робочих місць по виробництву ПВВ» за №740 від 31.05.2005 затверджено результати атестації робочих місць.

Стосовно доводів пенсійного органу про те, що видана ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» довідка №214 від 29.12.2020 містить неправдиві відомості, оскільки в ній зазначено, що позивач у спірний період працював на посаді, що відноситься до Списку №1 розділу ІХ підрозділу 2 код КП 10902000-1754б, в той час як згідно наказу №567 від 14.12.1999 така посада у спірний період атестована за Списком №2, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 затверджено, зокрема, Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно вказаної постанови, працівники, зайняті у технологічному процесі, а також ремонтом під час відпрацювання нових вибухових речовин і виробництва всіх видів вибухових речовин (код 9.2-1) відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У пункті 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України№383 від 18.11.2005 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" №205 від 21.08.2000, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Судом встановлено, що строк дії наказу ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» про проведення чергової атестації №567 від 14.12.1999 продовжено до 30.05.2005 на підставі листів №003/07-1-444 від 20.12.2010 та №003/07-1-125 від 06.04.2005 Головного управління праці та соціального захисту населення головного державного експерта області із умов праці.

При цьому, суд зауважує, що пенсійним органом не враховано, що у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що у спірний період він працював на виробництві вибухових речовин та виконував ремонтні роботи, що цілком відповідає положенням Списку №1 розділу ІХ підрозділу 2 код КП 10902000-1754б, у переліку яких зазначено «Робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у технологічному процесі і на ремонті при відпрацюванні і виробництві зазначених продуктів».

З урахуванням вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 30.07.2001 по 18.06.2006 на посаді "електромонтера з ремонту електрообладнання", у цеху ПВВ на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" - до страхового стажу позивача за Списком №1.

За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом за вих. №0400-010301-8/33707 від 10.03.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на те, що позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області фактично зводиться до незгоди позивача із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом за вих. №0400-010301-8/33707 від 10.03.2021, якому вже надана оцінка судом, означена позовна вимога не підлягає задоволенню судом.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Водночас, статтею 5 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про якій йдеться у позовній заяві.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Підсумовуючи усе вище перелічене, суд зробив висновок, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частинами 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом за вих. №0400-010301-8/33707 від 10.03.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи з 30.07.2001 по 18.06.2006 на посаді "електромонтера з ремонту електрообладнання", у цеху ПВВ на ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 14.06.2021.

Суддя О.В. Царікова