Ухвала суду № 98915516, 10.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

10 серпня 2021 р. Справа № 120/6409/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіДмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Володіївецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування окремого підпункту рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування окремого підпункту рішення.

Ухвалою від 22.06.2021 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою встановлено строк для подання заяв по суті.

Ухвалою суду від 06.08.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Володіївецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради.

09.08.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову. Мотивуючи подану заяву представник вказує, що 31.05.2021 до ЄДРПОУ внесено відомості щодо припинення юридичної особи - навчального закладу в результаті його ліквідації. Разом з тим директора Володіївецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Кайтанюка В.О. 31.05.2021 попереджено про наступне звільнення з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України не раніше двохмісячного терміну з дня попередження та не пізніше 31.08.2021. Також згідно із даним попередженням ОСОБА_2 зобов`язаний звільнити всіх вчителів навчального закладу.

Представник позивача звертає увагу суду, що невжиття такого заходу, як зупинення дії оскаружваного підпункту, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, представник позивача вважає, що позов підлягає забезпеченню шляхом зупинення дії пп. 1.2 п. 1 рішення Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області №389 від 28.05.2021, прийнятого на 10 позачерговій сесії 8 скликання, яким припинено шляхом ліквідації Володіївецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/6409/21-а.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року по справі № 826/10936/18.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС України).

Тобто в ухвалі про забезпечення позову суд повинен викласти мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Так, згідно прохальної частини заяви про забезпечення позову, представник позивача просить зупинити дію пп. 1.2 п. 1 рішення Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області №389 від 28.05.2021, прийнятого на 10 позачерговій сесії 8 скликання, яким припинено шляхом ліквідації Володіївецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/6409/21-а.

Як на підставу для забезпечення позову, представник посилається на те, що 31.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію щодо припинення Володіївецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради в результаті його ліквідації.

Суд відхиляє вказані твердження представника позивача, оскільки згідно із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Володіївецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради перебуває в стані припинення, на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації від 31.05.2021 (1001701100007000149).

Так, поняття "припинено" та "в стані припинення", не є тотожними та відрізняються за своєю суттю та змістом.

Стосовно тверджень представника позивача, що згідно із попередженням директор Володіївецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Чернівецької селищної ради зобов`язаний звільнити всіх вчителів навчального закладу, суд зазначає таке.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанціях) № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб`єктом владних повноважень) з відповідними наслідками – виконанням службових обов`язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Тому судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, застосувавши заходи забезпечення позову у спосіб, визначений заявником, суд фактично ухвалить рішення щодо правовідносин, які не входять в предмет спору та вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених статтями 150-151 КАС України, що вказуватиме на порушення принципів адекватності заходу вимогам, на забезпечення яких він вживається, та співмірності заходів забезпечення позову із наслідками, до яких такі заходи призведуть.

Посилання у заяві на те, що невжиття обраного заходу забезпечення позову призведе до звільнення вчителів даного навчального закладу та ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача ще не свідчить про те, що відсутність заходів забезпечення позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав та інтересів позивача у визначеному законом порядку. Тим паче, чинне національне законодавство визначає такі способи захисту порушених трудових прав як поновлення працівника на роботі з дня незаконного звільнення та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

До того ж, позивачем у даній справі є ОСОБА_1 , яка за змістом позову є головою батьківського комітету та матір`ю трьох дітей, що є учнями навчального закладу, який ліквідовується. Даний позов із мотивів якого слідує, подається в інтересах дітей з позиції доступності права їх на освіту.

Отже, позивач не наділена повноваженнями від імені всіх вчителів навчального закладу, які не є учасниками судового процесу заявляти клопотання про вжиття заходів в їх інтересах. Також такими повноваженнями не наділений і представник позивача, за підписом якої подано дане клопотання, оскільки відповідно до договору про надання правової допомоги від 09.06.2021 року надає допомогу виключно позивачу.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 26 вказаного вище Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з п. 2.1. Договору, Виконавець (адвокат) зобов`язується представляти інтереси Замовника (позивача) у суді у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2021 №389.

Отже, відповідно до договору, адвокат представляє інтереси позивача, а не інших осіб.

При цьому, оцінюючи доводи представника позивача про те, що директора Володіївецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Кайтанюка В.О. 31.05.2021 попереджено про наступне звільнення з посади, суд також оцінює критично, адже попередження про звільнення, а також питання трудових відносин не входить в предмет даного спору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Крім вказаного, слід зазначити, що згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

У випадку задоволення даної заяви про забезпечення позову фактично буде вирішено спір без розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, що суперечить принципам законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи, та є, з погляду суду, неприпустимим та передчасним.

Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом виключно за результатами судового розгляду справи по суті, з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення, та пояснень інших учасників справи.

З огляду на те, що судом не встановлено існування обставин для забезпечення позову, передбачених у частині другій статті 150 КАС України, відтак у задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна