
Справа № 635/6223/21
Провадження по справі № 2/635/3301/2021
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бобко Т.В.,
секретар судового засідання – Полоз М.М.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна, Васищівська селищна рада Харківського району Харківської області, Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на частину нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_2 тп ОСОБА_3 , яким просить:
-визнати за ним право власності на 21/50 частин житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами;
-зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради внести запис про право власності за ОСОБА_2 на 21/50 частку вказаного нерухомого майна;
-визнати недійсною заяву ОСОБА_1 від 04 листопада 2020 року, посвідчену нотаріусом Гаражею Н.П.;
-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 04 листопада 2020 року, зареєстроване в реєстрі за №3688, видане ОСОБА_2 ;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу частини житлового будинку, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Гаражею Н.П. 13 листопада 2020 року;
-скасувати державну реєстрацію права власності на 21/50 часткижитлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, зареєстроване за ОСОБА_3 щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;
-зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради виключити запис про право власності за ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.
Одночасно з пред`явленням позову, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на 21/50 частин житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, розташованих ха адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування своєї заяви зазначив, що він звернувся до суду з вищевказаним позовом. 13 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, який позивач просить визнати недійсним, продав, а ОСОБА_3 купила спірну частину житлового будинку. Враховуючи ту обставину, що подальше відчуження відповідачем вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, позивач просить заяву задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема арешт та заборона вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 15 вересня 2020 року по справі 753/22860/17, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що спір стосується зокрема, майнових прав позивача на 21/50 частину житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 13 листопада 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотраіального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим №915, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №264442025 від 05 липня 2021 року. Враховуючи викладене, через ризик відчуження вказаної частини майна на користь третіх осіб, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту такої частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. При цьому, суд вважає такий вид забезпечення позову є домірним заявленим позовним вимогам, підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, немає, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір.
Враховуючи ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі його задоволення, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також те, що 21/50 частина житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом спору, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, про що позивачем надані достатні докази, суд прийшов до висновку та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану частину нерухомого майна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна, Васищівська селищна рада Харківського району Харківської області, Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на частину нерухомого майна, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності – задовольнити.
Накласти арешт на 21/50 частин житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 82,30 кв.м., житловою площею 47,70 кв.м. та житлового будинку літ. «Ж-1» загальною площею 83,90 кв.м., житловою площею 62 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами; літня кухня літ. «В», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Д,З», сарай літ. «Е», літній душ літ. «И», огорожа №№1,2, колонка №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 13 листопада 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотраіального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим №915.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову – три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2
Суддя Т.В. Бобко
Судове рішення № 98914367, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 09.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/6223/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: