Рішення № 98913727, 09.08.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 Провадження № 2-а/425/33/21

Справа№ 425/1673/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Мельника Миколи Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.06.2021 року приблизно о 17-45 год. відповідачем було винесено щодо позивача постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 819984, згідно якої позивач не виконав вимоги дорожнього знаку проїзд заборонено, який встановлений на вул. Володимирській 2-в, а також при перевірці документів не мав при собі водійське посвідчення. Всупереч вказаним даним, позивач зазначає, що жодного порушення правил дорожнього руху не вчиняв, а також не порушував вимоги дорожнього знак «проїзд заборонено», а тому на думку позивача всі доводи відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Позивач також зазначає, що відповідач не має жодного доказу скоєння адміністративного правопорушення, а також відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ПДР, а також відповідачем не доведено, що саме позивач був водієм транспортного засобу, зазначеного в постанові.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 819984 від 01.06.2021 року незаконною, позивач просив суд скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

В судове засідання позивач не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходили.

В судове засідання відповідач не з`явився, його представник надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.

За таких обставин, суд вважає доцільним провести судове засідання на підставі ч. 3

ст. 268 КАС України за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України (а.с.4).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_1 з відкритими категоріями: «А1, А, В1, В» (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , вантажний пікап-в марки «Ford», номерний знак НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 (а.с.7).

З постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.06.2021 року серії ДП18 № 819984 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 126, 122 КУпАП, та згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., оскільки 01.06.2021 року о 17-45 год. в м. Рубіжне вул. Володимирська, ОСОБА_1 не виконав вимоги щодо знаку проїзд заборонено та при перевірці документів водій не мав при собі водійського посвідчення, чим порушив Правила дорожнього руху (а.с.5,20).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01.06.2021 серії ДП18 № 819984, зазначаючи, що жодного порушення правил дорожнього руху не вчиняв, а також не порушував вимоги дорожнього знак «проїзд заборонено», а тому на думку позивача всі доводи відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак суд зазначає наступне, згідно з п. 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі – Правила дорожнього руху) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Так, відповідачем суду не надано жодного доказу на підтвердження встановлених при винесені оскаржуваної постанови обставин, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, правомірність свого рішення не довів, відзиви до суду не надав, а також жодного належного та допустимого доказу суду надано не було, а тому думку суду, в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, внаслідок чого постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01.06.2021 року серія ДП18 № 819984 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року № 543/775/17 зроблений правовий висновок про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління патрульної поліції в Луганській області не зареєстровано як юридична особа, а позов задоволено, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 139 та п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України, стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції у зв`язку з його документальним підтвердженням (а.с.9).

Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 139, 211, 217, 220, 229, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Мельника Миколи Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент патрульної поліції, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень – задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 01 червня 2021 року серія ДП18 № 819984 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ,

вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 11 серпня 2021 року.

Суддя Є.О. Романовський