Ухвала суду № 98912413, 11.08.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6039/21

(1-кс/199/1098/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., при секретарі судового засідання Куземі О.Г., за участю прокурора Борук В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мироненка Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі погоджене із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області Борук В.В. клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пашкова Д.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Царичанка Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого на посаді начальник а відділу інспектування AT «ОГС «Дніпрогаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

якому 10 серпня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-3 ч.4 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з вищевказаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 . В обґрунтування поданого клопотання посилався на те, що 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-3 ч.4 КК України, яка полягає в тому, що протягом серпня 2021 року підозрюваний, будучи службовою особою юридичної особи приватного права – AT «ОГС «Дніпрогаз», всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, тобто з корисливих мотивів, вимагав та отримав у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірну вигоду в сумі 50000 гривень за скасування акту перевірки AT «ОГС «Дніпрогаз» та не накладення штрафних санкцій. Відомості за вищевказаною подією злочину внесені до ЄРДР за №42021042010000145 із кваліфікацією за ст.368-3 ч.4 КК України, а розслідування кримінального правопорушення здійснюється СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. За викладених обставин, враховуючи особу підозрюваного, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи, що достатнім буде застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив суд також замість тримання під вартою обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021042010000145 від 02 серпня 2021 року, кваліфікованого за ст.368-3 ч.4 КК України.

09 серпня 2021 року за підозрою у скоєнні розслідуваного злочину в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_1 , якому 10 серпня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією Акту про порушення №169 від 10.06.2021; копією Акту про припинення газопостачання від 16.06.2021; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 02.08.2021 та 04.08.2021; протоколами огляду від 04.08.2021, 09.08.2021; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.08.2021; протоколом обшуку автомобіля від 09.08.2021.

Також на думку суду доведеними є зазначені у клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення і особу підозрюваного, який, розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує за інкримінованим злочином, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, залишивши місце свого проживання з метою уникнення покарання.

Обґрунтованим є твердження прокурора, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, зокрема з метою зміни змісту показань вже встановленого і допитаного свідка ОСОБА_2 , які вона буде давати під час судового розгляду, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані останньої та місце проживання, органом досудового розслідування наразі ще не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій.

Разом з тим, заявлений в клопотанні ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме про те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в ході розгляду клопотання не знайшов свого належного підтвердження, а також не отримав належного мотивування в тексті клопотання.

Визнаючи доведеними заявлені слідчим вищевказані ризики, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За змістом ст.ст.176, 183, 194 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою, яке є винятковим запобіжним заходом, що застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Поряд з цим суд враховує, що підозрюваний раніше не судим, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, одружений, має двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, є інвалідом третьої групи, а також має захворювання опорно-рухового апарату, яке зумовлює необхідність його належного лікування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наявні і доведені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ст.177 КПК України, а також обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, суд не вбачає достатніх даних, які б об`єктивно свідчили про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного з метою запобігання зазначеним в клопотанні ризикам, є цілодобовий домашній арешт, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пашкова Д.В., погодженого із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області Борук В.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №42021042010000145 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою його фактичного постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 жовтня 2021 року включно.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вказаний строк дії застосованого до нього запобіжного заходу наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора чи суду за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);

- не залишати цілодобово місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали направити прокурору та відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного для організації контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням ним вимог даної ухвали.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.М. Авраменко