Постанова № 98911880, 10.08.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/622/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О., Лиженко Є.М.

за участю правопорушника ОСОБА_1

захисника правопорушника Дунаєва І.Б.

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06.04.2021 о 00:10 водій ОСОБА_1 в м. Тульчині по вул. Суворова керував автомобілем «Ніссан»» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою алкотесту Alkoscan – ALP 1 в Тульчинській ЦРЛ.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав, пояснивши, що 06.04.2021 був зупинений в м. Тульчині працівником поліції ОСОБА_4 та повідомлено, що він начебто перебував у стані алкогольного сп`яніння. Інспектор поліції повідомив, що йому необхідно пройти дослідження з використанням алкотесту, на що він повідомив, що не довіряє даного виду тестам і не бажає проходити освідування на місці, а виявив бажання пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тому був доставлений інспектором до Тульчинської ЦРЛ. Працівники поліції не запросили свідків, які б були незалежними та не були заінтересовані в результаті огляду та не приймали участі у складанні відповідних документів, натомість вказали в протоколі про адміністративне правопорушення свідками лікаря та медсестру. З висновком, зазначеним в протоколі категорично не погоджується, оскільки жодних алкогольних напоїв не вживав і готовий був пройти усі лабораторні дослідження, однак їх йому проведено не було. Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Адвокат Дунаєв І.Б., в судовому засіданні вказав на відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та подав клопотання про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП. При цьому також вказав на порушення зі сторони працівників поліції вимог КУпАП щодо складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, а також щодо проведення огляду на стан сп`яніння. Крім того, вказав, що свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути вказаними свідками, оскільки являються працівниками Тульчинської ЦРЛ і безпосередньо оформляли матеріали огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 був доставлений до Тульчинської ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у результаті якого лікарем зроблено висновок про перебування у стані алкогольного сп`яніння 0,48%. Відповідно до розділу ІІІ п.3 Інструкції огляд у закладах охорони здоров`я, щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем КНП «Тульчинська ЦРЛ». 06.04.2021 приблизно о 00:25 год. працівники поліції Тульчинського РВП доставили громадянина ОСОБА_1 для освідування на стан алкогольногосп`яніння. Вона разом з медсестрою ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_1 провела огляд на стан алкогольногосп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та було виявлено у ОСОБА_1 алкогольнесп`яніння 0,48%, після чого було складено відповідний акт та висновок щодо результатів медичного огляду. Окрім того, вказала, що перед освідуванням ОСОБА_1 сам повідомив, що за годину до його зупинки працівниками поліції випив бутилу пива.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала аналогічні пояснення поясненням свідка ОСОБА_2 , зазначивши, що освідування проводила вона особисто за вказівкою лікаря.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 099039 від 06.04.2021, (а. с. 2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.3);

- медичний висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, який показав наявність алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 0,48% (а.с.4);

- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 28);

- копія акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.29).

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Така позиція правопорушника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, твердження захисника правопорушника ОСОБА_5 в судовому засіданні та в клопотанні про закриття провадження у справі про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження на стан сп`янінняз використанням спеціальних технічних засобів, а також те, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, не знайшло свого підтвердження, оскільки в самому ж клопотанні поданим захисником зазначено, що «Інспектор повідомив, що йому необхідно пройти дослідження з використанням алкотесту, на що ОСОБА_1 повідомив, що не довіряє даного виду тестам і бажає пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тому був доставлений інспектором до Тульчинської ЦРЛ» (а.с.14 абз.3). Вказані обставини також підтверджено ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за N 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1103 від 17.12.2008 року "Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року N 1452/735.

Згідно пунктів 16, 20, 22 розділу третього Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 р. N 1452/735, єдиним документом, який складається за результатами огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я і таким, що підтверджує перебування водія транспортного засобу в тверезому стані або в стані алкогольного сп`яніння є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Згідно п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 06.04.2021, виданого лікарем КНП "Тульчинська ЦРЛ", та акту до нього ОСОБА_1 о 00 год. 35 хв. 06.04.2021 перебував у стані алкогольного сп`яніння (вміст алкоголю 0,48 %) (а. с. 3, 4).

Відповідно до ст.. 266 ч. 2 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на переконання суду відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його автомобіля поліцейським ознаки стану алкогольного сп`яніння.

Також суд приймає до уваги пояснення свідків, які були опитані в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд відхиляє твердження захисника, про те, що медичні працівники не можуть бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення свідками. У відповідності до п.6 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 р. N 1452/735 не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Суд не бере до уваги посилання захисника Дунаєва І.Б. на упередженість свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 лише за тією ознакою, що вони є працівниками закладу охорони здоров`я, зокрема КНП «Тульчинська ЦРЛ», оскільки професійна належність свідків не підтверджує факту їх упередженості, якщо законом не передбачено винятків щодо допиту таких осіб в якості свідків.

Згідно поданого клопотання захисника правопорушника ОСОБА_5 про витребування доказів на адресу суду з КНП «Тульчинська ЦРЛ» було надано свідоцтво про повірку засобів вимірювальної техніки Alcoscan ALP-1, акт медичного огляду відносно ОСОБА_1 , свідоцтво про державну метрологічну атестацію газоаналізатора Alcoscan модель ALP-1, № НОМЕР_2 , та завірену копію посвідчення про проходження підвищення кваліфікації лікаря МНС – ОСОБА_2 .

Відповідно до наданих доказів, а саме копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 28), встановлено, що газоаналізатор Alcoscan ALP-1 пройшов повірку 08.04.2021, а свідоцтво про повірку чинне до 07.04.2021 та відповідає встановленим вимогам.

Щодо акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.29) №15 від 06.04.2021 відносно ОСОБА_1 встановлено, що в п.16 даного акту в графі «Відомості про останнє вживання алкоголю…» зазначено, що ОСОБА_1 1 (одну) годину тому випив 1 (одну) бутилу пива, а також в п. 17 акту в графі «Запах алкоголю з рота» вказано –є. Щодо спеціального технічного засобу в п. 18 даного акту вказано, що проводилось за допомогою Alcoscan ALP-1, який показав вміст алкоголю 0,48%.

Відповідно до свідоцтва про державну метрологічну атестацію газоаналізатора Alcoscan модель ALP-1, №ІНЕ9R0016 від 26.11.2014 (а.с.59), встановлено, що за результатами державної метрологічної атестації (протокол №12-14084 від 26.11.2014) газоаналізатор Alcoscan модель ALP-1, №ІНЕ9R0016, визнаний придатним та може бути застосований як робочий засіб вимірювальної техніки з метрологічними характеристиками, визначеними за результатами державної метрологічної атестації.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

Отже, дослідивши усі матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст.. 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 454,00 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 23, 33, 130, 245, 266, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири), (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: