Рішення № 98911801, 09.08.2021, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Огородник Н.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Погребищенської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

Встановив:

29 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки (паю), житлового будинку та присадибної земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . На даний житловий будинок не проведена державна реєстрація, а тому будь- які правовстановлюючі документи відсутні. Після смерті ОСОБА_3 , його рідна сестра, відповідач по справі - ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 та отримала в Погребищенській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай).

Позивач являється спадкоємцем за заповітом на житловий будинок та присадибну земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . До Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області він звернувся після передбаченого чинним законодавством шестимісячного строку, встановленого для подання заяви на отримання свідоцтва про право на спадщину.

У встановлений законом строк з вказаною заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину, він не звернувся з об`єктивних, істотних причин, які є поважними, а саме у зв`язку з тим, що не був обізнаний про наявність заповіту, який був зроблений на його ім`я, та не повідомленням про наявність такого заповіту секретарем Плисківської сільської ради. Він помилково вважав, що спадкодавець ОСОБА_3 все майно, в тому числі житловий будинок та присадибну земельну ділянку, якийзнаходиться по АДРЕСА_1 , заповів його сестрі - ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, проте через канцелярію суду подав заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги (а.с. 45).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 21).

Представник Погребищенської міської ради в судове засідання не з`явився. Проте, головний спеціаліст юрист відділу правового та кадрового забезпечення Погребищенської міської ради Жмурчук О.М. через канцелярію суду подала заяву,в якій вказала, що в судове засідання з`явитись не має можливості, позов визнає (а.с. 46-49).

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, актовий запис № 16 (а.с. 7). На день смерті він був зареєстрований та проживав один в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

За свого життя 23.11.2010 року ним було складено заповіт, посвідчений секретарем Плисківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області Кучевською О.О., зареєстрований в реєстрі за №221, згідно із яким належний йому цілий житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , він заповів позивачу (а.с.8).

Із відповіді Погребищенської державної нотаріальної контори від 07.04.2020 року №126/01-16 вбачається, що відповідно Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с.29).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку позивач ОСОБА_1 має намір прийняти, проте не може скористатись своїм правом, оскільки своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Звертаючись із позовом до суду, позивач посилався на те, що він вчасно не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини про наявність заповіту йому не було відомо.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як роз`яснено в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Ураховуючи те, що позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, був позбавлений можливості звернутися до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини, оскільки до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини про наявність заповіту йому не було відомо, то причини пропуску ним строку на прийняття спадщини суд вважає поважними, що відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, вирішуючи питання про визначення спадкоємцеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суд має враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17.

В контексті обставин справи та беручи до уваги визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 та представником Погребищенської міської ради, який як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатися майном територіальної громади, до якої може перейти право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 у разі визнання його судом відумерлою спадщиною, суд вважає, що визначення позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця буде відповідати принципу пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд констатує, що, зважаючи на наведене, визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та представником відповідача Погребищенської міської ради не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

В силу ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, та беручи до уваги те, що позивач бажає судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за собою, суд не вбачає підстав стягувати із відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Жмурчук Оленою Миколаївною.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_3 , - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Погребищенська міська рада, код ЄДРПОУ 03772654, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, вул. Б. Хмельницького, 77, 22200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя