Рішення № 98910438, 11.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2021Справа № 910/7947/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»

про стягнення 14223,88 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про стягнення 14223,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.04.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» було укладено Договір поставки №2953 відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність ТОВ «Фоззі-Фуд», а ТОВ «Фоззі-Фуд» прийняти та оплати товар відповідно до умов договору. 01.11.2016 року між ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Сільпо-Фуд» та ТОВ «Гайсинський молокозавод» було укладено Договір про заміну сторони в зобов`язанні за договором поставки №2953 від 16.04.2013. Зазначає, що відповідно до Акта звірки взаєморозрахунків за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 13729,86 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 121 грн та інфляційні втрати в розмірі 373,02 грн. Зазначив, що відповідно до п. 2 Договору про заміну сторони в зобов`язанні за договором поставки №2953 від 16.03.2013 сторони погодили, що відповідач замість ТОВ «Фоззі-Фуд» зобов`язаний здійснити обов`язки останнього щодо належної сплати за товар, обов`язки по сплаті якого не виконані на дату підписання відповідного договору. Відповідачем вчинялись дії щодо часткового погашення заборгованості, зокрема, відповідачем 22.11.2016 було частково погашено заборгованість в розмірі 50000 грн, та щодо узгодження заборгованості, які свідчать про визнання відповідачем заборгованості. Вказує, що строк позовної давності ним не пропущено.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем невірно визначено дату виникнення обов`язку у відповідача за видатковою накладною №ГУ0000001508 від 28.09.2015. Вказує, що відповідно до умов укладеного договору, обов`язок у відповідача щодо оплати за поставлений товар має обліковуватись з дати поставки товару, а тому він є таким що настав 05.10.2015, а не з 25.01.2021 (після спливу 7 днів з дня отримання відповідачем претензії). Зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із відповідною вимогою та просив суд відмовити у задоволенні відповідної вимогу та застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Щодо долучених позивачем актів звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019 та 31.12.2020, відповідач зазначив, що вони також підписані із пропуском позовної давності.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (покупець) укладено Договір поставки №2953 відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п. 1.1. договору поставки).

Відповідно до п. 1.2. договору поставки товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказуються в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Абзацом 2 п. 2.2. договору поставки визначено, що ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором.

Згідно з п. 10.2. договору поставки повноваження осіб на підписання цього договору засвідчується печатками сторін (для юридичних осіб). Відповідальність за наслідки підписання договору неуповноваженою особою покладається на сторону, яка засвідчила підпис такої особи своєю печаткою.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомляють один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на 1 рік (п. 11.1. договору поставки).

Додатковою угодою від 14.04.2015 до Договору поставки сторони дійшли згоди змінити та викласти в новій редакції п. 11.1. договору поставки, зокрема, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. у тому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомляють один одного про бажання розірвати договір укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на 1 рік.

Видатковою накладною №ГУ000001508 від 28.09.2015 на суму 153913 грн, підтверджується, що позивачем поставлено, а ТОВ «Фоззі-Фуд» прийнято відповідний товар без будь яких зауважень щодо кількості, якості та строку поставки.

Окрім того, факт надання послуг з транспортування вищезазначеного товару та його приймання ТОВ «Фоззі-Фуд» підтверджується товарно-транспортною накладною №ГУ158 від 28.09.2015.

01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (первісний покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (новий покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (постачальник, позивач) укладено Договір про заміну сторони в зобов`язанні за договором поставки №2953 відповідно до умов якого, первісний покупець відступає новому покупцю свої права та обов`язки по договору поставки №2953 від 16.04.2013 (далі - договір поставки), що укладений між первісним покупцем і постачальником. Копія договору поставки є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 (п.1 Договору).

Пунктом 2 договору визначено, що за цим договором з моменту набрання ним чинності новий покупець одержує право (замість первісного покупця) вимагати від постачальника належного виконання його обов`язків щодо поставки товару та належного виконання інших обов`язків, передбачених договором поставки, та стає зобов`язаним перед постачальником здійснити замість первісного покупця обов`язки останнього щодо належної сплати за товар, обов`язки по сплаті якого не виконані на дату підписання цього договору та приймає на себе в повному обсязі всі інші права та обов`язки покупця, що обумовлені договором поставки.

Відповідно до п. 4 договору передача прав та обов`язків за цим договором не тягне за собою зміни умов договору поставки, крім тих, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 7 договору цей договір набирає чинності 17.11.2016 та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Пунктом 8 договору визначено, що після набрання чинності цим договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братись при тлумаченні умов цього договору.

Копіями Актів звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 13729,86 грн.

12.01.2021 позивачем листом №05-01-04 від 11.01.2021 направлено на адресу відповідача лист про погашення заборгованості, в якому зазначено про наявність в останнього заборгованості за Договором №2953 від 01.11.2016 в розмірі 13729,86 грн, яку просило погасити відповідача у строк протягом 7 днів з дня отримання даної претензії.

Копією повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджується, що вищезазначена вимога позивача про сплату заборгованості була отримана відповідачем 16.01.2021, проте, залишена останнім без розгляду та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 2 укладеного 01.11.2016 між позивачем та відповідачем Договору про зміну сторони в зобов`язанні за договором поставки №2953 визначено, що за цим договором з моменту набрання ним чинності відповідач одержує право (замість первісного покупця) вимагати від позивача належного виконання його обов`язків щодо поставки товару та належного виконання інших обов`язків, передбачених договором поставки, та стає зобов`язаним перед позивачем здійснити замість первісного покупця обов`язки останнього щодо належної сплати за товар, обов`язки по сплаті якого не виконані на дату підписання цього договору та приймає на себе в повному обсязі всі інші права та обов`язки покупця, що обумовлені договором поставки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковою накладною, договором про заміну сторони у зобов`язанні, актами звірки підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 13729,85 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача тридцяти відсотків річних в сумі 373,02 грн та інфляційних втрат у розмірі 121 грн, нарахованих відповідно до положень норм ст. 625 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобовязання в частині оплати вартості поставленої продукції, зокрема не сплачено вказані кошти в семиденний строк після отримання претензії наявні, позивачем правомірно нараховано на суму заборгованості інфляційні втрати та 3% річних. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідні нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та в межах суми яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Щодо зробленої відповідачем заяви щодо пропуску позивачем позовної давності суду вказує таке.

Статтями 256,257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем вчинялись дії щодо визнання боргу, зокрема, 22.11.2016 ТОВ «Сільпо-Фуд» частково погасило заборгованість. Також, у період з 30.11.2016 по 31.12.2020 між позивачем та відповідачем підписувались акти звірки взаємних розрахунків, відповідно до яких, сторонами засвідчувався факт наявності у відповідача кредиторської заборгованості в 13729,85 грн, суд вважає, що у даному випадку мало місце переривання строку позовної давності, а тому позивачем не пропущено строк позовної давності.

Посилання відповідача на відсутність підписів уповноважених осіб на актах звірки взаєморозрахунків з боку відповідача судом відхиляються, оскільки відповідні акти окрім підпису з боку відповідача скріплені відповідними печатками ТОВ «Сільпо-Фуд», що дає підстави вважати про наявність повноважень у підписантів відповідних актів на засвідчення факту наявності заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №04/05-2021 від 04.05.2021 укладеного із АБ «Супруна Миколи», ордер на надання правничої (правової) допомоги АО №1030283 від 17.05.2021, копію Акта приймання-передачі наданих послуг правничої (правової) допомоги за договором №04/04-2021 на суму 10000 грн, платіжне доручення №2668 від 13.05.2021 на суму 10000 грн.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи подані відповідачем заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу вимога позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу підлягає часткову задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Враховуючи що дана категорія справ не є складною та те що справа розглядалась у порядку спрощеного провадження, окрім того беручи до уваги ціну позову та наявність заперечень відповідача щодо співмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вимога позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 1422,38 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Ураховуючи вкладене та керуючись ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1; ідентифікаційний код 40720198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський молокозавод» (23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Заводська, буд. 45; ідентифікаційний код 34309918) 13729 (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 86 коп. заборгованості, 373 (триста сімдесят три) грн 02 коп. трьох відсотків річних, 121 (сто двадцять одна) грн інфляційних втрат, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн 38 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.08.2021

Суддя Я.В. Маринченко