Ухвала суду № 98910399, 05.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відводі судді

05.08.2021Справа № 910/2488/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Волковій Д.Р., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про відвід судді

у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до ОСОБА_1

про стягнення 1 293 512,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Скрипчук М.Є., Рубан І.В.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (на час спірних правовідносин мала статус фізичної особи-підприємця, далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 00005718 від 05.09.2012 р. у сумі 1 293 512,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 15.04.2021 р. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

18.05.2021 р. від відповідача - ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов, заявлений до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 00005718 від 05.09.2012 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 р. вказаний позов був повернутий ОСОБА_1 без розгляду, зважаючи на пропущений заявницею процесуальний строк.

Не погодившись з указаною ухвалою, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу. Зважаючи на такі обставини, відповідно до п.п. 17.10, 17.12 Перехідних положень ГПК України (в редакції внесених змін, згідно з якими у разі оскарження ухвали про повернення зустрічного позову, до суду апеляційної інстанції направляються лише копії матеріалів оскарження, необхідних для розгляду апеляційної скарги) суд направив до апеляційного суду копії таких матеріалів справи для розгляду скарги ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 р., постановленою у формі протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 01.07.2021 р.

У судові засідання 03.06.2021 р. та 01.07.2021 р. відповідач ( ОСОБА_1 ) чи її представники не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали про повернення зустрічного позову, про призначення судової експертизи, про витребування та долучення доказів, про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника відповідача Скрипчука М.Є. у щорічній відпустці за кордоном. Наступне підготовче засідання було призначене на 05.08.2021 р.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 р. про повернення зустрічного позову було скасовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 р. зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про визнання недійсним договору залишено без руху, заявниці надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

У судовому засіданні, призначеному на 05.08.2021 р., до початку розгляду справи по суті, представники відповідача (ОСОБА_1.) подали заяву по відвід головуючого судді у справі.

Заява мотивована тим, що з постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 р. відповідачу стало відомо про те, що суддя Головіна К.І. протиправно не врахувала поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання зустрічної позовної заяви та безпідставно стверджувала, що представник відповідача був обізнаний про розгляд справи в суді. Також суддя протиправно визнала дії відповідача з подачі зустрічного позову з порушенням процесуального строку зловживанням своїми процесуальними правами, що свідчить про навмисне затягування судового розгляду справи. Такі обставини, на думку представників відповідача, свідчать про упередженість головуючого судді у вирішенні спору та є підставою для його відводу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву представників відповідача (ОСОБА_1.), суд дійшов висновку, що підстав для задоволення відводу немає, враховуючи наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, що закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 38 ГПК України учасники справи можуть заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, перекладачу із підстав, визначених ст.ст. 35-37 ГПК України.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У даному випадку заява представників відповідача про відвід головуючого судді у справі мотивована неправомірними процесуальними рішеннями судді про повернення зустрічного позову ОСОБА_1. без розгляду та визнання дій представника відповідача зловживанням своїми процесуальними правами, що стало відомо з постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 р. про скасування ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви та свідчить про заінтересованість і упередженість судді при вирішенні спору.

Проте, необхідно зазначити, що такі доводи заявників не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що ОСОБА_1. скористалась своїм правом на оскарження вищевказаних дій та рішень судді в апеляційному порядку, заява представників ОСОБА_1 про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною. Натомість, заявники не навели будь-яких обставин про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи, та не вказали на наявність інших, передбачених законом обставин, які є підставами для відводу.

Отже, дійшовши висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви представників відповідача про відвід судді Головіної К.І., суд вважає, що відсутні підстави для задоволення відводу.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вже зазначалось, підставою для відводу судді представники відповідача визначають неправомірність процесуальних рішень та дій головуючого по справі, тобто заявники, будучи обізнаними про положення частини 4 статті 35 ГПК України, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, знаючи про зміст постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 р., якою була скасована ухвала про повернення зустрічного позову та усвідомлюючи, що розгляд заяви про відвід займає певний час, передбачений процесуальним законом, вчиняють дії, які зумовлюють затягування розгляду даної справи, що виключає можливість її своєчасного розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Проте, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Суд вважає, що вищевказані дії представників відповідача, спрямовані на умисне затягування судового процесу, порушують права інших учасників судового процесу та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Отже, приймаючи до уваги наведене, а також враховуючи попередню процесуальну поведінку представників ОСОБА_1. (подання безпідставних клопотань про зупинення провадження у справі у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали про повернення зустрічного позову, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про неодноразове відкладення розгляду справи), суд доходить висновку, що представники відповідача навмисно зловживають своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

У даному випадку наведені недобросовісні дії представників відповідача (ОСОБА_1.), зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу головуючому у справі, визнаються судом зловживанням процесуальними правами в порядку п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України.

Також суд попереджає відповідача - ОСОБА_1. та її представників про те, що при подальшому зловживанні процесуальними правами до них будуть застосовані більш жорстокі заходи процесуального примусу, передбачені чинним законодавством, зокрема ст. 132 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 234 ГПК України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

Визнати відвід судді Головіної К.І. необґрунтованим та відмовити у задоволенні заяви представників відповідача (ОСОБА_1.) про відвід судді.

Визнати дії представників відповідача (ОСОБА_1.) щодо заявлення відводу судді Головіній К.І. - зловживанням своїми процесуальними правами.

Попередити відповідача (ОСОБА_1.) та її представників, що при зловживанні в подальшому своїми процесуальними правами до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 5 серпня 2021 року.

Повний текст ухвали підписаний 10 серпня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Головіна К.І.