Рішення № 98910369, 22.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2021Справа № 910/3340/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест»

про стягнення 2144250 грн

Представники:

від позивача не прибув

від відповідача Дейнека В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вагонтрансінвест» про стягнення 2144250,00 грн.

Суд своєю ухвалою від 05.03.2021 відкрив провадження у справі № 910/3340/21, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані неможливістю використання позивачем трьох вагонів (номери 52345808, 58697020, 62073135), отриманих у відповідача за актом приймання-передачі від 01.01.2018 в рамках договору № 2-37/11-17 оренди залізничного рухомого складу від 15.11.2017 (далі - Договір), що, на думку позивача, є підставою для повернення відповідачем 2144250,00 грн, сплачених позивачем як орендну плату за період з січня 2018 року по січень 2020 року. Обґрунтовуючи неможливість використання вагонів позивач посилається на те, що вагони були передані в технічно несправному стані, а тому використання їх за прямим призначенням було неможливим. З 01.01.2018 відповідач, в порушення умов Договору, не вчинив жодних дій щодо відновлення належного технічного стану цих вагонів. За твердженням позивача, незадовільний технічний стан орендованого майна є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати, а оскільки орендну плату було внесено, відповідач зобов`язаний її повернути. Технічно несправний стан полягає в наявності простроченого планового виду ремонту та наявності вичерпаного терміну служби.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Заперечення відповідача ґрунтуються на такому:

- вагони передані в технічносправному стані, протягом 2-х років позивач підписував акти наданих послуг, сплачував орендну плату та приймав умови щодо зміни її розміру, питання про розірвання договору оренди не ставив;

- підписавши акти наданих послуг позивача визнав використання вагонів, що унеможливлює застосовування приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин.

Позивач, заперечуючи щодо технічного справного стану вагонів, у відповіді на відзив зазначив, що:

- за акт приймання-передачі вагонів в оренду від 01.01.2018 не є належним доказом, що підтверджує технічно справний стан вагонів ;

- вагони мали прострочений плановий вид ремонту та вичерпаний термін служби, а тому не могли бути використані для перевезення вантажів, що є метою їх оренди.

Відповідач не погодився з доводами позивача про формальність акту приймання-передачі вагонів в оренду від 01.01.2018, оскільки подальші дії (протягом двох років) щодо приймання послуг, зміни ціни оренди свідчать про об`єктивність даних цього акту. Відсутні дані про те, що вагони були забраковані, а доводи позивача про те, що вагони, які потребують ремонту, не можуть здійснювати рух по коліях, суперечить Порядку передислокації вантажних вагонів неробочого парку, що затверджений 25.10.2013 Укрзалізницею.

Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа про направлення висновку експерта, копії висновку експерта № 1185 від 30.03.2021, копії договору на виконання судової експертизи від 15.03.2021 № 1165.

Суд долучив до матеріалів справи ці документи, про що 05.04.2021 постановив протокольну ухвалу.

Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-економічної та залізнично-транспортної експертизи № 1945/1946/2039-21 від 12.05.2021 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» адвоката Дайнеки В.М. від 13.04.2021, інших доказів.

Суд долучив до матеріалів справи ці документи, про що 17.05.2021 постановив протокольну ухвалу.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» (орендар) та товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» (орендодавець) уклали договір оренди залізничного рухомого складу № 2-37/11-17 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця (далі по тексту - РС, вагони), технічно придатний до перевезень. Номери РС, кількість, модель, рік побудови і вид РС зазначаються в актах прийому-передачі вагонів в оренду, що є його невід`ємною частиною.

Орендодавець гарантує, що РС передається в оренду відповідно до цього договору, не знаходиться під заставою, арештом, податковою заставою, іншим забороною відчуження, не переданий в оренду, позику або управління третім особам, а також не існує жодних обмежень для передачі РС в оренду (п. 1.2 Договору).

Орендодавець передає орендарю РС, який має право виходу на колії загального користування та курсування по залізницях країн СНД і Балтії, крім РФ. При цьому орендарю забороняється використовувати РС на тимчасово непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим) (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору передача рухомого складу в оренду проводиться на залізничних станціях вказаних орендарем з оформленням акту прийому-передачі за датою календарного штемпеля в перевізних документах, яка підтверджує прибуття вагонів на станцію вказану орендарем, якщо інше не погоджено сторонами у додаткових угодах до даного Договору.

Акти прийому-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. В актах прийому-передачі фіксуються номери вагонів, модель, вид РС, дати побудови, технічний стан рухомого складу, переданого в оренду.

Орендодавець передає орендарю РС в технічно справному стані (п. 3.1.1 Договору).

Орендодавець здійснює планові (деповські і капітальні) ремонти РС, а також поточні ремонти з відчепленням від поїзда, необхідність в проведенні яких виникла з наступних причин:

а) перегрів буксового вузла;

б) тріщина-злам боковин і надресорних балок візків або прострочений термін придатності балок візка;

в) тріщина, злам обода-диска, вісі колісної пари;

г) ремонт, обточування колісних пар вагонів, крім повзунів і наварів, які виникли з причини несправності гальмівного обладнання;

д) несправності рами і кузова, які не підлягають ремонту згідно з інструкцією ЦВ-0016 і ЦВ-0017.

Орендодавець здійснює контроль за своєчасністю подачі вагонів в ремонт, їх знаходження та виходом з ремонтного підприємства (п. 3.1.4 Договору).

Орендар забезпечує оперативний контроль за проходженням вагонів в ремонт і з ремонту (п. 3.2.8 Договору).

На виконання умов укладеного договору орендодавцем на підставі актів приймання-передачі передано, а орендарем прийнято в орендне користування залізничні вагони, у тому числі вагони № № 52345808, 58697020, 62073135 (акт від 01.01.2018). У акті зазначено, що вагони передані у технічно справному стані.

Строк Договору сторони визначили до 31.12.2018 (п. 8.1 Договору).

Сторони продовжили дію Договору: додатковою угодою № 1 від 12.11.2018 - до 31.12.2019, додатковою угодою № 03 від 26.09.2019 - до 31.12.2020, додатковою угодою № 04 від 07.12.2020 - до 31.12.2021.

За взаємною згодою сторони змінювали розмір орендної плати (додатки № 1 від 15.11.2017, № 2 від 27.12.2017, № 3 від 29.01.2018, № 4 від 21.02.2018, № 5 від 22.02.2018, № 6 від 23.05.2018, № 7 від 19.07.2018, № 8 від 15.08.2018, № 9 від 22.10.2018, № 10 від 19.02.2019, № 11 від 29.03.2019, № 12 від 26.04.2019, № 13 від 24.05.2019, № 14 від 19.06.2019, № 15 від 23.08.2019, № 16 від 23.09.2019, № 17 від 24.10.2019, № 18 від 15.11.2019, № 19 від 19.12.2019).

Таким чином, сторони погодили вимоги до технічного стану вагонів, що передаються в орендне користування (п.п. 1.1., 1.3., 3.1.1), порядок виконання планових видів ремонту (п.п. 3.1.2, 3.1.4), розмір орендної плати, яка має бути сплачена за фактичне користування вагонами (додатки №№1-19).

З січня 2018 року по січень 2020 року сторони щомісячно підписували акти виконаних робіт за Договором, до складу яких включали користування вагонами № №52345808, 58697020, 62073135. Крім того, позивач сплатив відповідачу 2144250,00 грн за використання з січня 2018 року по січень 2020 року вагонів № №52345808, 58697020, 62073135. Ці обставини сторонами не визнаються, а тому не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

На час передачі відповідачем позивачу у користування вагонів № №52345808, 58697020, 62073135 останні не пройшли деповський ремонт для продовження їх експлуатації на коліях загального користування. Ці обставини встановлені висновком експерта № 1185 від 30.03.2021, що провів судову залізнично-транспортну експертизу за доручення позивача. Висновок експерта відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, тобто відповідає критерія належності та допустимості.

Експерт дійшов висновку, що використання за призначенням та експлуатація цих вагонів не була можливою у зв`язку з не проведенням вагонам деповського ремонту.

Відповідно до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17 (далі - Правила) власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона (п. 3.4. Правил).

Планові види ремонту (деповський та капітальний, у тому числі з продовженням строку служби) власних вантажних вагонів проводяться на вагоноремонтних підприємствах, атестованих на здійснення зазначеної діяльності. На проведення планових ремонтів власники (орендарі, оператори) вагонів укладають з вагоноремонтним підприємством договір (п. 4.3. Правил).

Вирішуючи можливість повернення коштів, сплачених за користування цими ваганами, суд виходить з такого

За своєю правовою природою Договір є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Одним з основних обов`язків наймача є обов`язок зі сплати плати за користування майном (ст. 762 ЦК України). Частиною 6 цієї норми передбачені обставини, за яких наймач може бути звільнений від плати за весь час. Зокрема, відповідно до цієї норми, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, умовою застосування зазначених положень ЦК України повинно бути те, що обставини, з якими закон пов`язує неможливість використання майна протягом певного часу, повинні бути об`єктивними, а не наслідком поведінки наймача.

Водночас, аналізуючи дії і поведінку позивача, у суду відсутні підстави вважати наявність об`єктивних обставин, що унеможливили використання майна.

Зокрема, дії позивача щодо виконання Договору в частині оплати користування спірними вагонами, складання щомісячних документів за наслідками отримання послуги, а також зміна оренди носять тривалий та системний характер. Інформація щодо проходження вагонами планового ремонту вагонів була відома позивачу, про що свідчать надані ним відповідні документи (інформація філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Українська залізниця»), і ця інформація могла та повинна бути відома позивачу на час приймання майна в оренду.

Умовами Договору на орендодавця покладено здійснення планового ремонту та здійснення контролю за своєчасністю подачі вагонів в ремонт. Водночас, на позивача, як орендаря покладено обов`язок забезпечувати оперативний контроль за проходженням вагонів в ремонт і з ремонту (п. 3.2.8 Договору). Позивач не надав суду жодних даних про виконання ним цього обов`язку.

Крім того, за даними філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Українська залізниця» спірні вагони знаходяться на станціях «Комунарськ», «Мушкетове» та «Штерівка». Відповідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015, № 1275-р, населенні пункти м. Алчевськ (Комунарськ) та смт Штерівка віднесені до цього переліку. Мушкетове - вантажно-пасажирська залізнична станція Донецької дирекції Донецької залізниці, розташована неподалік від Богодухівської балки в Калінінському районі Донецька, Донецька область, на лінії Ясинувата-Пасажирська - Ларине між станціями Донецьк II (4 км) та Чумакове (4 км). Є тупиково-вузловим пунктом, по якому змінюють напрям руху потяги приміського сполучення Ясинувата - Іловайськ - Макіївка-Вантажна. Населені пункти м. Ясинувата, м. Іловайськ та м. Макіївка також включені до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015, № 1275-р. Цими обставинами пояснюється відсутність у акціонерного товариства «Українська залізниця» даних про вагонні операції щодо спірних вагонів. Водночас, відсутність таких даних не спростовує факту використання позивачем вагонів, який ним засвідчений шляхом підписання відповідних щомісячних актів виконаних робіт.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні умови застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідач надав належні докази понесення 19000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги № 15/01 від 15.03.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, платіжне доручення № 3619 від 16.03.2021, квитанції № 9 від 07.06.2021, № 37 від 22.06.2021, № 4 від 08.07.2021 та № 28 від 20.07.2021).

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» (вул. Ділова, 5, корпус 2, м. Київ, 03150, код 40637393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» (вул. Ф. Ернста, 12, м. Київ, 03048, код 39211377) 19000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Скасувати заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 11.08.2021.

Суддя С.А. Ковтун