Ухвала суду № 98907544, 11.08.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3880/20

№ 2-п/183/31/21

У Х В А Л А

11 серпня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі № 183/3880/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

06 серпня 2021 року до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року по справі № 183/3880/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю.

Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що 22.09.2020 року, суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було винесене заочне рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю, яким позовні вимоги позивача було задоволено.

ОСОБА_1 не був присутнім при проголошенні вищезазначеного заочного рішення, про що вказано в самому рішенні.

Копію заочного рішення ні особисто, ні засобами поштового зв`язку він не отримував – в матеріалах справи відсутні докази, які б про те свідчили.

Про наявність вказаної цивільної справи відповідачу стало відомо лише після того, як він втратив зв`язок зі своєю матір`ю, ОСОБА_3 , та подав в електронному вигляді на сайті національній поліції України заяву про її розшук.

Із матеріалів справи вбачається, що жодним належним чином ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, яке відбулося 18.08.2020 року, а також судового засідання, яке відбулося 22.09.2020 року, на якому суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В. було вирішено ухвалити заочне рішення по справі.

В матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином та не з`явився до суду. Відсутні також повідомлення з позначкою «в зв`язку з закінченням терміну зберігання», які зберігаються на пошті протягом одного місяця, а потім повертаються.

Виходячи з того, що Відповідач не був повідомлений про судовий розгляд, відповідно не міг подати і заперечення на позовну заяву та надати пояснення – на час винесення судового рішення, чим було порушено його право як учасника судового розгляду, що передбачено ст.43,49 ЦПК України.

Крім того, дане рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, а саме: як вбачається із матеріалів справи позивач звернулася до суду з позовною заявою 17.07.2020 року. 22.07.2020 року, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до попереднього розгляду на 18.08.2020 року.

До того ж, в матеріалах справи відсутня ухвала суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, відповідно до ст. 200 ЦПК України.

Крім того, на думку представника відповідача, вирішуючи питання щодо набуття позивачем права власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю, в судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрована в квартирі за вказаною адресою з 20.02.2001 року, а з моменту набуття нею права на спадщину відкрито, безперервно володіє всією квартирою.

В ухваленому заочному рішенні суддя вказує, що «за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Оцінюючи подані позивачем докази у своїй сукупності, суд прийшов до висновку, що володіння позивача спірним майном можна вважати безперервним, починаючи з 2007 року до моменту розгляду справи судом».

В матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази, які підтверджують обставини відмови відповідача від своєї власності.

По-перше, позивач по даній справі – ОСОБА_3 - це рідна мати відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження, але про родинні відносини в справі жодного слова не має.

По-друге: відповідач є власником 1/3 частини спірної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1994 року, виданого згідно з розпорядженням № 289 від 01.02.1994 рокуНовомосковського трубного заводу, зареєстрованого в БТІ 25.01.1999 року за реєстровим № 25-1.

По-третє: відповідач, ніколи не відмовлявся від права власності на належне йому майно. Увесь час ОСОБА_1 спілкувався з матір`ю, у них були довірливі стосунки і під час розмов матір жодного разу не повідомляла його, що бажає позбавити його права власності, навіть розмов ніяких не було щодо квартири.

Ознайомившись з матеріалами справи, відповідач хоче звернути увагу суду, що його мати, ОСОБА_3 – літня жінка, яка хворіла на психічні захворювання, тому могла пересуватися лише в околицях міста Новомосковська, ввела замкнутий образ життя. Він був здивований тим, що вона склала договір з адвокатом , який знаходиться в м. Дніпро, та виготовлення технічної документації на квартиру здійснювалось тежу м. Дніпро.

Виникають дуже сильні сумніви до того, що вона здійснювала такі дії в оформленні документів. Так як, після смерті бабусі, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , він навпаки, змусив її піти разом зі ним до державного нотаріуса Шевченко О.М., щоб подати заяву на прийняття спадщини, так як вона не бажала цього робити.

Враховуючи вище викладене, представник відповідача вважає, що вказане рішення ухвалено з порушенням чинного законодавства України.

Позивач в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання у її відсутність, заяву про перегляд судового рішення підтримує у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у судді Сороки О.В., перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 22 липня 2020 року, по справі відкрито провадження.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю, - задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 2/3 частини квартири за АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності, за набувальною давністю, на 1/3 частину квартири за АДРЕСА_2 .

Матеріали справи дійсно містять не вручений один конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51).

Представник відповідача у спосіб, передбачений нормами ЦПК України, ознайомилася з матеріалами справи лише 04 серпня 2021 року, а отримала заочне рішення суду 11 серпня 2021 року, а саме в день винесення рішення, що підтверджується розпискою, а тому визначений процесуальний строк для подачі представником відповідача заяви про перегляд заочного рішення не порушено.

Пункт 30 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається лише у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними.... і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Тобто, однією з необхідних умов для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність в залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно враховувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника.

У відповідності до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суду надано достатньо даних про те, що відповідач з поважних причин не з`явився в судове засідання.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача не порушено, оскільки матеріали справи містять дані про ознайомлення з матеріалами справи лише 04 серпня 2021 року, отримання копії рішення 11 серпня 2021 року, а заява про перегляд заочного рішення до суду надійшла 06 серпня 2021 року.

Разом з тим, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності згаданих обставин.

Суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача мають істотне значення для правильного вирішення справи

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286-288 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Скасувати заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2020 року по справі № 183/3880/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом та за набувальною давністю.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Проведення судового засідання призначити на 09 годину 00 хвилин 28 жовтня 2021 року в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише ухвала про відкриття провадження щодо порушення правил підсудності.

Ухвала про перегляд заочного рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.