Рішення № 98907420, 11.08.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/843/21

Провадження № 2-а/177/8/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2021 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Данилової А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського – інспектора роти № 2 батальйону № 1 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гусакової Ірини Олександрівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову інспектора поліції № ЕАН № 4352892 від 15.06.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування позову вказував, що в ніч з 14.06.2021 на 15.06.2021 він керував транспортним засобом – електроскутером АІМА POWER EAGLE (gray), потужністю електродвигуна 1200 Вт (1,2 кВт) та був зупинений працівниками поліції, при цьому інспектор поліції ОСОБА_2 вимагала від нього надати посвідчення про право керування транспортним засобом, на що він повідомив про відсутність потреби отримувати посвідчення для керування даним транспортні засобом. Однак, працівник поліції склав відносно постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 а ПДР України та застосував стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 грн.

Позивач вважав вказану постанову незаконною, просив її скасувати, при цьому посилався на те, що його транспортний засіб не є механічним транспортним засобом, а тому вимоги п. 2.1. а ПДР України не могли бути застосовані до нього. Крім цього, зазначав, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення йому не було роз`яснено процесуальних прав, що вважав додатковою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

11.08.2021 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату,ч ас та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачем в позові вказано інспектора Сакова І.О., однак, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, відзиву, поданого інспектором, дійсне прізвище інспектора Гусакова І.О., у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити дійсне прізвище відповідача « ОСОБА_3 ».

Відповідач інспектор Гусакова І.О. в судове засідання не з`явилася, однак надала суду відзив, в якому позовні вимоги заперечила, вказувала про правомірність прийнятої постанови, зокрема зазначала, що при розгляді справи права позивача були йому роз`яснені, в підтвердження чого надала відеозапис з місця події. Крім цього зазначала, що позивач, як водій механічного транспортного засобу, повинен був мати при собі посвідчення водія, а за його відсутності, відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за порушення п. 2.1 а ПДР України. Свої дії вважала правомірними, вказувала про ненадання позивачем доказів відсутності факту правопорушення.

Відповідач ДПП будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, участь свого представника у розгляді справи не забезпечив, відзиву не надав.

Третя особа ППП в м. Кривий Ріг ДПП участь свого представника у розгляді справи не забезпечило, однак надало суду письмові пояснення, в яких підтримало позицію відповідача ОСОБА_2 та просило в позові відмовити.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників провадження.

Виконуючи приписи ст. 244 КАС України та даючи оцінку аргументам, наведеним в заявах по суті справи, щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, в тому числі вирішуючи питання про те, чи були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» до правових актів індивідуальної дії належать рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб`єктами владних повноважень (крім суду).

Відповідно до положень ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, під час розгляду даної адміністративної справи, судом перевірялось дотримання відповідачем ОСОБА_2 , як суб`єктом владних повноважень, зазначених вище вимог, зокрема того, чи була постанова про накладання адміністративного стягнення від 15.06.2021 року прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з постановою серії № ЕАН № 4352892 від 15.06.2021 року складеною відповідачем лейтенантом поліції Гусаковою І.С., Джус Є.С. 14.06.2021 о 23:25 по вул. Дніпропетровське шосе м. Кривий Ріг, керував мопедом не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, а також не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. У зв`язку з чим його притягнуто до відповідності за ч.2 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 7).

Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як слідує з відеозапису наданого суду відповідачем ОСОБА_4 , підставою для зупинки транспортного засобу позивача стала підозра інспектора щодо порушення останнім правил дорожнього руху, а саме перебування у стані сп`яніння, враховуючи характер його руху, що було підтверджено оглядом проведеним на місці зупинки транспортного засобу.

Крім цього, вказаний відеозапис спростовує твердження позивача про те, що інспектор при розгляді справи не роз`яснила його права.Беручи до уваги викладене, суд критично оцінює доводи позивача щодо порушення його на захист у зв`язку з не роз`ясненням його права.

Разом з тим, суд вважає недоведеним сам факт наявності в діях позивача складу інкримінованого йому правопорушення.

Згідно із ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.1 (а) ПДР України, порушення якого ставиться у вину позивачу, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

До аналогічного висновку прийшов і Верховний суд у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Як вбачається із копії оскаржуваної постанови, позивач керував мопедом, але ні його характеризуючи дані, ні об`єм двигуна, потужність інспектором в постанові не вказана.

Натомість позивач надав суду документи на придбання саме електроскутеру марки «Aima POWER EAGLE (gray)», відповідно до технічного паспорту якого пристрій має потужність менше ніж 3 кВт, а саме 1, 2 кВт. (а.с. 8-9). Той факт, що позивач в момент складення постанови від 15.06.2021 керував саме цим транспортним засобом, відповідачем не заперечувалося та перед судом не спростовано.

Таким чином, у відповідності до визначень закріплених у Правил дорожнього руху України електроскутер марки «Aima POWER EAGLE (gray)» потужністю 1, 2 кВт., не може визнаватись механічним транспортним засобом, а відповідно особа, яка ним керує не може нести відповідальність за порушення п. 2.1 а ПДР України, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2. 1 (а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер марки «Aima POWER EAGLE (gray)» не являється. Порушення інших пунктів ПДР України, чи вимог інших нормативно-правових актів, при складенні оскаржуваної постанови, які могли б мати наслідком притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, у вину відповідачу не ставилося.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, суд приходить висновку, що при ухваленні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, працівником поліції не в повній мірі дотримано вимог закону, а саме ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП не повно і не всебічно з`ясовано обставини адміністративної справи, а тому постанова ЕАН № 4352892 від 15.06.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 7 цієї ж статті передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 454 грн. 00 коп. за подання позовної справи ОСОБА_1 (а.с. 4).

Оскільки позов задоволено, при цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача – Департаменту патрульної поліції, який є юридичною особою, працівником якої складено оскаржувану постанову, на користь позивача витрати в розмірі 454,00 грн., понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом.

Керуючись ст.ст. 229, 250-251, 286 КАСУ України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського – інспектора роти № 2 батальйону № 1 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Гусакової Ірини Олександрівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Полк патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення – задовольнити частково.

Постанову серії ЕАН № 4352892 від 15.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ40108646), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до пп. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя М.В. Березюк