Ухвала суду № 98907337, 11.08.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8429/19

1-кп/212/144/21

У Х В А Л А

11 серпня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н. М., секретаря судового засідання Нестеренко В. В., за участю прокурора Бурлака І.І., обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Орлова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальні провадження № 120190407300001801 від 13.08.2019; № 12019040730001439 від 26.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 посилаючись на ризики можливості вчинення нових злочинів, переховування від суду.

Обвинувачена надала суду клопотання про зміни запобіжного заходу на особисту зобов`язання чи на домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що вона має міцні соціальні зв`язки.

Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу, просив його змінити з тих підстав, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою, допитані усі свідки по справі та підтримав клопотання обвинуваченої.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_2 ухвалою суду від 16.06.2021 року, було продовжено запобіжний захід – тримання під вартою до 13.08.2021 року.

При вирішенні заявлених клопотань сторони обвинувачення та захисту суд вказує, що на даний час судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі та перевірки показів обвинуваченої.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження, зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Також, суд враховує, що обвинувачена до затримання не працювала, доходу не мала, в суді відсутні відомості про міцні соціальні зв`язки.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення в період іспитового строку, та під час розгляду іншої справи в суді. Вказані підстави вказують, що обвинувачена може у подальшому вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду.

Прокурором у клопотанні наведені відомості, що дають підстави обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

Оцінюючи наведені обставини, суд вважає, що існують ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченій, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду.

При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07. 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд, дійшовши висновку про продовження існування вказаних вище ризиків, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог статті 199 КПК України, вважає, що обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, яке їй інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої строком на 60 днів з визначення розміру застави на підставі ст. 182,183 КПК України,двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45400,00 гривень.

Стороною захисту не підтверджені доводи про наявність міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання обвинуваченої.

Матеріали кримінального провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою та стороною захисту в судовому засіданні такі відомості не надані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 392 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 10.10.2021 року, включно.

Одночасно визначити заставу ОСОБА_2 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400,00 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачену, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, не відлучатись із населеного пункту, де вона мешкає.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10.10.2021 року.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарання.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_2 з-під варти внаслідок внесення застави, вважається такими, що до неї застосовано запобіжний захід у виді застави, та вона зобов`язана виконувати покладені обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. М. Ваврушак