Вирок № 98907240, 11.08.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2036/21

Провадження № 1-кп/175/96/21

Вирок

Іменем України

11 серпня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві - Нагорічній Р.М.

за участю сторін судового провадження:

прокурора - Філь О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Іванченка Р.П.

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021040000000181 відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Казанка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, з середньо технічною освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 05 березня 2021 року приблизно о 17 годині 42 хвилини, керуючи технічно справним легковим автомобілем «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29 липня 2017 року належить ОСОБА_3 , при необмеженій видимості здійснював рух по сухому асфальтному покриттю, в лівій смузі для руху проїзної частини автодороги Н-08 «Бориспіль - Кременчук - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь», яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, з боку м. Дніпро у напрямку м. Кам`янське.

Під час руху по проїзній частині автодороги Н-08 «Бориспіль - Кременчук - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь», водій ОСОБА_1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідною дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра», розділу № 34 «Дорожня розмітка» та відповідними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» розділу № 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України, який знаходився за напрямком його руху, на 383-му км + ? 685 м зазначеної автодороги, не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, проявляючи злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, маючи об`єктивну можливість виявити попереду в крайній правій смузі транспортний засіб, що зменшував швидкість свого руху перед нерегульованим пішохідним переходом, не зменшив швидкості руху керованого ним автомобіля «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 та продовжив рух не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створене перешкода чи небезпека, не зупинився перед вищезазначеним нерегульованим пішохідним переходом, на якому в той час перебувала пішохід ОСОБА_4 , щоб дати їй дорогу, тим самим створивши останній небезпеку для руху, внаслідок чого приблизно о 17 годині 42 хвилини 05 березня 2021 року на 383-му км + ? 685 м автодороги Н-08 «Бориспіль - Кременчук - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь», в районі повороту до смт. Карнаухівка, на території Дніпровського району Дніпропетровської області, в лівій смузі для руху у напрямку м. Кам`янське, правою передньою частиною керованого ним автомобіля «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на праву частину тіла пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину автодороги Н-08 «Бориспіль - Кременчук - Дніпро - Запоріжжя - Маріуполь», зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «HYUNDAI ACCENT», по суцільному нерегульованому пішохідному переходу.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), п.18.1. та п. 18.4. Правил дорожнього руху України, де зазначено: п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений ним орган»; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;

п. 18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1. та п. 18.4. Правил дорожнього руху України, знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішохода.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1. та п. 18.4. Правил дорожнього руху України, призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сполучена тупа травма тіла (садно з обширним крововиливом на внутрішній поверхні лівої гомілки, садно в області переднє-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, крововиливи в м`яких тканинах в області гребня правої клубової кістки, на правій бічній поверхні грудної клітки, в поперековій області зліва, перелом обох кісток правого передпліччя з садном на заднє-внутрішній поверхні та крововиливом в м`які тканини, крововилив в поперековій області зліва, рана з крововиливом в м`які тканини в потиличній області по центру, переломи ребер справа - 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12-го по лінії від біля хребтовій до лопатковій зверху вниз, переломи ребер, справа - 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11-го по заднє-пахвинній лінії з ушкодженням пристінкової плеври в області переломів 6,7,8-го ребра відламками, переломи ребер зліва - 2,3,4,5,6,7,8-го, крововиливи навколо переломів ребер, ушкодження тканини правої легені, розриви правої долі печінки, правої нирки, крововилив в навколо ниркову клітковину правої нирки), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме сполучена тупа травма тіла, знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 18 годині 35 хвилин у автомобілі екстреної медичної допомоги на території КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» за адресою: Дніпропетровська область в м. Кам`янське по вул. ім. В`ячеслава Чорновола, 79А.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно 05 березня 2021 року приблизно о 17 годині 42 хвилини він керував автомобілем «HYUNDAI ACCENT», на автодорозі Дніпро-Кам`янське вже були сутінки. На проїзній частині наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому в той час перебувала пішохід ОСОБА_4 , не встиг загальмувати, тому як його спліпили фари інших автомобілів, що рухались у зустрічному напрямку, де скоїв наїзд на пішохіда. Після зупинки транспортного засобу він відразу вийшов з автомобіля і побачив, що пішохід лежить на проїзній частині. Він відразу викликав поліцію і швидку. Перебуваючи на місці ДТП йому стало відомо, що ОСОБА_4 померла по дорозі до лікарні. Просив суд суворо не карати, врахувати його щире каяття і стан здоров`я, відшкодування потерпілій стороні матеріальних і моральних збитків та не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив суду, що збитки йому відшкодовані і претензій до обвинуваченого він не має, підтвердив це наданими суду розписками щодо отримання грошових коштів відшкодування шкоди. Щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що наведеними доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП зі схемою та фото таблицею від 05 березня 2021 року, висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 , №300-Е від 05 березня 2021 року, висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 20 квітня 2021 року №СЕ-19-104-21/9450-ІТ, висновком судової експертизи відеозапису та автотехнічної експертизи від 14 травня 2021 року №КСЕ-19/121-21/9248, висновком судової автотехнічної експертизи від 25 травня 2021 року №СЕ-19/104-21/17525-ІТ, протоколом проведення слідчого експерименту від 26 травня 2021 року, у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, які виразились (в редакції Закону від 22.11.2018) у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Згідно з ч.1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Розглядаючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_1 , суд також враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, що він раніше не судимий, те, що вину свою визнав повністю, відшкодував потерпілому збитки, не перебував на спеціальних обліках у лікарів нарколога і психіатра, позитивну характеристику за місцем мешкання.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому доцільно призначити покарання в межах санкцій інкримінованому йому статті у виді позбавлення волі за правилами ст.75 КК України на чому в судових дебатах наполягав прокурор, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого і позицію потерпілого, оскільки саме таке покарання без ізоляції від суспільства буде сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових злочинів, а також буде необхідним та достатнім.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Крім того, скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху.

Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого пов`язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого було спричинено смерть особи. Це свідчить про відсутність у обвинуваченого належних навиків керування транспортними засобами і застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами надасть йому можливість, в разі бажання в подальшому керувати транспортними засобами, додатково вивчити правила дорожнього руху та пройти додаткові навчання у відповідних навчальних закладах щодо покращення навиків керування.

У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку.

У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

Потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов не заявляв.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України.

З огляду на вимоги ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судових експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 364, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання за умови, що на протязі 3 (трьох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, - залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12021040000000181, а саме: бавовняну рукавичку та праве дзеркало із пластиковою кришкою автомобіля «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які поміщено до двох паперових конвертів НП України, відео реєстратор в корпусі чорного кольору із написами Carcam FULL HD CAR DVR 1080P, який поміщено до спецпакету НП України ЕХР 0140860 - після набрання вироком законної сили повернути власнику.

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді від 08 квітня 2021 року, а саме на: автомобіль «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 - після набрання вироком законної сили автомобіль залишити у розпорядженні власника.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 1 307,60 гривень, призначення платежу: за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 06.04.2021 року №СЕ-19/104-21/9449-ІТ, код бюджетної класифікації: 2406030.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 1 307,60 гривень, призначення платежу: за проведення судової експертизи технічного стану транспортних засобів від 20.04.2021 року №СЕ-19/104-21/9450-ІТ, код бюджетної класифікації: 2406030.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 5 491,84 гривень, призначення платежу: за проведення відео-звукозапису, фототехнічної та автотехнічної судової експертизи №КСЕ-19/121-21/9248 (стягувач: держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу: ГУК Харків обл/МТГ Харків 24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ: 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998).

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави 1 372,96 гривень, призначення платежу: за проведення судової експертизи дослідженя механізму та обставин ДТП від 27.05.2021 року №СЕ-19/104-21/17525-ІТ, код бюджетної класифікації: 2406030.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя С.О. Ребров