Ухвала суду № 989070, 24.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

24.04.07 Справа № 5/1900-2/296

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Марко Р.І.

Бойко С.М.

При секретарі судового засідання Гунька О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі ДПІ у Франківському районі м. Львова ) від 20.11.2006р.

на постанову Господарського суду Львівської області від 31.10.2006р.

у справі № 5/1900-2/296

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КаМо»(далі ТзОВ «КаМо»), м. Львів

до відповідача ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №7256/10/23-1 від 15.04.2005р.

за участю представників:

від позивача –не з’явився ;

від відповідача –Кармелюк Т.Б. –старший державний податковий інспектор;

встановив:

постановою Господарського суду Львівської області від 30.05.2006р. у даній справі, суддя О. Зварич , позовні вимоги задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №7256/10/23-1 від 15.04.2005р.

Постанова суду мотивована положеннями норм п.1.3 ст.1 п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,а також зокрема тим, що факт продажу казеїну технічного підтверджується договором купівлі-продажу та видатковими накладними; позивачем надано до перевірки первинні документи, що підтверджують здійснення ним господарських операцій щодо отримання експедиційно-транспортних послуг.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Франківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 31.10.2006 року у справі №5/1900-2/296 як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник, зокрема, зазначає, що судом не взято до уваги оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 «розрахунки з вітчизняними покупцями»в якому відсутній контрагент ПП «Агрокомп»; накладна №РН-0000128 не відображена в бухгалтерському обліку за відповідний період, а саме в оборотно-сальдовій відомості за жовтень 2004р.; позивачем не надано талонів замовника, товарно-транспортних накладних та шляхових листів в підтвердження фактичного здійснення ПП «Захід-Сіль»експедиційно-транспортних послуг.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши подані сторонами докази і оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

ДПІ у Франківському районі м.Львова проведено планову документальну перевірку ТОВ «КаМо», про що складено акт від 15.04.2005р. №145/23-1/31804991 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р по 31.12.2004р.(а.с.9-21)

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті податкове повідомлення рішення від 15.04.2005р. №7256/10/23-1, яким позивачу згідно з пунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3, п.п.17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 68650 грн. (з них основний платіж –63000 грн., штрафні (фінансові) санкції –5650 грн.).

У п.2.2 «Валові витрати»акту перевірки, зокрема, зазначено що ТзОВ «КаМо»перевіркою правильності валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат у розмірі 139000грн. чим порушено п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем включено до складу валових витрат вартість наданих ПП. «Захід-Сіль»експедиційно-транспортних послуг на загальну суму 139000грн. згідно актів виконаних робіт від 15.06.2004р. №ОУ-0000012, від 31.08.2004р. № ОУ-000014 (копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), та не представлено талони замовника, товарно-транспортні накладні та шляхові листи, які засвідчують фактичне здійснення експедиційно-транспортних послуг.

В акті перевірки зазначено, що позивачем включено до складу валових витрат вартість наданих послуг по маркетингових дослідженнях ПП. «Агрокомп»на загальну суму 2356093грн. (а.с.14-15)

Суд першої інстанції правомірно виходив із того, що наведене у акті перевірки відповідача не відповідає нормам чинного податкового та іншого законодавства України, а також спростовується документальними даними податкового і бухгалтерського обліку позивача, які містяться у матеріалах даної справи.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.4.3 ст.4 вищезазначеного Закону скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Декларації з податку на прибуток підприємства за 4-й квартал 2004 року, рядка 01.1 до валового доходу підприємства, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) включено суму 15084573,22 грн. У розшифровці по №01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»по вказаній декларації ТзОВ «Камо»підтверджує коригування валового доходу позивача в порядку п..4.З ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»фінансовий результат господарської операції з продажу казеїну технічного, по видатковій накладній РН-0000128 від 14.10 2004 року на загальну суму 135500 грн. (в тому числі податок на додану вартість 22583грн.)(а.с.48 том І). Факт здійснення зазначеної операції підтверджується також договором купівлі-продажу товару від 14 жовтня 2004 року, відповідно до п.1 якого ТзОВ «Камо»(Продавець) продає, а ПП «Агрокомп»(Покупець) купує товар казеїн технічний в кількості 5000 кг на суму 135500, грн.(а.с.47 том І).

Вищезазначеним, а також висновком №4101 судово-бухгалтерської експертизи від 31.05.2006 року, складеним експертом О.М.Кудлатим Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.2, а.с.3-8). Підтверджується факт отримання позивачем від ПП «Агрокомп»доходу в сумі 135500грн. та включення до валового доходу отриманих коштів в сумі 112916,67грн. ( тобто без урахування податку на додану вартість).

Висновком судово-бухгалтерської експертизи по матеріалах господарської справи №5/1900-2/296 від 31.05.2006р. №4101 встановлено, що податковою накладною №255 від 14.10.2004р. задокументовано господарську операцію з продажу казеїну технічного в кількості 5000кг. ПП. «Агрокомп»на суму 135500грн. та зазначена умова продажу , податкова накладна РН-0000128 від 14.10.2004р.

Згідно даних розшифровки № 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»по декларації з податку на прибуток за 2004 рік ТзОВ «Камо»в загальній сумі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) визначеній в сумі 15084573,22 грн. та відображеній в графі «доходи від продажу товарів, робіт, послуг»(код рядка 01.1 Декларації) враховано дані проведеної господарської операції з продажу казеїну технічного в кількості 5000 кг. приватному підприємству «Агрокомп» на загальну суму 135500 грн. згідно видаткової накладної постачальника –ТОВ «КаМо» №РН-0000128 від 14.10.2004р. та податкової накладної ТОВ «КаМо»№255 від 14.10.2004р. (а.с.5 том ІІ).

З книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «КаМо»(видаткові та податкові накладні за жовтень 2004р.) вбачається, що в жовтні 2004р. позивачем здійснено господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг): по видатковій накладній №9б-к від 01.10.2003 року на адресу ТзОВ «Європродукт»поставлено товари на суму 399700 грн., по накладній №107-М від 03.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ "Молочна кухня" - 6377,6 грн., по видатковій накладній №97-К від 04.10.2004р.на адресу, ТзОВ «Європродукт»-116600 грн., по видатковій накладній №108-М 07.10.2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»-6353,28грн. по видатковій накладній №98-К від 08.10.2004р.на адресу «Європродукт»- 229800 грн., по видатковій накладній №109-М від 11.10.2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня" - 9302,4 грн., по видатковій накладній №100-А від 14.10.2004р.року на адресу «Агрокомп»- 135500 грн., по видатковій накладній №99-К від 15.10.2004 року на адресу ТзОВ «Європродукт»- 436750,07 грн., по видатковій накладній №110-М від 18.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ "Молочна кухня" - 7058,88 грн., по видатковій накладній №111-М від 19.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ Молочна кухня -2462,4грн., по видатковій накладній №100-К від 22.10.2004 року на адресу ТзОВ «Європродукт»- 351800,08 грн., по видатковій накладній №112-М від 22.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ "Молочна кухня" - 2159,62 грн., по видатковій накладній №113-М від 25.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ "Молочна кухня" - 4049,28 грн., по видатковій накладній №101-К від 29.10.2004 року на адресу ТзОВ «Європродукт»- 235600,03 грн., по видатковій накладній №114-М від 29.10.2004 року на адресу НВ ТзОВ "Молочна кухня" НВ ТзОВ "Молочна кухня" - 403,2 грн., по видатковй накладній №73-0 від 31.10.2004 року на адресу ТзОВ «Європродукт»-1000 грн.

Враховуючи наведене та пояснення головного бухгалтера ТОВ «КаМо», суд приходить до висновку, що в оборотно-сальдовій відомостіпо рах.№36 «контрагенти»за жовтень 2004 року (т.1, а.с.315) допущено механічну описку: помилково віднесено кошти по контрагенту ПП «Агрокомп»в сумі 135500 грн. до загальної суми операцій по продажу товарів контрагенту ТзОВ «Європродукт»- 1906750,26 грн.,хоча фактично цьому контрагенту в жовтні 2004 року позивачем було продано товарів на загальну суму 1771250,26 грн., що підтверджується також і довідкою ТзОВ «Європродукт»за вихідним номером 0114 від 27.10.2006 року. Однак, як правильно зазначено місцевим судом, ця помилка бухгалтера не вплинула на сплату позивачем податку на прибуток у звітному періоді, оскільки останнім фактично віднесено до складу валового доходу кошти в розмірі.112916, 67 грн. (тобто 135500 грн. за мінусом ПДВ в сумі 22583, 33грн.).

Щодо посилання податкового органу у п.2.2. «Валові витрати»акту перевірки на те, що позивачем включено до складу валових витрат вартість наданих ПП. «Захід-Сіль»експедиційно-транспортних послуг на загальну суму 139000грн. згідно актів виконаних робіт від 15.06.2004р. №ОУ-0000012, від 31.08.2004р. № ОУ-000014 (копії актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), та не представлено талони замовника, товарно-транспортні накладні та шляхові листи, які засвідчують фактичне здійснення експедиційно-транспортних послуг, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки податковим органом не встановлено факту відсутності у позивача первинних документів, що підтверджують здійснення ним господарських операцій щодо отримання експедиційно-транспортних послуг. В матеріалах справи знаходяться копії укладених між ПП «Захід Сіль» (Перевізником) та ТзОВ «КаМо»(Замовником) договорів: від 15 червня 2004 року та від 31 серпня 2004 року, акти здачі-приймання наданих послуг №ОУ-0000012 від 15 червня 2004 року на суму 10000 грн. та №ОУ-0000014 від 31 серпня 2004 року на суму 129100 грн., де вказано, що ПП «Захід Сіль»надало, а ТзОВ «Камо»прийняло транспортно-експедиційні послуги, та товарно-транспортні накладні на перевезення казеїну технічного від 15 червня та 31 серпня 2004 року.

Тобто, лише у разі, якщо у пунктах 5.3-5.8 цього Закону міститься певні обмеження, чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, то таке включення є неправомірним. Проте в пунктах 5.3-5.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено жодних обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг. Крім того, пунктом 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є чітко визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Посилання скаржника на обов’язкову наявність талонів замовника, товарно-транспортних накладних та шляхових листів що передбачено Наказом Міністерства транспорту України "Про Затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997р. №363 та Наказом від 29.12.1995р. № 488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного |автомобіля" судом до уваги не береться, оскільки зазначені документи не є чинними, а тому посилання на них є безпідставним.

У висновку №4101 судово-бухгалтерської експертизи по матеріалах господарської справи №5/1900-2/296 від 31.05.2006р. зазначено, що документи про транспортування товару не відносяться до документів суворої звітності, їх оформлення не є обов'язковим, а їх наявність (відсутність) не впливає на формування суми податків.

Також, з висновку вбачається, що експерту на дослідження позивачем подавались товарно-транспортні накладні: ААК №150 від 14.06.04, ААК №156 від 05.08.04, ААК №157 від 06.08.04, ААК №158 від 06.08.04, ААК №165 від 10.08.04, ААК №167 від 12.08.04, ААК №168 від 13.08.04, ААК №178 від 20.08.04, ААК №179 від 20.08.04, ААК №18 6 від 2 6.08.04, ААК №18 8 від 27.08.04, ААК №187 від 27.08.04, відповідно до яких ПП «Захід-Сіль»надавало протягом червня та серпня 2 004 року експедиційно-транспортні послуги ТзОВ «КаМо»по транспортуванню вантажів. Дані вказаних товарно-транспортних накладних підтверджуються розхідними накладними постачальників на отримання казеїну технічного ТзОВ «КаМо».

Щодо посилання скаржника на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.2005 року, яким скасовано державну реєстрацію ПП "Захід-Сіль" слід зазначити наступне.

На час укладення договору ПП "Захід-Сіль" було у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, договір укладений між позивачем та ПП "Захід-Сіль" не визнаний в судовому порядку недійсним, отже скасування державної реєстрації останнього жодним чином не впливає на формування позивачем валових витрат.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, апеляцій ний господарський суд вважає, що постанова місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Львівської області від 31.10.2006р. року у справі №5/1900-2/296 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - без задоволення.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Марко Р.І.

Бойко С.М.