Ухвала суду № 98905496, 11.08.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/746/21

Номер провадження 2-а/699/6/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху

11.08.2021 рокум.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М. ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Порожняка Віталія Вікторовича (вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402)

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Порожняка Віталія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Разом з позовом позивач подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.

Предметом позову є скасування постанови БАБ №905549 від 06.07.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на ті обставини, що оскаржувана постанова фактично була отримана ним 30.07.2021 після звернення з заявою до відповідного відділу поліції.

Дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду підлягає поновленню.

Згідно з вимогами ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст.ст. 160, 161 КАС України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що позивачі звільнені від сплати судового збору за подання позовів про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Проте такий висновок позивача є хибним з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ.

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України від 19.09.2013 № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами ч. 7 ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч.4 ст.288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.11.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08.11.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду, відступивши у своїй постанові від попереднього висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13.12.2016 (провадження № 21 1410а16), вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

На підставі наведеного та з врахуванням вимог ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» про те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 454,00 грн (0,2 х 2270 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 454,00 грн на рахунок, інформація про який викладена в загальному доступі, зокрема, на офіційному сайті Судової влади України, а саме:

Отримувач коштівГУК у Черк.обл./тг м.Корс/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37930566 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA948999980313181206000023741 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;____(реєстраційний номер облікової картки платника податків (10 цифр) ;Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ позивача), Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Згідно з частинами 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд наголошує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на вищевикладене суддя вважає, що вказану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення вищеописаних недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України, а саме сплатити судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі та на реквізити, вказані вище, та подати документ, який підтверджує сплату судового збору, або ж надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі невиконання вищеописаних вимог та не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява підлягає поверненню відповідно до ч. 5 ст.169 КАС України.

Крім того, у порядку роз`яснення суд зазначає наступне.

Листом Шостого апеляційного адміністративно суду від 23.10.2020 № 01-11/5975/2020 «Про практику Верховного Суду щодо визнання неналежного відповідача у справах щодо оскарження постанов про адмінправопорушення» висвітлено правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої при розгляді справ про адміністративне правопорушення посадові особи діють від імені відповідного органу, а не як самостійний суб`єкт владних повноважень. Отже, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у справах, оскільки належним відповідачем є саме орган, на який покладено функціональний обов`язок з розгляду справ про адміністративне правопорушення. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача.

З огляду на викладене суд роз`яснює позивачу право подати заяву про заміну відповідача у справі шляхом залучення Головного управління Національної поліції в Черкаській області до участі у справі. При цьому поліцейського СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Порожняка Віталія Вікторовича доцільно залучити у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Порожняка Віталія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви будуть усунуті у строк, установлений судом, то позов вважатиметься поданим у день первинного його подання

У разі не усунення вищевказаних недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.

Копію даної ухвали направити позивачу по справі.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЛітвінова Г. М.