Рішення № 98905074, 10.08.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6492/20

Провадження № 2/362/1223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковбель М.М.,

з участю секретаря судового засідання - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

17.12.2020 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.01.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідно до постанови КМУ від 05.06.2019 року №568 було змінено тип та перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді Заяви про приєднання №422716411 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та Заяви про встановлення кредитної лінії.

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв`язку з чим, станом на 22.10.2020 року у нього виникла заборгованість у розмірі 46385,66 гривень, що порушує права позивача, а тому останній просить суд задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

16.02.2021 року суд відкрив провадження у цій справі та з урахуванням вимог ч. 4 ст.19 ЦПК України вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечнь подав до суду виписку по картковому рахунку.

Крім того, представник позивача подав до суду додаткові пояснення, повідомивши про часткове погашення боргу за кредитом, а саме, що з грудня 2020 року відповідачем вносилися кошти в рахунок погашення заборгованості, а тому станом на 23.07.2021 року заборгованість стновить 5101,50 гривень, при цьому із заявою про зменшення позовних вимог представник позивача до суду не звертався.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.01.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідно до постанови КМУ від 05.06.2019 року №568 було змінено тип та перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді Заяви про приєднання №422716411 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та Заяви про встановлення кредитної лінії. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 22.10.2020 року становить 46385,66 гривень.

Разом з тим, з додаткових пояснень та розрахунку наданого та відповідачем, вбачається, що з грудня 2020 року відповідачем вносилися кошти в рахунок погашення заборгованості, а тому станом на 23.07.2021 року заборгованість стновить 5101,50 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показаннями свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, при цьому, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на подання заяви про зменшення позовних вимог відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, якою передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а лише подав суду додаткові пояснення, а тому позов підлягає задоволенню частково та стягненню з відповідача заборгованості в розмірі 5101,50 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10-13,18,43, 44,49, 76 83, 133,141, 174,175,191, 279, 247, 258, 263, 265, 268, 274, 277, 280 ЦПК України,ст. ст. 11, 207, 525-526, 530, 536,549, 551, 610,626, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму кредитної заборгованості у розмірі 5101,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору в сумі 213,18 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Cуддя М.М.Ковбель