Рішення № 98904014, 05.08.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1503/21

Провадження № 2/661/598/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.,

за участю секретаря судових засідань: Шевченко Ю.М., Стіпіліної К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в порядку спрощеного порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису №11753 від 11.03.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ФК «ЄАПБ») заборгованості в сумі 43675,21 грн. Позовна заява мотивована тим, що про наявність вказаного виконавчого напису їй стало відомо з постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2021 р. ВП №64994103. Листом від 18.02.2016 р. ПАТ «Дельта Банк» їй відмовлено у наданні довідки\виписки за рахунком. Вважає вказаний виконавчий напис №11753 від 11.03.2021 р. таким, що вчинений всупереч ЗУ «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 р. Так нотаріусом вчинено виконавчий напис за відсутності оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, які б підтверджували безспірність заборгованості перед кредитором, а також з порушенням трьохрічного строку на його вчинення, без направлення на її адресу вимоги про усунення порушень та не було проінформовано про існування заборгованості, її розмір та про заміну кредитора. Зважаючи на невідповідність виконавчого напису вимогам ЗУ «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивач просить позов задовольнити.

21.07.2021 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позову заяву, у якому викладено заперечення проти позовних вимог. Так, в обґрунтування заперечень представник зазначає, що 07.05.2020 р. між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК`ЄАПБ» укладено договір відступлення прав вимоги №2242\К , у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Дельта Банк» є ТОВ «ФК`ЄАПБ», в тому числі за кредитним договором №001-21909-010413 від 01.04.2013 р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . За вказаних умов, ТОВ «ФК`ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 . Вчинений виконавчий напис №11753 від 11.03.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованості в сумі 43675,21 грн., вважає правомірним, оскільки останньому надано вичерпний перелік документів для його вчинення, а чинним законодавством не визначено виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості та у зв`язку з тим, що він відповідає вимогам п.2 Постанови КМУ від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити за відсутності відповідача.

12.05.2021 р. до суду на виконання ухвали суду від 27.04.2021 р. про витребування доказів від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. надійшли документи та письмові пояснення. В наданих поясненнях приватний нотаріус зазначає, що 11.03.2021 р. до нього звернувся представник ТОВ «ФК`ЄАПБ» із заявою про вчинення виконавчого напису, додавши оригінал договору №00121909-010413 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 01.04.2013 р., виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №00121909-01041 від 01.04.2013 р., договір про відступлення прав вимоги №2242\К від 07.05.2020 р., Витягу з додатку №1 до Договору №2242/К про відступлення прав вимоги від 07.05.2020 р., письмове вимога (повідомлення) №4012629 від 01.02.2021 р. Тобто, йому було надано всі необхідні та передбачені законодавством України документи для вчинення виконавчого напису. Щодо чинності пункту 2 Постанови КМУ від 29.06.1999 р. №1172 зазначає, що ухвалою Вищого адміністративне, суду України від 06.03.2017 року по справі № 826/20084/14 дію постанови Київською апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було зупинено до закінчення касаційного розгляду. Судовий процес по справі № 826/20084/14 триває й досі, а тому остаточного рішення суду по цій справі на сьогоднішній день немає, а постанова Кабінету Міністрів України № 662 в 26 листопада 2014 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безснірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса згідно з даними Офіційного порталу Верховної Ради України — є чинною. Більше того Постанова КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затверджені - переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» в поточній редакції (яка діяла і на момент вчинень; виконавчою напису 11 березня 2021 року) містить пункт 2, яким передбачено, що: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Також Позивач посилається на те, що на сьогодні чинна редакція Переліку передбачав можливість вчинення виконавчого напису, якщо йдеться про відносини кредитора й боржника, лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. При цьому, відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»: наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Виконавчий напис вчинено па підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 та ст. 87 ЗУ «Про нотаріат». Як уже зазначалось вище, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості" провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Тобто п. 2 передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. За вказаних підстав просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити за своєї відсутності.

01.06.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача та пояснення третьої особи. Позивач зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі №826\20084\14, залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р., якою Постанова КМУ №662 від 26.11.2014 р. визнана незаконною та нечинною. Також, зазначає, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис за неналежними документами за період з 07.05.2020 р. по 28.02.2021 р. в порушення норм ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», після спливу строків давності, оскільки документи щодо вчинення виконавчого напису були подані після спливу терміну позовної давності.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Третя особа 2-приватний виконавець Баталін С.С. у судове засідання не з`явився, з не відомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи в спрощеному позовному провадженні, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 01.04.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1 , відповідно якого Банк видає клієнту кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100 000 грн. та на день укладення договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунок в сумі 32600,00 грн.

Позивачем не заперечувався факту укладення вказаного кредитного договору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2020 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір №2242\К про відступлення прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором №001-21909-010413 ОСОБА_1 . На підставі зазначеного договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

11.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №001-21909-010413 від 01.04.2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», невиплачені в строк грошові кошти у розмірі 43675,21 грн. правонаступнику всіх прав та обов`язків на підставі Договору відступлення прав вимоги від 07.05.2020 р №2242\К за кредитними договорами ПАТ «Дельта Банк», яким є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнення заборгованості, згідно оскаржувального виконавчого напису нотаріуса та розрахунку відповідача, поданого останньому, проводиться за період з 07.05.2020 року по 28.02.2021 року, сума заборгованості за тілом кредиту становить 39107,52 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками становить 4517,69 грн. Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №11753.

30.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним С.С. відкрито виконавче провадження №64994103 щодо примусового виконання виконавчого напису №11753 від 11.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у сумі 43 675,21 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 11.03.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису 11.03.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як зазначила Велика палата Верховного суду у Постанові від 15 січня 2020 року, ухваленій в цивільній справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Згідно кредитного договору №001-21909-010413 від 01.04.2013 року банк відкрив рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідно п.1.5, п. 5.11 Договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінії надається після спливу строку надання попередньої , на умовах погоджених сторонами , та не потребує підписання додаткових угоди до цього Договору. У разі невиконання та\або неналежного виконання клієнтом зобов`язань по сплаті заборгованості за цим договором понад 91 календарний день, банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір шляхом направлення на адресу клієнта відповідного листа.

Згідно листа ПАТ «ДельтаБанк» від 18.02.2016 р. на адресу позивача, 02.10.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта банк» та делегування повноважень ліквідатору банку».

За Витягом Додатку № 1 до Договору 32242/К про відступлення права вимоги від 07.05.2020 року, укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «ФК ЄАПБ», за кредитним договором №001-21909-010413 встановлена дата погашення кредиту 30.03.2016 року. Загальна сума заборгованості становить 43625,21 грн., з яких : сума заборгованості за тілом кредиту становить 39107,52 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками становить 4517,69 грн

Тобто, трирічний строк з дня виникнення у кредитора права вимоги за вказаним договором, в межах якого згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» може бути вчинено виконавчий напис, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису сплинув.

При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив чи не пройшло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат», згідно якого стягнення на підставі виконавчого напису суми заборгованості свідчить про те, що сума заборгованості на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, в тому числі і перебуває за межами позовної давності, у зв`язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №11753 вчинений 11 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за №11753, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в сумі 43675,21 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду Херсонського апеляційного суду. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя Г. М. Чирський