Рішення № 98903731, 11.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

11.08.21

Справа №522/8699/21

Провадження №2а/522/249/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Палун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспектор з паркування департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Стороженко Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ОДП № 3808068 від 23.03.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспектор з паркування департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Стороженко Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ОДП № 3808068 від 23.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою інспектора з паркування департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Стороженко Сергій Олександрович від 23.03.2021 р. серії ОДП 3808068 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення, у зв`язку із порушенням п. 15.9 Правил дорожнього руху України. Позивач по справі не погоджується з винесеною постановою вважає її незаконною та такою , що підлягає скасуванню виходячи з того, що постанова та фотознімки не містять замірів від припаркового автомобіля позивача до пішохідного переходу. 23.03.2021 р. позивач по справі не керувала своїм автомобілем, оскільки перебувала на своєму робочому місці та автомобіль перебував у користуванні іншої особи, яка безпосередньо була присутня під час вищезазначеної події та спілкувалася з інспектором паркування, що також виключає адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому просила визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 3808068 від 23.03.2021 р.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

19 травня 2021 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху.

07 червня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору та зазначенням підстав для поновлення строку на звернення до суду.

08 червня 2021 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду з позовом, відкрито провадження та встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30 липня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив директора Департаменту транспорту Тетюхіна С.М. на позовну заяву, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, у зв`язку з тим, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за зупинку безпосередній на перехресті, а не за зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу; тому в даному випадку- заміри здійснював не має потреби. Позивача притягнуто до відповідальності, як власника за яким зареєстровано транспортний засіб SUBARU- XV 1,6 державний номерний знак НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення у АДРЕСА_1 , при вчинені правопорушення передбачено п. 15.9 ґ Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 142 КУпАП.

03 серпня 2021 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат у розмір 3000 грн.

В судовому засіданні 03 серпня 2021 року представник позивача позов підтримав, просив задовольнити повністю, надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Представник відповідача просив відмовити у задоволені позов з підстав зазначених у відзиві.

04 серпня 2021 року до суду на електронну адресу від представника Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради за довіреністю Бродецької С.Б. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні в повному обсязі.

04 серпня 2021 року до суду на електронну адресу від інспектора з паркування Стороженко С.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання 11 серпня 2021 року позивач та його представник не з`явилися, про слухання справи сповіщені належним чином.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд вважає можливим закінчити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень.

Суд, дослідивши доводи учасників справи та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.03.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням-управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської рада Стороженко Сергієм Олександровичем було виявлено порушення водієм транспортного засобу п. 15.9 «ґ» ПДР «Зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга» за адресою вул. Дігтярна, 27.

У зв`язку з порушенням ПДР України п.15.9, а саме ч. 3 ст. 122 КУпАП створення перешкоди дорожнього руху та загрозу безпеці дорожнього руху, 23.03.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням-управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської рада Стороженко Сергієм Олександровичем відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП № 3808068, по якій на позивача накладено штраф в розмірі 680 грн.

Підставою для винесення такої постанови стало те, що 23.03.2021 14:34 в м. Одеса на вул. Дігтярна,27 водій транспортного засобу SUBARU- XV 1,6 державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку, стоянку на перехресті, що суттєво перешкоджає дорожньому руху та створює загрозу безпеці руху.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях;

г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;

е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;

и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до п. 15.10 ПДР України стоянка забороняється:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

г) ближче 50 м від залізничних переїздів;

ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;

д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;

е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства;

є) на газонах.

За порушення, передбачене п. 15.9 «ґ» ПДР України відповідачем відносно позивача було винесено постанову про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. за порушення вимог ч.3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, ш: пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовимиособами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скластипротокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком допостанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова усправі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).

У відповідності до п.1 р.ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення.

При цьому у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Наведене відповідає положенням ст. 276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Таким чином під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право розглянути справу на місці зупинки автомобілю та винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, відповідачем, при винесенні постанови інспектором не було вчинено дій щодо порушення вимог щодо процедури розгляду справи та не було проігноровано порядку встановленого ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Позивач в своєму позові зазначає, що не порушувала Правила дорожнього руху, а саме не здійснював зупинки та/або стоянки власного транспортного засобу так, щоб це створювало загрозу в безпеці руху. Однак, таке твердження позивача не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, з огляду на наступне.

Факт скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є наявним та підтверджується наданим стороною відповідача доказом у вигляді фото фіксації з місця події (а саме неналежної стоянки автомобіля SUBARU). Водночас, з наданих до суду фотографій вбачається спосіб постановки транспортного засобу належного позивачу на перехресті, чим суттєво заважав дорожньому руху, чим було порушено п. 15.9 ґ ПДР України, в зв`язку з чим, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП (а.с. 9).

Згідно ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Керуючись вище зазначеними нормами чинного законодавства України інспектором було встановлено за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що за номерним знаком НОМЕР_2 .НО зареєстровано транспортний засіб SUBARU XVI,6, власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса власника - АДРЕСА_2 та за отриманими даними складено постанову про накладення адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП3808068 та прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 гри.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з порушеним норм КУпАП оскільки відсутні заміри.

Проте, з даним твердженням суд не погоджується, так як виходячи з п. 15.9 ґ Правил дорожнього руху України, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за зупинку безпосередньо на перехресті, а не за зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, що підтверджується фотофіксацією. Відтак, в даному випадку заміри здійснювати не має потреби.

Щодо посилань позивача, що в той день вона не керувала своїм автомобілем так, як знаходилась на своєму робочому місці, на підтвердження чого надала відповідь начальника служби капітальних вкладень АТ «Укрзалізниця» Сандула В.А. від 18.05.2021 року, слід зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14.11.2018 року затверджено «Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» (далі-Порядок). Відповідно до п. 2 п.п. 3 Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п. 3 Порядку підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Враховуючи вище викладене належним користувачем є особа відомості про, яку занесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підставі одного із передбачених порядком документу. Аналогічна норма зазначена в ч. 1 ст 279-1 КУпАП.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач у своєму позові не вказує та не надає відомості про особу, яка керувала, за її твердженням, транспортним засобом, власником якого є позивач, яка могла б підтвердити чи спростувати обставини викладені в позові.

Між тим, ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (у редакції до 15.12.2017 року).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України, у редакції до 15.12.2017 року).

Тобто, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Оскільки, частинами 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року), то вищезазначений висновок Верховного суду з приводу обов`язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).

Статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, оспорюючи факт вчинення адміністративного правопорушення в обгрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діяннях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а наведені доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Судом при розгляді справи встановлено, що посадова особа відповідача дотрималася порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченого діючим КУпАП.

У зв`язку з цим, суд враховуючи все вищевикладене вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення законна та обґрунтована і є такою, що відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, не підлягають стягненню й судові витрати.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 256, 280 КУпАП ст.ст. 139, 242-246, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспектор з паркування департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Стороженко Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ОДП № 3808068 від 23.03.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11 серпня 2021 року.

Суддя Л.М. Чернявська