
Справа № 450/2661/21 Провадження № 1-кп/450/355/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про застосування заходу забезпечення кримінального провадження
06 серпня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого – судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
з участю: прокурора Войценко А.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката потерпілого ОСОБА_2 – Шелепінського О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури Войценко А.І., в межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, внесено до ЄРДР за № 12018140270001061 від 07.06.2018 року, про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, безробітного, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
яке надійшло на розгляд суду 05.08.2021 року
встановив:
суб`єкт звернення просить суд продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із такими обмеженнями: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 22:00 години по 06:00 годину без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області свій паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав, та просив таке задоволити.
В судовому засіданні обвинувачений клопотання заперечив.
Адвокат потерпілого ОСОБА_2 – Шелепінський О.М. клопотання прокурора підтримав.
Проаналізувавши матеріали клопотання судом встановлено такі обставини:
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140270001061 від 07.06.2018 року за ч. 2 ст. 286 КК України, стосовно ОСОБА_1 .
Стороною обвинувачення ОСОБА_1 ставиться в провину таке: 06.06.2018, приблизно о 18:30 год., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі «Київ – Чоп» 539 км + 912 м Львівського району (колишній Пустомитівського району) Львівської області в напрямку до м. Києва порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5, 1.10; Р. 2 п. 2.3 б), д); Р. 12 п. 12.3, 12.6 ґ), 12.9 б), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись зі швидкістю біля 101 км/год. перевищив дозволену швидкість руху за межами населених пунктів 90 км/год. наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг (автодорога «Львів – Тернопіль») не дотримався безпечної швидкості руху та не своєчасно вжив заходів для її зменшення, на яку в цей час виконував маневр лівого повороту автопоїзд у складі сідлового тягача марки «VOLVO FN», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із напівпричепом марки «KOGEL SN24», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода зіткнення транспортних засобів.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , згідно висновку експерта №54/18 від 06.07.2018 причиною смерті пасажира автомобіля марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 стала травма тіла у вигляді відкритого вдавленого проникаючого багато відламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, множинних переломів кісток лицевого скелету з крововиливом під оболонки мозку, забоєм головного мозку: забою правої легені, що ускладнилась двобічним післятравматичним гнійним запаленням легень та бронхів, запаленням головного мозку та призвела до незворотніх дистрофічних змін всіх внутрішніх органів та поліорганної недостатності. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися 06.06.2018 року в момент дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Крім того згідно висновку експерта №221/18 від 07.09.2019 у пасажира автомобіля марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: травма у вигляді перелому поперечного відростка першого шийного хребця злів, перелому виростку потиличної кістки, із стенозуванням хребтового каналу та підвивихом правого потилично-атлантовогосуглобу та рана на голові. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли вникнути при контакті з виступаючими частинами салону автомобіля під час ДТП 06.06.2018 та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення. Крім того згідно висновку експерта №222/18 від 03.09.2019 у пасажира автомобіля марки «Opel Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 виявлено наступні тілесні ушкодження: травма ноги у вигляді закритого перелому великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки, рана на голові, які утворились від дії тупих предметів, могли вникнути при контакті з виступаючими частинами салону автомобіля під час ДТП 06.06.2018 та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 , тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 та тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності до ч. 5 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є тяжким злочином.
Обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою, відповідно до якого зафіксована слідова інформація вчиненого злочину, показаннями свідків, протоколами слідчих експериментів із свідками, висновком комісійної судової автотехнічної експертизи, відповідно до якої причиною ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам ПДР.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2021 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 29.08.2021 року.
З огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні, та на важливість показань потерпілого, свідків для встановлення істини по справі, суд погоджується із прокурором у тому, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, потерпілого та переховування від суду.
Згідно положень ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим злочину; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що у відповідності із ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Встановлено, що на теперішній час зазначені вище ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, оскільки у кримінальному провадженні не допитані всі учасники.
Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного увязнення. У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі викладеного та враховуючи те, що ризики які слугували підставою обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відпали, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, в результаті його дій настали тяжкі наслідки у вигляді смерті однієї людини та спричинення іншим особам тілесних ушкоджень, є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, з метою уникнення контролю, може незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити свою злочинну діяльність, а також перешкоджати встановленню істини по справі, що виключає можливість уникнення встановлених судом ризиків шляхом застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, тому суд приходить до переконання, що клопотання про продовження строку домашнього арешту, слід задоволити.
Враховуючи особливості вказаного запобіжного заходу, суд вважає, що такий буде достатнім та таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України із сторони обвинуваченого, тому домашній арешт в певний період доби, надасть останньому можливість працювати з метою отримання доходів для забезпечення життєдіяльності.
Також, вважається доцільним покладення на обвинуваченого, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків про які вказує прокурор, оскільки такі усунуть ризики визначені ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 233-236, 309 КПК України, суд,
постановив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 ,- задоволити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золочів, Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, безробітного, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, починаючи з 06.08.2021 року до 05.10.2021 року, за місцем його проживання.
Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
-прибувати до суду за першим викликом;
-не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 22:00 години по 06:00 годину без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області свій паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Войценко А.І.
Ухвалу передати на виконання Золочівському районному відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії- 05.10.2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяЄ. О. Данилів
Судове рішення № 98903083, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 06.08.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 450/2661/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: