Рішення № 98902638, 03.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9585/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань Паровій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ужгород матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

23.07.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача УПП в Закарпатській області ДПП, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4452426 від 07.07.2021 про накладення на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в розмірі 510 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Зазначає, що згідно з оскаржуваною постановою: - відомості про особу щодо якої розглянуто справу « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 » (п.4) - суть і обставини правопорушення «водій під час руху транспортного засобу КІА д.н.з. НОМЕР_1 , користувався засобом зв`язку , чим порушив п.2.9 д.ПДР користування під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук». При цьому з оскаржуваною постановою позивачка не згідна, вважаю її незаконною та такою, яка постановлена без встановлення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки її прізвище ОСОБА_1 , про що було повідомлено поліцейських; та без з`ясування всіх обставин у справі, за відсутності доказів у підтвердження її, а також без врахування того, що її автомобіль обладнаний голосовою системою.

У судове засідання позивачка та представник відповідача не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду справи. Окрім цього відповідач відзиву до справи не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.

07.07.2021 інспектором УПП в Закарпатській області Крученицею Л.Ю. постановлено постанову серії ЕАН № 4452426 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з вказаної постанови, водій (прим. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 07.07.2021 о 09 год. 23 хв. в м. Ужгород по вул. Станційна, 7, під час руху транспортного засобу КІА д.н.з. НОМЕР_1 , користувалася засобом зв`язку, чим порушила п.2.9 д ПДР - користування під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк(п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як визначено ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою ст. 122 цього кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію).

Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122, - уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Таким чином, з урахуванням вище приведених норм права вбачається, що відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України.

В постанові, серед іншого, потрібно вказати відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається з наданих позивачкою документів, зокрема паспорту громадянина України,свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну імені прізвищем позивачки є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З посвідчення водія, копія якого наявна в матеріалах справи, з`ясовано, що такі видані на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому позивачка зазначає, що повідомляла посадову особу, яка розглядала справу про те, що її дійсним прізвищем є « ОСОБА_3 », надавши відповідне підтвердження, однак всупереч вказаному, поліцейський постановив оскаржувану на ім`я ОСОБА_2 , при цьому зазначив дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане свідчить про недотримання поліцейським вимог ст. 283 КУпАП щодо встановлення дійсних анкетних даних особи, яка притягається до відповідальності та щодо якої здійснюється розгляд справи з подальшим постановлення постанови.

Окрім цього за твердженням позивачки на підтвердження її причетності до вчинення порушень п.2.9 д.ПДР поліцейськими не надано відповідних доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За п.2.9 д ПДР України, порушення якого інкримінується позивачці, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці.

Доводи позивачки про відсутність доказів на підтвердження порушення нею вимог п.2.9 д.ПДР України підтверджується тим, що в графі 8 «До постанови додаються:» відсутні записи. Відтак, посилань на будь-які докази оскаржувана постанова не містить, що також є порушенням вимог ст. 283 КУпАП та не дає можливість суду спростувати чи підтвердити твердження позивачки про те, що адміністративне правопорушення вона не вчиняла, засобами зв`язку під час керування автомобіля не використовувала.

Разом з тим на підтвердження хибності висновку поліцейського щодо не обладнання керованого нею автомобіля технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук позивачка надала суду фотоматеріали, з яких видно, що транспортний засіб має відповідне устаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення суду не надав. З огляду на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд вважає, що останній мав можливість реалізувати зазначене процесуальне право з метою виконання процесуального обов`язку, покладеного на нього в силу ч. 2 ст. 77 КАС.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивачки закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

постановив:

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4452426 від 07.07.2021 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ Департаменту патрульної поліції 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , сплачений нею судовий збір у сумі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов