
РІШЕННЯ
іменем України
смт Зарічне
10 серпня 2021 року Справа № 561/400/21
Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Дідика А. В.,
за участю секретаря судового засідання Расевич Г. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Коваля Олександра Володимировича та Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
Підстава позову (позиція позивача):
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Коваля О. В. (далі – Відповідач 1) та Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту – Відповідач 2, разом - Відповідачі) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У обґрунтування позовної заяви зазначив, що 29 березня 2021 року Відповідач 1, виніс щодо нього постанову про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 771029 (далі по тексту – Постанова), якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді 20 400,00 грн. штрафу.
Згідно Постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він 29 березня 2021 року об 00 год. 27 хв. у смт Зарічне по вул. Крижовій, керував транспортним засобом марки “OPEL - Astra”, д. н. з. НОМЕР_1 без права керування ТЗ, а саме, був позбавлений права керування Зарічненським районним судом Рівненської області від 28 грудня 2020 р. на 1 рік, та ДНЗ був неосвітлений у темну пору доби, що не дає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20м, чим порушив п. п. 2.1а, 2.9в ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача 1, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд поновити йому строк на оскарження постанови, а також визнати її протиправною та скасувати.
Позиція учасників справи у судовому засіданні:
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання на розгляд справи не з`явились.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, отриманий судом 10 червня 2021 року (а. с. 16) у якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви за безпідставністю заявлених вимог. Долучив до відзиву оптичний диск із фото-відео фіксацією обставин адміністративного правопорушення.
Представник відповідача 2 Головного управління Національної поліції в Рівненській області, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, поважних причин неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 10 червня 2021 року, яке з підстав відсутності доказів належного повідомлення відповідача 2 відкладалось розглядом на 22 червня 2021 року, а також на 26 липня 2021 року (відкладено з підстав тимчасової непрацездатності судді) на 10 серпня 2021 року.
Позивач у судове засідання не з`явився, подав клопотання від 10 червня 2021 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 19).
Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Подав суду клопотання від 10 червня 2021 року про розгляд справи за його відсутності (а. с. 18).
Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неявка належно повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважає за доцільне здійснювати судовий розгляд даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з`ясуванні всіх обставин у справі.
Застосоване судом законодавство, фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких вони встановлені:
Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють Правила дорожнього руху (далі за текстом - ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема за ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, за ч. 4 ст. 126 КУпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. А також за ч. 6 ст. 121 КУпАП настає відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.
Однак, порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом, поліцейським СРПП відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, капралом поліції Ковалем О. В., було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №771029 від 29 березня 2021 року, згідно якої ОСОБА_1 29 березня 2021 року в 00:27 год. у смт Зарічне по вул. Крижовій, керував транспортним засобом марки “OPEL - Astra”, д. н. з. НОМЕР_1 без права керування ТЗ, а саме, був позбавлений права керування Зарічненським районним судом Рівненської області від 28 грудня 2020 р. на 1 рік, та ДНЗ був неосвітлений у темну пору доби, що не дає чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20м, чим порушив п. п. 2.1а, 2.9в ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Будь які докази у підтвердження винуватості позивача до протоколу поліцейським долучені не були.
Частиною 1 та 2 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Аналізуючи поданий відповідачем 1 відзив на позовну заяву від 10 червня 2021 року (а. с. 16) разом з оптичним диском на якому відображені фото – відео файли необхідно зазначити, що такий не містить доказів його направлення позивачеві та відповідачу 2 згідно ст. 162 КАС України. Крім того обов`язок направлення відзиву іншим учасникам справи роз`яснений відповідачам в ухвалі про відкриття провадження від 31 травня 2021 року (а. с. 11-12).
Крім того, виходячи з правової норми, яка міститься в статті 283 КАС України, наданий до відзиву на позов відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху відеозапис, не може вважатися належними доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова серії БАА № 771029 від 29 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на те, що до постанови додається відеозапис події.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи.
Отже, можливість взяття судом до уваги поданих сторонами доказів безпосередньо залежить від виконання ними обов`язку з їх надсилання (надання) іншим учасникам справи, крім випадків, передбачених ч. 9 ст. 79 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, доданий відповідачем 1 до відзиву на позов відеозапис позивачу та відповідачу 2 не надісланий , про що прямо зазначено у додатку до відзиву.
Отже, відеозапис не може бути врахований в якості доказу, адже поданий з порушенням вимог ч. 9 ст. 79 КАС України без направлення його копії іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, у даному спорі саме відповідачі мають довести правомірність та законність прийнятого рішення.
Водночас, стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, а тому постанова серії БАА № 771029 від 29 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Узагальнена позиція суду за результатом розгляду позовної заяви.
З огляду на викладене, оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним Постанови, суд вважає, що остання підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 244-246, 268, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 771029 від 29 березня 2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити.
Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 1 – поліцейський сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Коваль Олександр Володимирович.
Відповідач 2 – Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: вул. Хвильового, 2 м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 40108761.
Повний текст рішення складено об 17:00 год. 10 серпня 2021 року.
Суддя А. В. Дідик
Судове рішення № 98900210, Зарічненський районний суд Рівненської області було прийнято 10.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 561/400/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: