Вирок № 98900123, 11.08.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1522/20

Провадження № 1-кп/539/22/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

за участю: секретаря - Джадан І.В.,

прокурора - Савинського С.Г.

захисників - Адамець А.М., Борсука А.О.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Садового В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Лубни кримінальне провадження №42019170000000203 від 24.12.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лубни Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого в.о.директора КП «Освітаспецпостач», депутата Полтавської обласної ради 7-го скликання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Лубни Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дитину-інваліда, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України за наступних обставин.

На початку листопада 2019 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу офісу ФОП ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , висловили незаконну вимогу директору ТОВ «Лубенський «Агросад» ОСОБА_1 про передачу їм грошових коштів у розмірі 10% від 624079 гривень, які виділені Полтавською обласною радою на озеленення міста Лубни (реконструкція об`єкту благоустрою скверу по вул.Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області), тобто 62407,90 гривень. При цьому, у разі не передачі умовленої суми грошових коштів, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 погрожували потерпілому ОСОБА_1 вбивством.

Під час зустрічі 16.01.2020 року о 13 годині 03 хвилини у парку «3-го тисячоліття» поблизу перехрестя вулиць Монастирська та Гвардійської у м.Лубни Полтавської області, ОСОБА_2 наголосив ОСОБА_1 на необхідності передачі йому суми грошових коштів.

Після цього, 22.01.2020 року о 10 годині 19 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поблизу депутатської приймальні ОСОБА_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , наголосили ОСОБА_1 на необхідності виконання своїх незаконних вимог щодо передачі їм грошових коштів у найкоротший строк.

У подальшому, 23.01.2020 року об 11 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом з метою спільного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , попередньо обговоривши час, місце та спосіб отримання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_1 , зустрівся з ним та одержав від ОСОБА_1 поблизу будівлі Лубенського міськрайонного відділу ДРАЦС за адресою: м.Лубни вул.Гагаріна,20 Полтавської області, частину обумовленої суми грошових коштів у розмірі 9200 гривень.

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України, як вимога передачі чужого майна або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою вбивства потерпілого (вимагання), за попередньою змовою групою осіб.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнали.

ОСОБА_2 , посилаючись на ст.63 Конституції України, відмовився давати суду показання щодо себе.

ОСОБА_3 вказав, що тривалий час знайомий з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з якими підтримував ділові стосунки. В жовтні 2019 року до нього звернувся ОСОБА_1 та повідомив, що виграв тендер на озеленення площі в м.Лубни і йому потрібен бус для перевезення різних товарів. Попрохав ОСОБА_3 надати йому послуги з перевезення, однак при цьому просив провести розрахунки пізніше, оскільки будівництво буде відбуватися за бюджетні кошти, зарахування яких на рахунки виконавця потребує багато часу. Ця пропозиція ОСОБА_3 зацікавила, оскільки передбачала прибуток та перспективу подальшої співпраці по укладці плитки, а тому він погодився. Сторони обумовили ціну оплати - 10 % від загальної суми коштів за проектом. Після цього протягом тижня ОСОБА_3 надавав ОСОБА_1 послуги з навантаження, вивантаження товарів та їх перевезення. В кінці грудня 2019 року ОСОБА_3 декілька разів телефонував ОСОБА_1 з приводу оплати послуг. Через зміну останнім телефону зв`язок відбувався через ОСОБА_2 . Під час спілкування в грудні 2019 року ОСОБА_1 повідомив, що коштів немає, а тому вони домовилися розрахуватися після новорічних свят. 23 січня 2020 року за попередньою домовленістю ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_1 , який обіцяв віддати йому кошти. Після цієї зустрічі його затримали працівники СБУ. Також повідомив, що не мав зустрічі з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 біля офісу ОСОБА_4 . Жодних погроз ОСОБА_1 не висловлював, а навпаки намагався зав`язати ділові стосунки з метою подальшої співпраці по проєкту. Вказав, що для ОСОБА_2 цей проект був дуже важливий, а тому допускає той факт, що він міг позичити кошти ОСОБА_1 . Мотивом поведінки ОСОБА_1 вважає бажання зіпсувати репутацію ОСОБА_2 перед виборами мера м.Лубни.

Стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені даного злочину було надано та судом досліджено наступні докази:

- показання потерпілого ОСОБА_1 , який суду повідомив, що є директором ТОВ «Лубниагросад». ОСОБА_2 він знає протягом тривалого часу, а з ОСОБА_3 він познайомився близько двох років назад, їхні відносини може охарактеризувати як ділові. В кінці минулого року до нього звернувся ОСОБА_2 та повідомив, що Полтавська обласна рада, депутатом якої він є, виділила кошти на озеленення м.Лубни та запропонував йому виконати відповідні роботи. На таку пропозицію він повідомив, що для виконання таких робіт у нього немає відповідної категорії, визначеної законодавством. Пізніше вони дізналися, що право виконання таких робіт має ОСОБА_4 та порадившись між собою вирішили, що юридично стороною угоди по виконанню підрядних робіт виступе ОСОБА_4 , однак фактично замовлення виконає ОСОБА_1 та відповідно отримає виділені кошти, для цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 буде укладено договір субпідряду. Через декілька днів, перебуваючи в магазині ОСОБА_4 , ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що той повинен йому віддати 10 % суми, яка виділялася Полтавською обласною радою на цей проект та складає 575 000 грн, це буде платою за те, що він «вибив» ці кошти. На цю пропозицію потерпілий не відповів, оскільки не зрозумів, чому повинен віддати ці гроші. З 07.11.2019 року підприємство ОСОБА_1 приступило до виконання підрядних робіт. В кінці листопада 2019 року до нього зателефонував ОСОБА_3 та запропонував зустріч, на що потерпілий погодився. Вони зустрілися в кафе біля приміщення Лубенської міської ради, де ОСОБА_3 на серветці написав цифру 575 000 грн. та 10 % і сказав, що потерпілий повинен віддати йому ці гроші, а у випадку їх неповернення погрожував йому та його сім`ї фізичною розправою, яку потерпілий сприймав серйозно. Враховуючи співпадіння в цифрах, про які повідомив ОСОБА_3 та про які вони спілкувалися з ОСОБА_2 , потерпілий зрозумів, що ОСОБА_3 діє за дорученням ОСОБА_2 . Через тиждень він зустрівся з ОСОБА_3 та повідомив йому, що під час ремонтних робіт не буде освоєна вся сума коштів 575 000 грн., а тому сума коштів, яку він повинен віддати також повинна бути зменшеною, на що ОСОБА_3 повідомив, що це його не хвилює. На наступний день він зустрівся з ОСОБА_2 та повідомив про погрози на його адресу зі сторони ОСОБА_3 , на що ОСОБА_2 повідомив, що можливо ОСОБА_3 і не правий, проте така людина, що якщо сказав, то зробе. Такі слова підтвердили припущення ОСОБА_1 , що ОСОБА_3 діє за вказівкою ОСОБА_2 , йому загрожує небезпека, а тому на наступний день він звернувся до правоохоронних органів. Потім під контролем правоохоронних органів він мав ще 2 зустрічі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Під час першої зустрічі біля військового містечка з ОСОБА_2 , останній наголосив на необхідності віддати гроші, при цьому зателефонував ОСОБА_3 та вказав, що після повернення ОСОБА_1 коштів претензій до нього він не матиме. Під час наступної зустрічі біля приміщення Лубенської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визначили суму, яка підлягала поверненню - 9 200 грн, що складає 10 % від 92 000 грн, які були освоєні під час реконструкції, та підтвердили, що після розрахунків претензій до ОСОБА_1 не матимуть. На наступний день ОСОБА_1 приїхав на зустріч з ОСОБА_3 з метою передачі цих коштів. При цьому потерпілий вказав, що замовлення він виконував за кредитні кошти, отримані в банку. Також вказав, що офіційних договірних відносин з обвинуваченими не мав. Однак, кілька разів просив ОСОБА_3 порадити людину, яка б могла здійснити перевезення.

- показання свідка ОСОБА_5 , який суду повідомив, що в 2019 році він разом із ОСОБА_1 за замовленням міськвиконкому виконували роботи по озелененню парку на військовому містечку в м.Лубни. Виконання таких робіт потребувало певних дозвільних документів, яких в ОСОБА_1 не було, а тому він попросив ОСОБА_5 , який мав такі документи, взяти участь у виконанні підрядних робіт, як підрядника, в свою чергу ОСОБА_1 виконував роботи як субпідрядник. Розрахунки з ОСОБА_1 за виконані ним роботи здійснювалася ОСОБА_5 відповідно до складеної ним калькуляції. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відношення до виконання підрядних робіт не мали.

- показання свідка ОСОБА_6 , яка суду пояснила, що знає ОСОБА_5 , якому допомагає вести бухгалтерський облік. Восени 2019 року ОСОБА_5 співпрацював з міськрадою по проекту озеленення скверу у військовому містечку в м.Лубни. Роботи складалися з двох частин: будівельні роботи, роботи з озеленення. Роботи з озеленення за договором субпідряду виконував ОСОБА_1 . Загальна вартість таких робіт повинна була скласти 1 311 685 грн. Станом на 18.12.2019 року виконані роботи на суму 92 218 грн 66 коп. В свою чергу ОСОБА_5 сплатив ОСОБА_1 77 092 грн. Відомостями щодо участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при виконанні проектних робіт, а також щодо їх погроз ОСОБА_1 вона не володіє.

- показання свідка ОСОБА_7 , яка суду повідомила, що працює бухгалтером КУ «Полтавський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - станція №3 м. Лубни». В 2018 році в установі виникла необхідність в одержані комп`ютерної техніки. Оскільки в міському бюджеті коштів на придбання такої техніки не було, її керівник звернувся до депутата облради ОСОБА_2 по допомогу. В наступному Полтавською облрадою були виділені 28 000 грн на придбання комп`ютерної техніки. На скільки їй відомо за порадою ОСОБА_2 установі було запропоновано придбати 2 комп`ютери у певної особи, однак в наступному виявилося, що така ціна для комп`ютерів є завищеною, а тому керівництво закладу відмовилося від такої угоди, натомість придбали у іншого продавця 2 комп`ютери та принтер (3 в 1). Після цього до них приходив ОСОБА_3 та повідомив, що через відмову у придбанні комп`ютерів у визначеного продавця ОСОБА_2 з ними не буде мати жодних відносин.

- показання свідка ОСОБА_8 , який суду повідомив, що за його згодою був залучений в якості понятого під час проведення слідчих дій, а саме при помічені грошових купюр, які в наступному ОСОБА_1 повинен був передати ОСОБА_3 , та при затриманні останнього. Під час затримання ОСОБА_3 з його кишені були вилучені грошові кошти, на яких при застосуванні спеціальних технічних засобів з`являлася помітка зеленого кольору.

- показання свідка ОСОБА_9 , який суду повідомив, що був залучений в якості понятого при проведенні слідчих дій. Спочатку в приміщенні СБУ було складено протокол видачі коштів, які були оброблені спеціальною речовиною. А потім біля приміщення РАЦСу був присутній при затриманні ОСОБА_3 , який добровільно видав кошти в сумі близько 10 000 грн. Також зазначив, що ОСОБА_3 вказував на погане самопочуття та просив про участь адвоката.

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з аудіозаписом до нього - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 , стосовно громадянина ОСОБА_3 , який містить розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_2 23.01.2020 року о 10:51 хв. та розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 23.01.2020 року об 11 год. 13 хв. та об 11 год. 28 хв. та об 11 год. 38 хв. (т.1 а.с. 162-164).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з аудіозаписом до нього від 14.02.2020 року - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 стосовно громадянина ОСОБА_1 , який містить розмову ОСОБА_1 з ОСОБА_2 16.01.2020 року о 12 год. 58 хв., 22.01.2020 року о 09 год. 54 хв., 23.01.2020 року о 10 год. 50 хв., 23.01.2020 року об 11 год. 09 хв., та з ОСОБА_3 23.01.2020 року об 11 год. 14 хв., об 11 год. 28 хв., об 11 год. 38 хв. (т.1 а.с. 165-169).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з аудіозаписом до нього - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , стосовно громадянина ОСОБА_2 , які містять розмову ОСОБА_2 з ОСОБА_3 16.01.2020 року о 09 год. 43 хв., 17.01.2020 року о 18 год. 46 хв., 19.01.2020 року о 18 год. 05 хв., 22.01.2020 року о 10 год. 26 хв., 22.01.2020 року о 10 год. 31 хв., 23.01.2020 року о 10 год. 51 хв., з ОСОБА_1 16.01.2020 року о 12 год. 58 хв., 22.01.2020 року о 09 год. 54 хв., 23.01.2020 року о 10 год. 50 хв., з ОСОБА_10 17.01.2020 року о 09 год. 16 хв., 23.01.2020 року об 11 год. 09 хв., з ОСОБА_11 17.01.2020 року о 10 год. 25 хв., з особою на ім`я « ОСОБА_12 » 17.01.2020 року о 16 год. 37 хв., 18.01.2020 року о 08 год. 26 хв., з особою на ім`я « ОСОБА_13 » 18.01.2020 року об 11 год. 59 хв., з особою на ім`я « ОСОБА_14 » 19.01.2020 року о 18 год. 07 хв., з особою на ім`я « ОСОБА_15 » 20.01.2020 року о 16 год. 55 хв. (т.1, а.с.170-185).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з відеозаписом до нього - візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження стосовно ОСОБА_2 23.01.2020 року (т.1, а.с.186-187).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з відеозаписом до нього - візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження стосовно ОСОБА_3 23.01.2020 року (т.1, а.с.188-189).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 14.02.2020 року з відеозаписом до нього - візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження стосовно ОСОБА_1 23.01.2020 року (т.1, а.с.190-191).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 02.03.2020 року з відеозаписом до нього - відеоконтроль стосовно ОСОБА_3 23.01.2020 року (т.1 а.с.193-194).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 02.03.2020 року з аудіозаписом до нього - аудіоконтроль стосовно ОСОБА_3 23.01.2020 року (т.1 а.с.195-199).

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії з відеозаписом до нього: контроль за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 12.03.2020 року 22.01.2020 року о 10 год. 24 хв. та 23.01.2020 року о 10 год. 50 хв. за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.202-213).

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з відеозаписом до нього - відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_1 23.01.2020 року об 11 год. 29 хв. (т.1 а.с.214-216).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з аудіозаписом до нього - аудіоконтроль стосовно ОСОБА_2 16.01.2020 року під час його зустрічі з ОСОБА_1 (т.1 а.с.217-227).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з відеозаписом до нього відеоконтроль стосовно ОСОБА_2 16.01.2020 року (т.1, а.с.230-231).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з аудіозаписом до нього аудіоконтроль стосовно ОСОБА_2 22.01.2020 року під час його зустрічі з ОСОБА_1 (т.1 а.с.232-238).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з відеозаписом до нього відеоконтроль стосовно ОСОБА_2 22.01.2020 року о 10 год. 19 хв. (т.1 а.с.228-229).

- протокол про результати проведення негласної слідчої дії від 27.01.2020 року з аудіозаписом до нього аудіоконтроль стосовно ОСОБА_1 23.01.2020 року під час його зустрічі з ОСОБА_3 (т.1 а.с.239-243).

- протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр, під час якого ОСОБА_1 передано 46 купюр номіналом по 200 грн, помічені за допомогою препарату «Светлячок-М» (т.2, а.с.72-86).

- протокол затримання та протоколом обшуку ОСОБА_3 від 23.01.2020 року (т.2 а.с.96-98, 108).

- протокол огляду місця події від 23.01.2020 року ділянки місцевості біля Лубенського відділу РАЦС, під час якого ОСОБА_3 з правої кишені вийняв 46 купюр номіналом по 200 грн, а також взято змив рук та кишені спортивних штанів ОСОБА_3 (т.2. а.с.118-124).

- протокол обшуку від 23.01.2020 року в приймальні депутата ПОР ОСОБА_2 (т.2, а.с.143-146).

- матеріали щодо проєкту «Озеленення м.Лубни (реконструкція об`єкту благоустрою скверу по вул. Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області)» (т.2, а.с.164-256, т.3, а.с., т.4, а.с.1-15)

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.04.2020 року до інформації з`єднання споживачів телекомунікаційних послуг за номером НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 (т.4, а.с. 37)

- протокол огляду речей і документів від 14.04.2020 року, під час якого встановлена загальна інформація щодо з`єднань за номером НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_2 , зокрема, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що їх спілкування розпочалося з 09.11.2019 року (тобто через три дні після укладання договору субпідряду між ОСОБА_1 , та ОСОБА_16 ) (т.4, а.с.40-43).

- протокол огляду речей і документів від 23.04.2020 року, під час якого оглянуто два аркуші паперу адресовані депутату Полтавської обласної ради ОСОБА_2 : вих. № 01-32/79 від 28.11.2019 року щодо виділення коштів на благоустрій вулиці ІІ Плютенці та № 01-32/80 від 29.11.2019 року щодо кошторису проекту озеленення скверу по вул.Вишневецьких м.Лубни (т.4, а.с.47-49).

- протокол огляду речей від 23.04.2020 року мобільного телефону Oukitei K13 (т.4, а.с.50).

- висновок експерта за результатами проведення судово-хімічної експертизи № 5014/6-79-6085 від 05.05.2020 року відповідно до якого на поверхні марлевих тампонів зі змивами з рук ОСОБА_3 , кишені спортивних брюк ОСОБА_3 , а також поверхні купюр в кількості 46 штук, номіналом по 200 грн виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність між собою і зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданої для порівняння (т.4, а.с.60-65)

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.04.2020 року за участю ОСОБА_1 , під час якого він розказав про обставини вчинення кримінального правопорушення (т.4, а.с. 73-78)

- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 15.05.2020 року з фотознімками до нього, на якому виявлено телефони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зафіксовано по одному дзвінку від кожного 27.12.2019 року та 19.12.2019 року відповідно (т.4, а.с.85-90).

- протоколом огляду записів телефонних розмов від 15.05.2020 року ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , та з ОСОБА_2 (т.4, а.с.91-105)

Під час судового розгляду, за клопотанням сторони захисту, було допитано свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21

- свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що в січні 2020 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_3 , який запропонував поспілкуватися в кафе, на що він погодився. Під час перебування в кафе ОСОБА_3 зателефонували і він сказав, що вийде забрати свій борг. Через деякий час він побачив ОСОБА_3 на подвір`ї, в цей час біля нього було близько 7 осіб з написами на одязі - СБУ. Також зазначив, що ініціатором озеленення скверу у військовому містечку в м.Лубни був ОСОБА_2 . В свою чергу виконавцем був ОСОБА_1 . Одного разу під час виконання робіт вони разом з ОСОБА_2 приїхали до скверу, де ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 позичити кошти на ремонт, на що останній погодився позичити 10 000 грн. Також зазначив, що до цього у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт через незаконну обробку землі ОСОБА_1 , в результаті чого ОСОБА_2 , навіть був вимушений викликати поліцію на місце пригоди.

- свідок ОСОБА_18 суду повідомив, що періодично працює на ОСОБА_3 водієм за разовими договорами. Виконує роботу приблизно 5-10 разів на місяць з оплатою 500-600 грн за день роботи водія та додатковою оплатою у випадку, якщо потрібно виконати іншу роботу, наприклад вантажника. Восени 2019 року за дорученням ОСОБА_3 на автомобілі останнього Peugeot Boxer з написом «похоронний транспорт» він протягом 5-6 днів здійснював перевезення різних рослин (туї, ялинки), які йому завантажував ОСОБА_1 , до пам`ятника в р-ні «військове містечко» в м.Лубни. За виконану роботу ОСОБА_3 обіцяв розрахуватися після того, як з ним розрахується ОСОБА_1

- свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що восени 2019 року перебував біля виконкому Лубенської міської ради у власних справах, де побачив свого знайомого ОСОБА_2 , до якого він підійшов привітатися. В цей час до них підійшов ОСОБА_1 , якому ОСОБА_2 передав кошти та сказав, що «це те, що він просив». Сума переданих коштів йому не відома, однак зверху була купюра в 1000 грн.

- свідок ОСОБА_20 суду повідомив, що є головою вуличного комітету мікрорайону «Північний». В 2019 року на його прохання за ініціативою ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_1 здійснювалися роботи з реконструкції скверу у військовому містечку м.Лубни. Одного разу, приїхавши з ОСОБА_2 до скверу, ОСОБА_20 почув як ОСОБА_1 скаржиться на відсутність необхідних коштів для оплати роботи працівників в сумі близько 10 000 грн. Також надав пояснення, аналогічні поясненням допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , що рослини до скверу привозилися на автомобілі похоронної служби. Крім того надав пояснення, які підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 , що в червні 2019 року у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_1 щодо незаконного зайняття земельної ділянки та задимлення мікрорайону, під час якого ОСОБА_2 підтримав сторону ОСОБА_20

- свідок ОСОБА_21 суду повідомив, що працював помічником депутата ОСОБА_2 . В 2019 році за сприяння ОСОБА_2 . Лубенській міській раді було виділено 600 000 грн на озеленення скверу в м.Лубни. Угоду на виконання цих робіт було укладено з ОСОБА_1 . Також зазначив, що регулярно відвідував сквер, де неодноразово бачив автомобіль «похоронної служби» ОСОБА_3 , який привозив саджанці. Одного разу бачив, як в розмові з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 жалівся на те, що йому не вистачає 10 000 грн коштів на завершення будівництва, а через 3 дні біля приймальні ОСОБА_2 передав йому кошти. В свою чергу ОСОБА_1 пообіцяв повернути ці кошти, коли з ним розрахуються.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчинені цього кримінального правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, наданими доказами, заслухавши доводи сторін обвинувачення та захисту, покази свідків, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

З об`єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1) пред`явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.

Вимога як ознака вимагання означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу майна, права на майно або вчинення останнім інших дій майнового характеру. Пред`явлена суб`єктом майнова вимога утворює ознаку об`єктивної сторони цього злочину тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання.

Погроза може бути висловлена усно, письмово, жестами, демонстрацією зброї, тощо. У будь-якому разі важливо встановити, що винний, застосовуючи погрозу, залякує потерпілого, прагне до того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред`явленої вимоги.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивного боку.

З наданих суду доказів вбачається, що рішеннями виконкому Лубенської міської ради від 29.05.2019 року № 108 та від 13.06.2019 року було затверджено проектно-кошторисну документацію, виготовлену КП виконкому Лубенської міської ради «Містобудування» - «Озеленення міста Лубни (реконструкція об`єкту благоустрою скверу по вулиці Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області)» в сумі 1 390 021 грн 00 коп. Внесено зміни до екологічної програми міста Лубни на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням міської ради від 22.12.2016 року, а саме доповнено п.23 розділу 4 «Заходи для забезпечення виконання програми» - «Озеленення (реконструкція) скверів, парків міста». Внесено зміни до рішення від 21.12.2018 року «Про бюджет міста на 2019 рік».

19.07.2019 року на пленарному засіданні двадцять шостої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання було вирішено підтримати пропозицію депутата ОСОБА_2 щодо включення до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду навколишнього природного середовища Полтавської області в 2019 році такий захід: виконкому Лубенської міської ради Полтавської області на озеленення міста Лубни (реконструкція об`єкту благоустрою скверу по вулиці Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області). (Розпорядник коштів Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (субвенція Лубенському міському бюджету)).

06.11.2019 року між відділом житлово-комунального господарства та капітального будівництва виконкому Лубенської міської ради (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (генпідрядник) укладено договір № 109-19 на виконання робіт, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.11.2019 року) замовник доручає, а генпідрядник забезпечує виконання робіт по реконструкції об`єкту благоустрою скверу по вулиці Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області відповідно до проектно-кошторисної документації «Озеленення міста Лубни (реконструкція об`єкту благоустрою скверу по вул. Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області)» (п.1.1.). Фінансування об`єкта будівництва проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та генпідрядником (п.10.1.). Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку на оплату робіт, проміжними платежами в міру виконання робіт (п.11.1.). На 2019 рік виділено та затверджено кошти на виконання робіт в сумі 575 000 грн. Вартість договору складає 1 311 685 грн, в тому числі кошти обласного бюджету 624 079 грн, кошти місцевого бюджету 687 606 грн (п.п.1,2 додаткової угоди).

27.12.2019 року між відділом житлово-комунального господарства та капітального будівництва виконкому Лубенської міської ради (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (генпідрядник) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 109-19 від 06.11.2019 року, за умовами якої у зв`язку з завершенням бюджетного року та неможливістю в зимовий час виконання робіт по об`єкту, виник залишок неосвоєних коштів в 2019 році. Сума неосвоєних коштів становить 482 781 грн 34 коп. Загальна вартість виконаних робіт у 2019 році становить 92 218 грн 66 коп. Залишок коштів, неосвоєних в 2019 році в сумі 482 781 грн 34 коп. врахувати при виділенні асигнувань в 2020 році, шляхом укладання додаткової угоди на продовження дії договору на 2020 рік.

Таким чином, судом встановлено, що будучи депутатом Полтавської обласної ради ОСОБА_2 вжив активних законних заходів для виділення коштів обласного бюджету в сумі 624 079 грн для реконструкції об`єкту благоустрою скверу по вулиці Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області.

Генпідрядником відповідних робіт був ФОП ОСОБА_4 , який мав дозвіл на виконання таких робіт. Однак, як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_1 , які узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, пояснень ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , фактично роботи виконувалися ОСОБА_1 .

Що стосується ОСОБА_3 , то в межах цього проєкту на замовлення ОСОБА_1 ним надавалася допомога з перевезення матеріалів, що підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Різниця в показаннях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосується об`єму виконаних робіт. Так, потерпілий вказав на те, що лише декілька разів звертався до ОСОБА_3 щодо перевезень, в свою чергу ОСОБА_3 зазначив, що працював на замовлення ОСОБА_1 протягом тижня. Версію обвинуваченого в судовому засіданні підтвердив ОСОБА_18 , який працював на ОСОБА_3 . Інші свідки не уточнювали точну кількість виїздів, а лише зазначили, що неодноразово бачили на об`єкті автомобіль ОСОБА_3 , а впізнали його за характерним написом «ритуальні послуги».

Також встановлено, що до початку роботи за проєктом благоустрою скверу по вулиці Вишневецьких в м.Лубни Полтавської області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були знайомі та мали ділові відносини, що визнали в засіданні як потерпілий, так і обвинувачені.

Загальна вартість виконаних робіт за проєктом у 2019 році склала 92 218 грн 66 коп., які були перераховані ФОП ОСОБА_4 23.12.2019 року.

За версією сторони обвинувачення на початку листопада 2019 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу офісу ФОП ОСОБА_4 висловив незаконну вимогу директору ТОВ «Лубенський «Агросад» ОСОБА_1 про передачу їм грошових коштів у розмірі 10% від 624079 гривень, які виділені Полтавською обласною радою на озеленення міста Лубни. При цьому, у разі не передачі умовленої суми грошових коштів, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 погрожували потерпілому ОСОБА_1 вбивством. В наступному 16.01.2020 року ОСОБА_2 та 22.01.2020 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 наголосили ОСОБА_1 на необхідності виконання своїх незаконних вимог щодо передачі їм грошових коштів у найкоротший строк. А 23.01.2020 року об 11 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , зустрівся з ОСОБА_1 та одержав від нього поблизу будівлі Лубенського міськрайонного відділу ДРАЦС за адресою: м.Лубни вул.Гагаріна,20 Полтавської області, частину обумовленої суми грошових коштів у розмірі 9200 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за наведених обставин не підтверджуються зібраними у справі доказами.

Так, суду не надано достатніх доказів, які б безпосередньо вказували на те, що в листопаді 2019 року поблизу офісу ФОП ОСОБА_4 . ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 пред`явив ОСОБА_1 незаконну вимогу про передачу 10 % коштів, виділених за проєктом, при цьому у випадку невиконання такої вимоги погрожував потерпілому вбивством.

Зокрема, стороною обвинувачення не надано доказів того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усно, письмово або ж шляхом вчинення конлюдентних дій була досягнута домовленість про спільне вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Не доведено час та місце виникнення такої домовленості. Про такі обставини не зазначено і в обвинувальному акті.

Вказуючи в обвинувальному акті про незаконну вимогу ОСОБА_1 про передачу обвинуваченим грошових коштів у розмірі 10% від 624079 гривень, яка мала місце на початку листопаді 2019 року, стороною обвинувачення не надано доказів інформованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про обставини виділення цих коштів, а тому не доведено, що наведене могло стати предметом їх домовленості.

В свою чергу єдиним доказом в підтвердження версії обвинувачення в частині незаконної вимоги в листопаді 2019 року біля офісу ФОП ОСОБА_4 є показання потерпілого ОСОБА_1 , за якими під час цієї зустрічі ОСОБА_2 в присутності бухгалтера ОСОБА_6 , обговорюючи майбутній проект, пред`явив йому вимогу про передачу 10 % його вартості.

Разом із тим в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суду повідомили, що правовідносини за проєктом мали лише з ОСОБА_1 і що відомостями про будь-які правовідносини за цим проєктом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , вимоги обвинуваченого не володіють.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_2 щодо пред`явлення незаконної вимоги ґрунтується виключно на власних показаннях потерпілого ОСОБА_1 , які не узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , а тому за умови коли обвинувачені категорично заперечують вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд позбавлений можливості зробити висновок про існування такої події.

В свою чергу версія сторони обвинувачення в частині того, що у випадку невиконання такої вимоги ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_1 вбивством під час цієї зустрічі взагалі нічим не підтверджена.

При цьому сам потерпілий в частині обставин щодо погрози йому вбивством висловлює іншу версію подій.

Так, під час досудового розслідування та судового розгляду справи потерпілий зазначав, що погроза вбивством була висловлена вже після цієї зустрічі ОСОБА_3 в кафе біля приміщення Лубенської міської ради, який написав на серветці цифру 575 000 грн (що відповідає сумі коштів, які повинні були надійти з обласного бюджету) та 10 % і сказав, що потерпілий повинен віддати йому ці гроші, а у випадку їх неповернення погрожував йому та його сім`ї фізичною розправою, яку потерпілий сприймав серйозно. Враховуючи співпадіння в цифрах, про які повідомив ОСОБА_3 та про які вони спілкувалися з ОСОБА_2 , потерпілий зрозумів, що ОСОБА_3 діє за дорученням ОСОБА_2 .

Таким чином, версія обвинувачення щодо погрози вбивством ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 не підтверджена жодними доказами та суперечить версії потерпілого.

В свою чергу відповідно до ст.337 КПК України суд розглядає справу в межах висунутого обвинувачення, а отже наведені показання щодо зустрічі з ОСОБА_3 в період з листопада по грудень 2019 року не стосуються предмету розгляду цього кримінального провадження. Крім того, у справі відсутні інші докази, які б узгоджувалися з наведеними поясненнями потерпілого та доводили факт такої зустрічі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення прямими доказами не доведено той факт, що в листопаді 2019 року ОСОБА_2 поблизу офісу ФОП ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3 пред`явив ОСОБА_1 незаконну вимогу про передачу 10 % коштів, виділених за проєктом, при цьому у випадку невиконання такої вимоги погрожував потерпілому вбивством.

Стороною обвинувачення здобуто та надано суду значну кількість непрямих доказів щодо поведінки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 під час реалізації проєкту, які на їх думку свідчать про доведеність вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Однак, на підставі таких доказів, встановивши проміжні факти, шляхом умовиводів неможливо прийти до висновку про існування наведеного головного факту у цій справі.

Так, протоколи проведення негласних слідчих дій (візуальне спостереження, відеоконтроль, аудіоконтроль стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ), які проводилися 16.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020 року не містять інформації відносно того, що під час цих зустрічей, зокрема 16, 22.01.2020, обвинувачені наголосили ОСОБА_1 на необхідності виконання своїх незаконних вимог щодо передачі їм грошових коштів у розмірі 10% від 624079 гривень, які виділені Полтавською обласною радою на озеленення міста Лубни, у найкоротший строк. Суть наведених розмов зводиться до обговорення окремих питань будівництва: проєкт будівництва, кількість необхідних матеріалів, витрати, узгодження необхідних документів, тощо.

Аналіз окремих відрізків цих розмов свідчить про те, що співрозмовники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ведуть розмову про вартість проєкту, механізм перерахування коштів з обласного бюджету, кількість коштів, які були освоєні в 2019 році, розрахунки між собою, тощо. Однак, при цьому обмінюються інформацією, яка не набуває прямого словесного вираження і перебуває в підтексті, оскільки співрозмовники спираються на значний обсяг спільних фонових знань, мають певне «комунікативне минуле» і виходять із відомих їм комунікативних пресупозицій. Разом із тим, наведене унеможливлює розуміння тексту такої розмови, виявлення суті питання, які обговорюють учасники розмови, ідентифікацію осіб, яких названо в тексті непрямим способом, встановлення або спростування причинно-наслідкових зв`язків між певними змістовими елементами, виявлення прихованих засобів мовленнєвого впливу і т. ін.

Надаючи оцінку матеріалам справи щодо таких відрізків розмов, суд виходить з того, що майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Мета погрози полягає у залякуванні особи, до якої пред`явлена вимога, з метою забезпечення вигідної для винного поведінки. При визначення дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб`єктивного ставлення до неї винного і суб`єктивного сприйняття її потерпілим.

Однак, наведені відрізки розмов не дають можливості встановити домінантне становище ОСОБА_2 або ОСОБА_3 в спілкуванні по відношенню до ОСОБА_1 , яке є характерним для вимагання. При цьому текст, інтонації, жести співрозмовників не вказують на те, що потерпілий відчуває страх, розгубленість, невпевненість, внаслідок попередньо отриманої погрози вбивством від обвинувачених. Розмова учасників характеризується їх рівністю, в якій ОСОБА_1 веде себе невимушено, жартує, самостійно визначає теми для розмов та вільно висловлює свої пропозиції та зауваження з порушених питань. При цьому неможливо встановити вимогу ОСОБА_2 або ОСОБА_3 , щодо якої у ОСОБА_1 виникають заперечення через їх необґрунтованість.

Наведене не дає можливість суду прийти для висновку про те, що під час розмов 16.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обговорюють незаконну вимогу обвинувачених щодо передачі їм коштів, у випадку невиконання якої вони погрожували потерпілому вбивством.

Аналіз наведених доказів не виключає версію обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що суть його спілкування з ОСОБА_1 та наступна зустріч 23.01.2020 року стосувалася розрахунків за надані послуги з перевезення. В свою чергу в його присутності ОСОБА_2 з ОСОБА_1 обговорювалися шляхи подолання складнощів, які виникли при виконанні проєкту, в тому рахунку і шляхом надання ОСОБА_2 прямої фінансової допомоги в сумі 10 000 грн, в зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів у ОСОБА_1 , про що в судовому засіданні повідомили свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 .

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанова ККС ВС № 688/788/15-к від 04.07.2018).

За встановлених обставин суд приходить до висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою було висловлено незаконну вимогу ОСОБА_1 про передачу їм грошових коштів у розмірі 10% від 624079 гривень, які виділені Полтавською обласною радою на озеленення міста Лубни, а у разі не передачі умовленої суми грошових коштів погрожували потерпілому вбивством.

З приводу порушеного стороною захисту питання недопустимості доказів у справі суд прийшов наступних висновків.

Суд погоджується з позицією захисту щодо істотного порушення вимог КПК України під час затримання ОСОБА_3 та проведення огляду місця події.

За змістом ч. 1 ст. 237 КПК України огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Проведення огляду особи положеннями цієї статті не передбачено.

Відповідно до ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Згідно з вимогами частин 1, 3, 4 ст. 208 КПК уповноважена особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, якщо цю особу застали на місці вчинення злочину, та може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 було затримано 23.01.2020 року об 11 год. 50 хв. При цьому службова особа, що здійснила затримання особи, повідомила затриманому підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснила право мати захисника. Після чого ОСОБА_3 одразу заявив клопотання про залучення захисника при цьому вказавши його ім`я - ОСОБА_25 , з дозволу слідчого здійснив йому виклик телефонним зв`язком.

Разом із тим, в наступному не вирішивши остаточно питання участі захисника слідчий продовжив проведення слідчих дій, зокрема, здійснив обшук затриманої особи, під час якої вилучив грошові кошти та гаманець. В цей час ОСОБА_3 неодноразово повідомляв слідчого про те, що не розуміє змісту слідчих дій, оскільки не має юридичної освіти.

Фактично участь захисника Борсук А.О. була забезпечена в приміщенні Лубенського МРВ УСБУ в Полтавській області при складанні протоколу затримання ОСОБА_3 в приміщенні Лубенського МРВ УСБУ в Полтавській області.

За результатами проведення таких дій слідчим було складено протокол затримання ОСОБА_3 від 23.01.2020 року та протокол огляду місця події від 23.01.2020 року, в якому вказані серії та номера 46 вилучених купюр номіналом по 200 грн.

Враховуючи послідовність дій слідчого слід дійти висновку, що під виглядом проведення огляду місця події ним фактично здійснено особистий обшук ОСОБА_3 , під час якого в нього без участі захисника були вилучені наведені купюри.

На підставі викладеного слід дійти висновку про те, що наведений протокол огляду місця події здобуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, встановлених нормами статей 208 і 214 КПК, у зв`язку з чим такий доказ належить визнати недопустимим (схожа правова позиція викладена в постанові ККС ВС від 21.01.2020 року № 381/2316/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.

З урахуванням наведеного, відомості, що містяться у висновку експерта за результатами проведення судово-хімічної експертизи № 5014/6-79-6085 від 05.05.2020 року, з огляду на те, що вказані документи, отримані на підставі протоколу огляду місця події від 23.01.2020, визнаного судом недопустимим доказом, суд не вправі прийняти як докази сторони обвинувачення та також відкидає їх.

При цьому, суд зазначає, що визнані недопустимими докази жодним чином не підтверджують версію обвинувачення.

Суд погоджується з позицією захисту відносно недопустимості також наданого суду доказу - протоколу огляду записів телефонних розмов від 15.05.2020 року ОСОБА_1 із ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 (т.4, а.с.91-105).

Так, в протоколі не зазначено коли такі записи здійснені та на який пристрій.

При цьому встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 здійснював аудіозаписи своїх розмов на диктофон саме з метою в подальшому викриття обвинувачених у скоєнні злочину за допомогою зроблених записів, а надалі передав диктофон працівникам поліції. Тобто, записуючи на диктофон розмови із обвинуваченими за власною ініціативою здійснював оперативно-розшукову діяльність, що прямо заборонено законом. Ураховуючи, що ініціативні дії потерпілого щодо фіксування розмов на диктофон здійснено без попереднього дозволу суду, суд приходить до висновку про те, що цими діями були порушені права обвинувачених (аналогічний висновок викладено в постанові ККС ВС № 305/2022/14-к від 15.06.2021 року).

Разом із тим, суд зазначає, що наведений доказ також жодним чином не підтверджує версію обвинувачення.

Суд відхиляє доводи захисту щодо недопустимості доказу - протоколу НСРД від 16.01.2020 року, оскільки участь ОСОБА_1 у такій процесуальній дії відповідно до ст.271 КПК України була визначена постановою прокурора про контроль за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту від 21.01.2020 року. У справі відсутній протокол з відповідною датою, натомість наявний протокол за результатами НСРД від 27.01.2020 року - аудіоконтроль особи 16.01.2020 року, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 13.01.2020 року (прийнятої в порядку в порядку ст.ст.246-249 КПК України), що відповідає вимогам чинного законодавства.

Також суд відхиляє доводи захисту щодо недопустимості протоколу за результатами проведення НСРД - спеціального слідчого експерименту від 12.03.2020 року з огляду на необґрунтованість мети її проведення. Вказана слідча дія була проведена на підставі постанови прокурора Полтавської області № 04/2/4-99т від 21.01.2020 року, що відповідає вимогам ст.271 КПК України. Відповідно до вимог чинного законодавства проведення такої слідчої дії (за наведених в постанові умов) є юрисдикцією прокурора та не підлягає судовому контролю. Посилання захисту на те, що відповідно до ч.4 ст.271 КПК України така негласна слідча дія повинна закінчуватися відкритим фіксуванням не відповідає змісту наведеної норми, в якій наведене є лише однією з форм закінчення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Положення ч.4 цієї норми, а також положення ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, вказують на те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачених необхідно виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України.

В зв`язку з наведеним цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Запобіжні заходи, застосовані відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду від 10.02.2021 року та ухвали Лубенського міськрайонного суду від 28.04.2021 року, підлягають скасуванню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та виправдати його зв`язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Запобіжні заходи, застосовані відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду від 10.02.2021 року та ухвали Лубенського міськрайонного суду від 28.04.2021 року, скасувати.

Повернути заставодавцю - ОСОБА_26 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 частину коштів, внесених як заставу за ОСОБА_2 31 січня 2020 року згідно квитанції №164310014 у кримінальному провадженні №42019170000000203 на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (код 26304855 рахунок UA 398201720355289002000015950) в сумі 113 500 грн.

Повернути заставодавцю - ОСОБА_27 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 частину коштів, внесених як заставу за ОСОБА_3 11 лютого 2020 року відповідно до квитанції № 1867-3374-1202-7594 у кримінальному провадженні №42019170000000203 на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (код 26304855 рахунок UA 398201720355289002000015950) в сумі 113 500 грн.

Речові докази:

- спортивні штани чорного кольору з написом «Fore», гаманець коричневого кольору з надписом «Miros», банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_7 , грошові кошти номіналом 500 грн, 2 купюрами, 100 грн, 1 купюрою, 20 грн, двома купюрами, 10 грн, 1 купюрою, 5 грн, 4 купюрами - загальною сумою 1 170 грн, 2 дол. США, мобільний телефон «OUKITEL» чорного кольору в прозорому силіковановому чохлі з номером НОМЕР_1 , які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області повернути ОСОБА_3 , скасувавши арешт накладений ухвалами Октябрського районного суду м.Полтави від 27.01.2020 року.

- мобільний телефон Redmi 5PLUS чорного кольору з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , два блокнота з рукописними записами, 9 аркушів паперу, довідник депутата Полтавської облради VII скликання, 2 аркуші паперу А4 (вих. № 01-32/79 від 28.11.2019 року, вих. № 01-32/80 від 29.11.19), - повернути ОСОБА_2 , скасувавши арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.01.2020 року.

- 46 купюр номіналом по 200 грн, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області конфіскувати, скасувавши арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.01.2020 року.

- змив з правої кишені спортивних штанів ОСОБА_3 , чистий зразок (марлевий), змив з правої руки ОСОБА_3 , змив з лівої руки ОСОБА_3 , зразок марлевого бинта № 2, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області, - знищити, скасувавши арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.01.2020 року.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя В.М.Даценко