
Справа №295/1654/21
Категорія 38
2/295/2264/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
10.02.2021 року засобами поштового зв`язку АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому вказано, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 18.09.2010 року.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг, на підставі якого банком відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування рахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшувався.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 14.01.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 32969,88 грн, з яких: 25615,27 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7354,61 грн – заборгованість за простроченими відсотками.
Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 18.09.2010 року.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.06.2021 року зазначену цивільну справу передано до провадження судді Стрілецької О.В.
Ухвалою суду від 29.06.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, просив їх задоволити.
19.07.2021 року на адресу суду ОСОБА_1 направив відзив на позовну заяву. У відзиві підтвердив, що звертався до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 18.09.2010 р. Визнав заборгованість в частині стягнення з нього заборгованості по тілу кредиту в сумі 25615,27 грн., в частині стягнення з нього заборгованості за простроченими відсотками просив відмовити. В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що підписував Анкету-заяву, в якій був відсутній погоджений між сторонами розмір відсотків. З Витягом з Тарифів обслуговування кредитної карти «Універсальна» та Витягом з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанк, який долучений до позову він не ознайомлювався. Вважає, що відсотки нараховані неправомірно.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
18.09.2010 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої він погодився, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 6,8).
З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, умови якого відповідач не виконує належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 18.09.2010 року, зі змісту якого вбачається, що станом на 14 січня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 32969,88 грн, з яких: 25615,27 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7354,61 грн – заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 3-5).
Дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору, розрахунок заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту є обґрунтованими з огляду на наступне.
В довідці, виданій АТ КБ "ПриватБанк", зазначено, що на виконання укладеного між сторонами кредитного договору б/н ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 від 16.05.2017 року з терміном дії до 05/21; № НОМЕР_2 від 04.03.2019 року з терміном дії до 09/21 (а.с. 7).
Як вбачається із виписки по договору, ОСОБА_1 регулярно використовував кредитну карту для зняття готівки, оплати товарів та послуг і користувався кредитними коштами (а.с. 47-48).
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи наявність суми заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 25615,27 грн., яка підтверджена належними доказами, визнання відповідачем заборгованості в цій частині позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 25615,27 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом, судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення відсотків за користування кредитом позивач посилається на п. 2.1.1.2.12. Умов та Правил надання банківських послуг.
Як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем, кредитний договір між сторонами складають Заява, підписана відповідачем, Пам`ятка клієнта, Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з якими відповідач був ознайомлений у письмовому вигляді на момент підписання Анкети-заяви (на звороті а.с. 8).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.09.2010 року, в позовній заяві посилався на Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.
Однак, до позовної заяви позивач не долучив Тарифи банку та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які підписував позичальник, та які містять умови укладеного між сторонами кредитного договору.
До позовної заяви представник позивача надав Умови та правила надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Проте, докази того, що відповідач ознайомлювався саме з ними, що саме ці Умови є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору матеріали справи не містять, позивач такі обставини не довів належними та допустимими доказами, що є його обов`язком. В той же час в Анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами в письмовому вигляді.
Крім того, пункт 2.1.1.2.12. Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені до позовної заяви, взагалі не містить умов про розмір відсотків, погоджених між сторонами.
До позовної заяви представник позивача долучив копію Паспорту споживчого кредиту, який підписав ОСОБА_1 28.02.2020 року. Разом з тим, суд не може вважати наданий Паспорт споживчого кредиту складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 18.09.2010 року, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що такий паспорт підписувався сторонами на момент укладення договору і досягнення згоди з його істотних умов. Крім того, зі змісту розрахунку заборгованості та виписки по рахунки вбачається, що прострочені відсотки нараховувались відповідачу, починаючи з 01.06.2019 року, тобто до підписання Паспорту споживчого кредиту. В самому ж Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 14.03.2020 року.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог не підтверджено обставини правомірності нарахування відсотків за користування кредитом у сумі 7354,61 грн, не доведено, на яких умовах між банком та позичальником була досягнута згода щодо сплати відсотків за користування кредитом, а тому ці вимоги є безпідставними.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17; від 23.12.2020 року у справі № 191/2648/17.
Беручи до уваги викладене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 25615,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1763,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 354 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18.09.2010 року станом на 14.01.2021 року в розмірі 25615,27 грн., що становить заборгованість по тілу кредиту, а також стягнути судовий збір у розмірі 1763,80 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення прострочених відсотків за користування кредитними коштами – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя О.В. Стрілецька
Судове рішення № 98899811, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 20.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/1654/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: