Ухвала суду № 98899242, 10.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6896/21

Провадження № 1-кс/932/3300/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України на дії/бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення заяви про злочин до ЄРДР, –

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України на дії/бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення заяви про злочин до ЄРДР.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.07.2021 року було задоволено подання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про направлення вищезазначеної скарги до іншого суду першої інстанції для здійснення судового розгляду. Матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення заяви про злочин до ЄРДР передано до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

03.08.2021 року протоколом автоматичного визначення слідчого судді дану скаргу передано в моє провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумні у його неупередженості.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

В даному випадку слід врахувати, що заявник просить зобов`язати уповноважених осіб ВП № 5 ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області вчинити певну, а саме: внести відповідні відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за його заявою від 06.07.2021 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення «суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З метою збереження об`єктивності та неупередженості під час розгляду даної скарги вважаю за необхідне, з огляду на вимоги ст. ст. 75, 80 КПК України, заявити в даній справі самовідвід, оскільки у разі розгляду даної скарги та прийняття будь-якого рішення по її суті, у зацікавлених осіб можуть виникнути підозри щодо моєї упередженості при прийнятті такого рішення, оскільки заявник просить внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з якими я особисто знайомий та маю робочі стосунки.

Так, із суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 я особисто знайомий, ми іноді спілкуємось з робочих питань, маємо дружні та ділові стосунки. Крім того, я особисто знаю суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 , який познайомив мене з керівництвом суду, а саме головою ОСОБА_2 .

При прийняті мною рішення про самовідвід, я, як слідчий суддя, дотримуюсь рекомендацій Висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 лютого 2001 року в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає.

Крім того, мною враховані положення ст. 3 Європейського статуту судді, який передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії».

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства».

Крім того, п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р., передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Тому, з метою запобігання можливим висновкам про те, що я, якимось чином, прямо чи побічно, зацікавлений у результатах розгляду справи, з метою усунення обставин, які можуть викликати сумніви у його об`єктивності та неупередженості, дотримуючись рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р. в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді у результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, керуючись ст. 75 КПК України, вважаю за можливе заявити самовідвід.

Керуючись ст. ст. 88, 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст. ст. 75, 80-81, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Заявити по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 06.07.2021р., - самовідвід.

Справу №201/6896/21 (провадження № 1-кс/932/3300/21) передати до канцелярії суду для визначення складу суду в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.А. Кондрашов