Ухвала суду № 98896141, 05.08.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/2722/20

Провадження № 2/591/447/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді – Клименко А.Я.

при секретарі – Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області

про стягнення заборгованості –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення заборгованості і просить суд стягнути з відповідача грошові кошти за надання правової допомоги, які були надані позивачем – адвокатом Конорєвим В.О. згідно договорів від 30 березня 2015 року та 13 липня 2015 року, які були укладені із Старосільською (колишньою Червоненською) сільською радою Сумського району Сумської області.

Відповідачем Нижньосироватською сільською радою Сумського району Сумської області подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнають та просять суд відмовити та подано клопотання про закртиття провадження у справи, так як вважають, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як відповідач є юридична особа і позивач – адвокат Конорєв В.О. на момент укладання договорін здійснював підприємницьку діяльність, а тому має розглядатись за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить суд його задоволити повністю, зазначив, що він припинив підприємницьку діяльність 05.03.2019 року.

Представник відповідача Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області проти позову заперечував і просить суд в позові відмовити, а також підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у даній справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем адвокатом Конорєвим В.О. та Старосільською сільською радою в особі голови Єременка С.В. було укладено в письмовій формі договори про надання првової допомоги від 30 березня 2015 року та 13 липня 2015 року.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адвокат Конорєв Володимир Олексійович на момент укладання вказаних вищ договорів здійснював підприємницьку діяльність за основним видом діяльності Код КВЕД 74.11.1 АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (основний) та припинив свою діяльність 05.03.2019 року. На підтвердження статусу ФОП відповідачами надано відповідну інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, на переконання суду спір у цій справі виник у зв`язку зі здійсненням позвачем господарської діяльності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

За частиною першою статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Згідно до ч.1 ст. 2 та ч.2ст.4 ГПК України ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України.

Згідно до п.1ч. 1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач був зареєстрований у встановленому законом порядку суб`єктом господарювання, враховуючи предмет, характер спору та фактичний суб`єктивний склад його сторін, доходить до висновку про те, що спір у цій справі є господарським і віднесений у відповідності до п.1ч.1ст.20 ГПК України до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1ч.1 ст.255, ст. 256, 258-261 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення заборгованості у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві що дана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Сумської області.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду виготовлено 10 серпня 2021 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО