Рішення № 98895965, 03.08.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/456/21

Провадження № 2/459/450/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельникович М. В.

з участю секретаря Мандрик І. Я.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «СК «АСКО-ДС» про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

15.02.2021року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 та просить стягнути з останнього з урахуванням уточнення позовних вимог, матеріальну шкоду в сумі 5461 гривню 10 копійок та моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.

В обґрунтування позову послалася на те, що 02.12.2020 року о 06:30год. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «Reno Clio Symbol» будучи неуважним та не стеживши за дорожньою обстановкою, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу здійснив на неї наїзд. Від отриманих травм вона з 02 грудня 2020 року по 09 грудня 2020 року з находилась на стаціонарному лікуванні в Червоноградській центральній міській лікарні з діагнозом: закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана голови, забій шийного відділу хребта, забій лівого колінного суглобу. 2 грудня 2020 року позивачці провели оперативне втручання та наклали шви, оскільки рана на верхній частині обличчя(лобі) виявилась дуже довгою та глибокою. Крім того, після стаціонарного лікування вона ще перебувала на амбулаторному лікуванні з 10 грудня 2020 р. по 05.02.2021 року. Позивач зазначає, що перебуваючи в лікарні на стаціонарному лікуванні та перебуваючи на амбулаторному лікуванні нею було витрачено понад 15 000,000 грн. ( п`ятнадцять тисяч гривень). Постановою Червоноградського міського суду від 29 грудня 2020 року відповідача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. в користь держави. Також зазначає, що на даний час стан її здоров`я погіршився. Вона постійно відчуває болі в області голови, спини та ніг.

Окрім цього вважає, що крім матеріальних збитків, їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті нанесення тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, що мала місце 02.12.2020 року. До негативних наслідків вона відносить нервовий стрес та шок. Для відновлення нормального душевного стану їй потрібен час. До того ж, відповідач відмовляється від пропозиції добровільно відшкодувати матеріальний збиток, що призвело до необхідності додаткових витрат часу для захисту своїх інтересів. Їй потрібен був час для поїздок до медичних закладів. До негативних наслідків, також відносить непередбачені витрати на подальше лікування. Весь цей період часу вона нервує з приводу поновлення її порушеного права в результаті неправомірних дій відповідача. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03.03.2021року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 13:00 год. 23 березня 2021 року з повідомленням сторін, який в подальшому ухвалою суду був відкладений на 09.04.2021 р. за клопотанням представника позивача.

19.03.2021року представник відповідача - адвокат Бух А. О. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обставини ДТП, що мали місце 02.12.2020 р. підтверджені постановою Червоноградського міського суду від 29.12.2020 р. та ніким не оспорюються. Що стосується вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП зазначає, що твердження позивача, що відповідач намагався покинути місце пригоди та не викликав швидку допомогу, а в подальшому відмовився добровільно надати будь-яку матеріальну допомогу є безпідставним; необгрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи і вказані у позовній заяві з метою викликання негативного (упередженого) ставлення про відповідача. Звертає увагу, що місце ДТП відповідач не залишав, вийшовши з автомобіля одразу ж зателефонував в поліцію та повідомив про ДТП. У цей же час люди, які були поруч повідомили, що викликали швидку допомогу. З приводу того, що відповідач добровільно відмовився надавати будь-яку матеріальну допомогу, то такі твердження є неправдивими. Останній навідувався в лікарню в перші дні після ДТП та надав родині ОСОБА_3 кошти у сумі 3000 (три тисячі) грн. на лікування. Також, отримавши позовну заяву, відповідач через свого представника висловив стороні позивача пропозицію про добровільне врегулювання спору, однак і ця пропозиція була залишена без уваги. Окрім цього вважає, що підтверджені понесені матеріальні витрати на підставі наданих касових та товарних чеків на суму 8461,10 грн. підлягають до відшкодування. Проте зазначає, що посилання позивачки на те, що на лікування вона понесла понад 15000 грн не підтверджено належними та допустимими доказами по справі. В частині відшкодування моральної шкоди вважає позов безпідставним та необгрунтованим. Вказує на те, що позивачкою не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження наявності моральних страждань, а також не обгрунтувано заявленого розміру відшкодування такої та не вказано як був проведений обрахунок заявленої моральної шкоди. Звертає увагу суду, що позивачу було спричинено легкі тілесні ушкодження, оскільки згідно з наданими документами позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні 7 днів (з 02.12.2020р. по 09.12.2020р.). Про подальше амбулаторне лікування - доказів не надано; ДТП сталось з необережності, тобто умислу на заподіяння позивачці тілесних ушкоджень у відповідача не було. Ввідповідач навідувався у лікарню, цікавився станом здоров`я позивачки, частково надав кошти на лікування позивачки та в подальшому пропонував надати матеріальну допомогу. Тобто, всіма силами намагався мінімізувати заподіяну внаслідок ДТП шкоду. Крім того, відповідачем частково надані позивачці кошти, які остання не зазначає в якості відшкодування матеріальної шкоди, тому вважаює, що такі надані відповідачем в якості відшкодування моральної шкоди. Тому, просить у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.

09.04.2021р. представник позивача подала заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, у якій просила стягнути з відповідача 100 000,00 грн моральної шкоди та 5461,10 грн матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 09.04.2021року задоволено клопотання представника відповідача та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «СК «АСКО -ДС».

27.04.2021 року представник третьої особи Матушевський Є. Л. надав пояснення щодо позовної заяви та зазначив, що 02.12.2020 року з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ПрАТ «СК «АСКО -ДС» згідно полісу №ЕР/104733097, в м. Червонограді сталася ДТП. Згідно положень ст. ст. 3, 5, 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі- Закон №1961) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Зазначає, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не повідомляв ПрАТ "СК АСКО-ДС" про настання події, що має ознаки страхового випадку та сталася 02.12.2020 року. Відповідно п.35.1 ст. 35 Закону №1961 для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. ОСОБА_3 до ПрАТ "СК АСКО ДС" із заявою про виплату страхового відшкодування також не зверталась.

13.05.2021 року задоволено клопотання представника третьої особи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а розгляд справи відкладено на 11:00год. 25.06.2021року.

25.06.2021року розпочато судовий розгляд, заслухано пояснення позивача та її представника, представника відповідача та третьої особи після чого оголошено перерву в судовому засіданні до 21.07.2021року.

Так, позивач повідомила, що відповідач прийшов до неї в лікарню та залишив їй 3000гривень на лікування, а після виписки з лікарні сказав, що подумає про відшкодування решти збитків. Після виписки з лікарні перебувала ще 60 днів на амбулаторному лікуванні, на даний час також продовжує лікування від отриманих травм. Наслідки ДТП спричинили їй моральні страждання, порушився сон, апетит, напруження в сім`ї. У страхову компанію вона не зверталася, оскільки не знала. Позов підтримала.

Представник відповідача зазначив, що позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5461грн. 10 коп. не визнає, бо є неналежним відповідачем, оскільки на час ДТП відповідач був застрахований, сума по відшкодуванню підлягає стягненню з страховика. В позовній вимозі про стягнення з нього моральної шкоди в сумі 100 000грн. просить відмовити, оскільки позивачу відшкодував кошти в сумі 3000грн., які вважає, що це є кошти на відшкодування моральної шкоди, тому просив у позові відмовити повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні 25.06.2021року повідомив, що ніхто із сторін не звертався до страхової компанії із вимогою про стягнення страхових виплат. Якби зараз потерпіла звернулася до страхової компанії, то таке звернення було б розглянуто.

21.07.2021року розгляд справи відкладено на 14:30год. 03.08.2021року у зв`язку із неявкою представника позивача та за клопотанням представника відповідача.

03.08.2021р. позивач, відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися. Представник позивача просила позов задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача просив в позові відмовити, посилаючись на те, що шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія, оскільки цивільно-правова відповідальність його довірителя була застрахована.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив таке.

ОСОБА_4 02.12.2020 року о 06:30 год. в м. Червоноград по вул. Б. Хмельницького 69, керуючи автомобілем марки «Renault clio symbol» будучи неуважним та не стеживши за дорожньою обстановкою, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, здійснив наїзд на гр. ОСОБА_3 , яка перебувала на пішохідному переході.

Хвора ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Червоноградської центральної міської лікарні з 02.12.2020р. по 09.12.2020року з діагнозом: закрита черепно мозкова травма; струс головного мозку; забійна рана голови; забій шийного відділу хребта; забій лівого колінного суглоба. Зі слів, травма отримана в ДТП 02.12.2020 о 06:30год. в м. Червонограді (збита автомобілем по дорозі на роботу).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються дослідженими судом постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та накладення адміністративного стягнення від 29.12.2020р. (а. с. 17) та копією витягу з історії хвороби № 10473 (а. с. 7).

З копії Полісу №ЕР/104733097 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.55) вбачається, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивачу були заподіяні тілесні ушкодження, відповідальність водія транспортного засобу ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «СК «АСКО -ДС» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну здоров`ю 260 тисяч грн. Страхувальником транспортного засобу Renault clio symbol є ОСОБА_5 .

При ухваленні рішення суд керується наступними нормами права.

Ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно пункту 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону (10000грн. х 5%, що дорівнює 5000грн.).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, потерпілий, в силу норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має право на отримання страхового відшкодування від страховика (страхової компанії) і не зобов`язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування, так як цей обов`язок покладено саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач не надала суду доказів на підтвердження того, що розмір заподіяної їй матеріальної та моральної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Також судом встановлено, що позивачка не зверталася до страховика про відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди.

Частинами 5 та 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду №755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування (пункт 69). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент заподіяння позивачу тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної події була застрахованою, суд дійшов переконання, що вимоги позивача до відповідача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові - на позивача.

При поданні позову позивач судовий збір не сплачувала, оскільки звільнена від його сплати на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 979, 988-989, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 6, 9, 23-25, 261, 33, 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «СК «АСКО -ДС» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 37, код ЄДРПОУ 13494943) про стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.08.2021року.

Суддя: М. В. Мельникович