Вирок № 98893315, 10.08.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/497/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

прокурора Твердун Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021186110000071 від 09 квітня 2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіти професійно-технічної, непрацюючої, перебуває по догляду за дитиною -інвалідом. неодруженої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

08 квітня 2021 року біля 14 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині "Єва", що в м. Дубровиця по вул. Миру, 7, на одній із полиць магазину побачила жіночу туалетну воду "Calvin Klein Euphoria Blossom", об`ємом 30 мл. Після цього, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку вищевказаної туалетної води, чим завдала ТзОВ "РУШ" майнової шкоди на суму 423, 14 грн.

Своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальному акті обставини. У вчиненому обвинувачена щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини обвинуваченою, її вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.

Прокурор надала на підтвердження вини обвинуваченої письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, у тому числі характеризуючі дані обвинуваченої.

Прокурор з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в ході судового розгляду характеризуючі дані, а також, враховуючи обставини справи, наявність пом`якшуючих обставин, - просила визнати обвинувачену винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити обвинуваченій покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік зі звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України та покладенням обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

Представник потерпілого Поліщук С.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій майнового характеру до обвинуваченої не має, оскільки завдана шкода відшкодована в повному обсязі та просить суд обвинувачену суворо не карати.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому її дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

При обранні міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченої, її характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП "Дубровицька міська лікарня".

Також суд враховує обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачена ОСОБА_1 вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину та відшкодувала завдану шкоду в повному обсязі.

Обставини, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлені.

При призначенні покарання суд також враховує і думку представника потерпілого Поліщука С.В., який просив суд обвинувачену суворо не карати.

Слід зазначити, що як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Окрім того, Пленум Верховного Суду України в пункті 3 своєї Постанови від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Також суд враховує практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові по справі №634/609/15-к від 01 лютого 2018 року, згідної якої поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 Кримінального кодексу України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 Кримінального кодексу України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

А тому, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані обвинуваченої, майновий стан, поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, яка щиро розкаялася у вчиненому, відшкодувала шкоду, з урахуванням вищенаведених пом`якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України, за якою кваліфікуються її дії, а саме у вигляді обмеження волі та вважає, що застосування саме такого виду покарання буде відповідати в найбільшій мірі щодо обвинуваченої.

Також суд вважає за можливе застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та призначенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 , попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченої не застосовувались.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 100, 349, 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік з покладенням відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- жіночу туалетну воду "Calvin Klein Euphoria Blossom", об`ємом 30 мл, що знаходиться на відповідальному зберіганні представника потерпілого Поліщука Сергія Володимировича - повернути власнику ТзОВ "РУШ" (код ЄДРПОУ 32007740, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 6);

- оптичний диск (CD-RW) марки "Kodak" №HLD629UD3002330ВЗ, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12021186110000071 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.