Рішення № 98891260, 02.08.2021, Оболонський районний суд міста Києва

02.08.2021 Справа № 756/7897/21

Номер справи 756/7897/21

Номер провадження 2/756/4697/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Михнюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (надалі - ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай» ) страхове відшкодування в розмірі 27979,49 грн., судові витрати за проведене експертного дослідження в сумі 2500 грн. та витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 02 вересня 2020 року об 10.10 год. по вул. Довнар-Запольського в Шевченківському районі м. Києва сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєному 02 вересня 2020 року ДТП, провадження у справі закрито за сплином строку притягнення до відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у відповідача ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай», що підтверджується полісом страхування. Згідно повідомлення ТДВ «СК«Ю.Ес.Ай» 19 січня 2021 року прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 24325,9 грн., проте станом на дату звернення до суду виплата не проведена.

Не отримавши страхового відшкодування, позивач замовив експертне дослідження, за висновком якого, розмір завданої майнової шкоди від ДТП у зв`язку з ушкодженням його автомобіля становить 28979,49 грн. Враховуючи розмір франшизи, який згідно полісу складає 1000 грн., просить суд страхове відшкодування в розмірі 27979,49 грн. та стягути з відповідача та судові витрати на свою користь.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2021 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» отримав копію ухвали суду про відкриття провадження з позовною заявою та додатками до неї, згідно зворотного поштового повідомлення 31 травня 2021 року. Правом надання відзиву на позовну заяву, в порядку передбаченому ст.178 ЦПК України та правом участі в судовому засіданні не скористався.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Сторони та їх представники не скористались правом безпосередньої участі в розгляді справи ні 08 червня 2021 року, ні 27 липня 2021 року в судові засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 07 грудня 2020 року (справа 761/30749/20) визнано винним ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 02 вересня 2020 року о 10.00 год по вул. Довнар-Запольського в Шевченківському районі м.Києва за участі транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 (а.с. 5,6).

Згідно положення ч. 4 та ч. 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (а.с .8).

Отже, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди встановлена та не підлягає доведенню.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». Згідно повідомлення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» від 19 січня 2021 року за вих. № 51-0370 прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 24325,9 грн., з урахуванням суми франшизи 1000 грн.(а.с.9).

Згідно звіту від 17 квітня 2021 року за № 32-А складеного ТОВ «Український експертний центр «Експерт-сервіс» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті пошкодження його під час ДТП складає 28979,49 грн. (а.с.10-22).

За проведене експертне дослідження, ОСОБА_1 , як замовник сплатив 2500 грн., що підтверджується квитанцією, договором та актом виконаних робіт (а.с. 29,30,31).

Позивач 21 квітня 2021 року зверталась до відповідача ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» зі заявою щодо виплати страхового відшкодування (а.с. 32).

Спір між сторонами виник з приводу не виплати ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» позивачу, як потерпілому від ДТП, страхового відшкодування в порядку ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача.

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

Разом з тим метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з положенням п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Згідно п. 3 ст. 34 вищезазначеного Закону якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Матеріалами справи доведений факт про прийняття ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» станом на 19 січня 2021 року рішення про виплату ОСОБА_1 розміру страхового відшкодування в сумі 24325,89 грн. Проте, відомості про проведення виплати страхового відшкодування позивачу матеріали справи не містять та відповідачем відповідних доказів не надано.

Суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про виплату страхового відшкодування в розмірі, визначеному згідно звіту про оцінку автомобіля від 17 квітня 2021 року становить 28979,49 грн. З урахуванням розміру франшизи 1000 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхова сума в розмірі 27979,49 грн.

З урахуванням вищевказаного, приходжу до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.» на користь позивача 27979,49 грн. суми невиплаченого страхового відшкодування.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, в порядку передбаченому положенням ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що для захисту порушеного права позивач ОСОБА_1 поніс витрати пов`язані із залученням спеціаліста, за висновок якого сплачено 2500 грн. та витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду із позовом в сумі 908,00 грн., які підлягають стягненню на його користь з ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст .2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141,209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (ЄДРПОУ 32404600, адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 4/6А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 27979,49 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. та витрати пов`язані із залученням спеціаліста в сумі 2500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 серпня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик