Постанова № 98889497, 10.08.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/10943/21,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Поліцейський капрал поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецький Дмитро Петрович, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецького Дмитра Петровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецького Дмитра Петровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4262432 від 26 травня 2021 року винесену поліцейським капралом поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону, 1 роти Плясецьким Дмитром Петровичем відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути на його користь понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною без всебічного, повного і об"єктивного з"ясування обставин справи, з порушенням норм чинного законодавства. Так, 26 травня 2021 року близько 11 год. 40 хв. він керував транспортним засобом Opel Astra НОМЕР_1 , повертаючи з вулиці Небесної Сотні на вулицю Гетьмана Сагайдачного у м. Рівне, здійснив зупинку по вул. Сагайдачного з метою придбати ліки в аптеці, що знаходилась поруч. Відразу після зупинки до нього підійшов поліцейський ОСОБА_2 та повідомив, що ним порушено правила дорожнього руху, оскільки він, нібито, порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", який розміщений на початку перехрестя, за яким було здійснено зупинку. Зі своєї сторони, він пояснив, що жодного заборонного знаку не бачив, а коли поліцейський показав йому цей знак, то він побачив, що на електроопорі на повороті з вул. Небесної Сотні на вул. Сагайдачного знаходиться дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено", який він не бачив і фізично не міг побачити, адже знак знаходиться в густих гілках дерева, що росте поруч. Про те, що дорожній знак він не побачив внаслідок його закриття гілками дерева, він повідомив поліцейському, однак останній вказав, що обрізати дерева це не компетенція поліції. Вказує, що відповідачем не взято до уваги його пояснень, не було з"ясовано, чи дійсно у нього була можливість вчасно побачити дорожній знак і чи відповідає видимість такого знаку встановленим нормам ПДР України.

Зазначає, що дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено", який розміщений на початку перехрестя він не побачив саме внаслідок його закриття гілками дерева, якого не було видно не тільки за 100 метрів, а навіть за 5 метрів, що і перешкодило йому сприйняти ту інформацію, яку передає дорожній знак. Вважає, що викладені обставини не можуть свідчити про наявність його вини у зупинці в межах дії знаку, який він не міг побачити з об"єктивних обставин. Проте поліцейський проігнорував його пояснення. У зв"язку з чим, 31 травня 2021 року він звернувся з заявою до Начальника управління Житлово-комунального господарства В.Пилипчука з вимогою забезпечити обрізку гілок дерева, що перешкоджає видимості дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", на перехресті вулиць Гетьмана Сагайдачного та Небесної Сотні в м. Рівне. Наразі заява перебуває на розгляді.

08 липня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову повністю. Вказують, що дії відносно виявлення та процесуального оформлення факту правопорушення здійснювались виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

13 липня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив на позов.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 червня 2021 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

В судове засідання позивач подав клопотання, в якому просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 454,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн..

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, проте їх позиція висловлена у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов"язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Як встановлено судом, 26 травня 2021 року поліцейським капралом поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецьким Дмитром Петровичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4262432 від 26.05.2021 відповідно до якої постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., у зв"язку зі скоєнням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також в постанові вказано, що 26.05.2021 о 11.50 год. в м.рівне, вул.Сагайдачного, 12а, водій керуючи транспортним засобом Opel Astra НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 Зупинку заборонено, чим порушив п.33 ПДР - Порушення вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до вимог п.3.34 Розділу 33 ПДР "Дорожні знаки" "Зупинку заборонено", забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов"язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ч. 5ст. 242 КАС України вказаний висновок підлягає застосуванню у цій справі.

Як слідує з наданого відповідачем та оглянутого судом запису на диску DVD- R неможливо встановити факт розповсюдження дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено" на місце зупинки/стоянки зазначеного автомобіля, а відтак суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 9 червня 2011 р. по справі "Лучанінова проти України", від 30 травня 2013 р. по справі "Малофєєва проти Росії", від 20 вересня 2016 р. по справі "Карелін проти Росії", суд приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суд, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не доведена, тому оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати а провадження у справі закрити.

Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн., то суд вважає за можливе вирішити дане питання відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, якою встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн..

Виходячи з вимог ст. 139 КАС України, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду України по справі № 543/775/17 від 18.03.2020, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецького Дмитра Петровича, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4262432 від 26 травня 2021 року винесену поліцейським капралом поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону, 1 роти Плясецьким Дмитром Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП а провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач: Поліцейський капрал поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Плясецький Дмитро Петрович, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14а; Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14а, ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене 10 серпня 2021 року.

Суддя -