Рішення № 98886739, 03.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року справа № 580/3471/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – Мельника А.Ю. (за довіреністю),

представника відповідачів – Гусак І.Ю. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” до Головного управління ДФС у Черкаській області, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал” (далі – позивач) із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі – відповідач 1), в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо порушення вимог ст.56 Податкового кодексу України, зокрема у залишенні без відповіді та реагування подану платником податку скаргу №21 від 11.01.2019 на податкову вимогу №2924-53 від 22.12.2018;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття відповідного рішення (залишенні без розгляду та відповіді) заяв №215 від 10.05.2019, №291 від 17.07.2019, №321 від 16.08.2019 про списання податкового боргу за строком давності та про внесення відповідних змін в картку особового рахунку платника податку Ватутінського КВП “Водоканал”;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не виконання ст. 60 Податкового кодексу України в частині відкликання Податкової вимоги №2924-53 від 22.12.2018 внаслідок зменшення контролюючим органом нарахованої суми грошового зобов`язання визначеного в податковій вимозі, або недотриманні вимог ст. 56 Податкового кодексу України;

- зобов`язати відповідача розглянути та прийняти відповідне рішення (надати відповідь) згідно направлених підприємством заяв №215 від 10.05.2019, №291 від 17.07.2019, №321 від 16.08.2019 про списання податкового боргу за строком давності та про внесення відповідних змін в картку особового рахунку платника податку Ватутінського КВП “Водоканал”;

- визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу №2924-53 від 22.12.2018.

Позов мотивовано тим, що визначена у спірній вимозі сума податкового боргу не відповідає сумі, яка обліковується самим підприємством. Тому позивачем оскаржено вказану податкову вимогу в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Однак, всупереч вимогам ПК України відповіді на скаргу надано не було, що свідчить про її задоволення та скасування податкової вимоги.

Крім того, позивач зазначає, що на підставі ПК України звернувся із заявами №215 від 10.05.2019, №291 від 17.07.2019, №321 від 16.08.2019 до ГУ ДФС у Черкаській області про списання за строком давності безнадійного податкового боргу. Однак, станом на час звернення в суд вказані заяви позивача залишені без реагування всупереч вимогам ПК України. Позивач з такими діями не погоджується та вважає, що строк давності, встановлений законом для стягнення податкового боргу минув, а отже є всі підстави для прийняття рішення про списання податкового боргу як безнадійного.

Ухвалою суду від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

18.12.2019 ГУ ДФС у Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що згідно з даними облікових карток позивача за ним обліковується податковий борг на загальну суму 2931444,64 грн., у зв`язку з чим, сформовано спірну податкову вимогу.

Щодо оскарження вказаної вимоги у адміністративному порядку зазначає, що скарга має подаватись контролюючому органу вищого рівня, яким є ДФС України, а тому ГУ ДФС у Черкаській області не є належним суб`єктом оскарження прийнятого ним рішення.

Стосовно списання податкового боргу зазначено, що вимогами чинного законодавства України не передбачено подання платником заяви про списання податкового боргу стосовно якого минув строк давності. Крім того, такі вимоги були заявлені позивачем у судовому порядку і рішення судів було відмовлено у їх задоволенні.

Також, позивачу на заяву від 17.07.2019 №291 була надана обґрунтована відповідь, а решта заяв мали ідентичних зміст.

23.12.2019 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.

Ухвалою від 06.02.2020 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач 2).

Ухвалою від 21.02.2020 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №580/3766/19.

06.04.2021 суд ухвалою поновив провадження та продовжив судовий розгляд справи.

20.04.2021 суд продовжив на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк розгляду справи.

Усною ухвалою від 18.05.2021, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Ухвалами від 15.07.2021 суд відмовив у задоволенні клопотань представника позивача про зупинення провадження у справі, а ухвалою від 22.07.2021 – у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 22.07.2021 суд допустив заміну первинного відповідача – Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663).

У судовому засіданні представники сторін підтримали правові позиції у спорі.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

22.12.2018 ГУ ДФС у Черкаській області прийняло податкову вимогу №2924-53 про сплату позивачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1040,76 грн., податку на прибуток – 4923,21 грн. та ПДВ – 2931444,64 грн.

11.01.2019 позивач направив на адресу ГУ ДФС у Черкаській області скаргу №21 на податкову вимогу №2924-53 від 22.12.2018.

Згідно з даними рекомендованого повідомлення вказана вище скарга від 11.01.2019 вручена ГУ ДФС у Черкаській області 14.04.2019.

Однак, ні станом на час подачі позову, ні станом на час вирішення спору, доказів прийняття рішення за наслідками розгляду вказаної вище скарги або її повернення скаржнику суду не надано.

Також, 10.05.2019 позивач направив на адресу ГУ ДФС у Черкаській області заяву від 10.05.2019 №215 (вручена 14.05.2019), в якій просив списати податковий борг з податку на додану вартість, який знаходиться поза межами строку давності 1095 днів і є безнадійним. Також просив провести переоблік в особових картках з ПДВ з урахуванням рішень судів у справі №823/69/17, списавши додатково нараховані контролюючим органом штрафні санкції та пеню, яка виникла внаслідок перенесення та зарахування не за призначенням платежів з 2006-2018 років.

18.07.2019 позивач направив на адресу ГУ ДФС у Черкаській області заяву від 17.07.2019 №291 (вручена 23.07.2019), в якій просив списати податковий борг з податку на додану вартість, який знаходиться поза межами строку давності 1095 днів і є безнадійним. Також просив провести переоблік в особових картках з ПДВ, списавши додатково нараховані контролюючим органом штрафні санкції та пеню, яка виникла внаслідок перенесення та зарахування не за призначенням платежів з 2006-2018 років.

16.08.2019 позивач направив на адресу ГУ ДФС у Черкаській області заяву від 16.08.2019 №321 (вручена 20.08.2019), в якій просив списати податковий борг з податку на додану вартість, який знаходиться поза межами строку давності 1095 днів і є безнадійним. Також просив провести переоблік в особових картках з ПДВ з урахуванням рішень судів у справі №823/69/17, списавши додатково нараховані контролюючим органом штрафні санкції та пеню, яка виникла внаслідок перенесення та зарахування не за призначенням платежів з 2006-2018 років.

Листом від 02.08.2019 №1789/23-00-53-17-018 у відповідь на заяву від 17.07.2019 №291 про списання податкового боргу ГУ ДФС у Черкаській області повідомило позивача, що станом на 02.08.2019 за позивачем не рахується податкового боргу з датою виникнення понад 1095 днів.

Не погоджуючись із вказаною вимогою та бездіяльністю щодо списання податкового боргу, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо позовної вимоги визнати неправомірними дії відповідача щодо порушення вимог ст.56 ПК України, зокрема у залишенні без відповіді та реагування подану платником податку скаргу від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу №2924-53 від 22.12.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до п.56.1. ст.56 ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктами 56.2., 56.3. ст.56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 (чинного станом на час подання скарги від 11.01.2019 №21), визначено, що Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України.

Зважаючи, що податкова вимога від 22.12.2018 №2924-53, як вбачається з її змісту та реквізитів, прийнята ГУ ДФС у Черкаській області, скарга на неї відповідно до п.56.3. ст.56 ПК України має бути подана саме до ДФС України.

Відповідно до п.56.7. ст.56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Пунктами 56.8., 56.9. ст.56 ПК України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що у разі невідповідності скарги вимогам п.п.56.3 і 56.6 ст.56 ПК України скарга не розглядаються та повертається із зазначенням причин повернення. У іншому випадку контролюючий орган має прийняти рішення за наслідками розгляду скарги.

Інших альтернативних варіантів дій (бездіяльності) податкового органу ст.56 ПК України не встановлює.

Суд врахував, що згідно з даними рекомендованого повідомлення вказана вище скарга позивача від 11.01.2019 вручена ГУ ДФС у Черкаській області 14.04.2019.

При цьому, суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що спірна податкова вимога прийнята Звенигородським Управлінням ГУ ДФС у Черкаській області, а відповідач 1 є стосовно нього контролюючим органом вищого рівня, оскільки вказане Управління є лише структурним підрозділом ГУ ДФС у Черкаській області.

Однак, ні станом на час подачі позову, ні станом на час вирішення спору, доказів виконання вимог ст.56 ПК України щодо її розгляду суду не надано.

Отже, у спірних обставинах відповідач 1 протиправно допустив бездіяльність, оскільки не здійснив жодних, визначених ст.56 ПК України дій щодо розгляду вищевказаної скарги.

Тому позовні вимоги у цій частині суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тому суд дійшов висновку зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області, що є функціональним правонаступником ГУ ДФС у Черкаській області, виконати вимоги Податкового кодексу України щодо розгляду скарги Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53.

Стосовно позовних вимог визнати неправомірними дії щодо неприйняття відповідного рішення (залишенні без розгляду та відповіді) заяв №215 від 10.05.2019, №291 від 17.07.2019, №321 від 16.08.2019 про списання податкового боргу за строком давності та про внесення відповідних змін в картку особового рахунку платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до підп.19-1.1.24 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.101.1. ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

На підставі п.101.2. ст.101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі – Порядок №577).

Відповідно до підп.3 п.2.1 Порядку №577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

На підставі абз.5 п.3.2. Порядку №577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Суд також наголошує на п.п.4.1., 4.2., 4.5. Порядку № 577, якими встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду заяви платника податків про списання безнадійного податкового боргу, контролюючим органом має бутим прийняте відповідне рішення.

Суд врахував, що згідно з даними рекомендованих повідомлень заява позивача про списання податкового боргу від 10.05.2019 №215 вручена ГУ ДФС у Черкаській області 14.05.2019, заява від 17.07.2019 №291 вручена 23.07.2019, а заява від 16.08.2019 №321 вручена 20.08.2019.

Листом від 02.08.2019 №1789/23-00-53-17-018 ГУ ДФС у Черкаській області надало відповідь лише на заяву від 17.07.2019 №291.

Однак, ні станом на час подачі позову, ні станом на час вирішення спору, доказів виконання вимог Порядку №577 щодо розгляду заяв від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 та прийняття рішень за наслідками їх розгляду суду не надано, що свідчить про протиправну бездіяльність податкового органу.

Посилання відповідача 1 на ідентичність вказаних вище заяв не звільняє від встановленого наведеними вище нормами обов`язку їх розгляду та прийняття рішення.

Крім того, суд встановив, що за наслідками розгляду заяви позивача від 25.02.2021 №90 про списання податкового боргу, ГУ ДПС у Черкаській області прийнято рішення від 16.04.2021 №50/23-00-13-0612 про списання податкового боргу з податку на прибуток в сумі 4923,00 грн., що свідчить про необхідність прийняття податковим органом відповідного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо залишення без відповіді заяв позивача від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу та зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області, що є функціональним правонаступником ГУ ДФС у Черкаській області, виконати вимоги Податкового кодексу України щодо розгляду заяв позивача від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу.

Стосовно позовних вимог визнати неправомірними дії щодо не виконання ст. 60 ПК України в частині відкликання податкової вимоги №2924-53 від 22.12.2018 внаслідок зменшення суми грошового зобов`язання визначеного в податковій вимозі, визнання її неправомірною та скасування, суд зазначає таке.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, на підставі п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст. 57 ПК України).

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст.176 ПК України).

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Частина 2 п.59.5 ст.59 ПК України передбачає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога в розумінні підп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України це – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Для вирішення спору суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №818/1117/16 відповідно до яких аналіз наведених норм зумовив висновок, що Податковий кодексу України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні під.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу – контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Як установлено судом з облікових карток позивача станом на час прийняття спірної вимоги за платником одночасно обліковувався податковий борг ПДВ (3006694,69 грн.), ПДФО (1040,76 грн.) та податку на прибуток (4923,21 грн.).

При цьому, наявності непогашеного податкового боргу станом на час винесення спірної вимоги позивач не спростовує та не заперечує. Необхідність її скасування позивач пов`язує із невідповідністю суми податкового боргу із даними облікових карток.

Відтак, безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у податкового органу для відкликання податкової вимоги.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій щодо не відкликання податкової вимоги №2924-53 від 22.12.2018, визнання її неправомірною та скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 2561,33 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо розгляду скарги Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо залишення без відповіді заяв Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області виконати вимоги Податкового кодексу України щодо розгляду скарги Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53 та заяв від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” сплачений судовий збір в сумі 2561,33 грн. (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна гривня 33 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал” (20250, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Ватутіне, вул. Європейська, буд.1, код ЄДРПОУ 24359125);

2) відповідач 1 – Головне управління ДФС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 39392109);

3) відповідач 2 – Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663).

Повне судове рішення виготовлено 10.08.2021.

Суддя О.А. Рідзель