Рішення № 98886548, 10.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5892/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2502 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2502 (Код ЄДРПОУ 08497649) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.

2. Зобов`язати Військову частину А2502 (Код ЄДРПОУ 08497649) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що невиплата індексації грошового забезпечення є протиправною та порушує його права. У задоволенні його звернення про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідачем відмовлено.

Ухвалою суду від 04.06.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року в Міністерства оборони не було.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до витягу з наказу військової частини А2502 від 17.03.2021 №61 позивача виключено зі списків особового складу частини з 17.03.2021.

Військова частина А2502 листом №350/485/60/1090 від 07.05.2021, у відповідь на звернення позивача, повідомила, що протягом січня 2016-лютого 2018 років індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у заявку з відсутністю фінансування. Крім того, Порядком №1078 не передбачено механізму нарахування індексації в поточному році за попередній період.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок №1078).

Згідно ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

При цьому, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Приписами статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, проведення індексації у зв`язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Крім цього, відсутність механізму виплати індексації за попередні періоди також не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Суд також враховує, що при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини в пункті 23 рішення від 08.11.2005 зауважив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Наведене свідчить, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

При цьому, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі №620/3282/18.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, предметом судового розгляду можуть бути лише правовідносини, які вже виникли і пов`язані з захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою у виплаті індексації за спірний період. Спору щодо базового місяця на час звернення позивача у цій справі до суду не існує.

Судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить приписам КАС України.

Отже, така вимога заявлена передчасно, а тому суд відмовляє у її задоволенні.

Водночас, у випадку незгоди із проведеним відповідачем нарахуванням індексації (зокрема, у разі незгоди із визначеним базовим місяцем) позивач не позбавлений правом на оскарження таких дій до суду.

Зважаючи на викладене, наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2502 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати військову частину А2502 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 серпня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А2502 (вул. Миру, 2,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 08497649)

Головуючий суддя Д.А. Божук