Рішення № 98886409, 09.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 120/339/21

РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Вінницького окружного адміністративного суду про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 від 15.12.2020 року, наказ Вінницького окружного адміністративного суду про звільнення ОСОБА_1 №316-К від 15.12.2020 року, поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Вінницького окружного адміністративного суду, стягнути з Вінницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.12.2020 року по день ухвалення рішення суду, стягнути з Вінницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.12.2020 року по 30.12.2020 року, та рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Ухвалою від 20 січня 2021 року Вінницький окружний адміністративний суд направив зазначену справу до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою від 03 лютого 2021 року Сьомий апеляційний адміністративний суд справу №120/339/21 передав на розгляд Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 22 лютого 15 березня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху, надавши строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 15 березня 2021 року після усунення недоліків позовної заяви Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обгрунтування позовних вимог позивачка вказує, що наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року №021-а/Г до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, а наказом Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року № 316-К ОСОБА_1 - звільнено за прогул відповідно до пункту 4 частини І статті 40 КЗпП. Вважає безпідставним застосування до неї дисциплінарного стягнення та звільнення у зв`язку з цим з посади помічника судді за неявку на роботу без поважних причин з 23.11.2020 року по 01.12.2020 року. Вказує, що з 23.11.2020 року по 01.12.2020 року перебувала на амбулаторному лікуванні у Крушинівському фельдшерсько-акушерському пункті КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» з діагнозом ГРВІ, ларингіт, гострий бронхіт, що підтверджується відповідною Довідкою №1768 від 01.12.2020 року, здійснюючи в цей період професійну діяльність дистанційно. 02.12.2020 року після одужання та виходу на роботу намагалась надати до відділу служби управління персоналом зазначену довідку. Однак зазначена довідка, відповідачем не прийнята. Про причини відсутності на робочому місці повідомила також на засіданні комісії Вінницького окружного адміністративного суду під час розгляду питання щодо факту відсутності з 23.11.2020 року по 01.12.2020 року. Вказує, що відповідач володів інформацією про те, що я знаходилася на лікуванні та отримувала необхідну в той момент медичну допомогу. Зазначає, що під час проведення службового розслідування відповідач не досліджував обставини щодо наявності чи відсутності поважності причин невиходу ОСОБА_1 на роботу та дійшов помилкового висновку про наявність факту прогулу без поважних причин виключно на підставі передчасного висновку комісії Вінницького окружного адміністративного суду. Вважає, що спірні накази прийняті відповідачем з порушенням статті 65 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частини 1 статті 67 Закону України "Про державну службу", якою передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, а також враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди і попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків, статті 75 Закону України "Про державну службу", відповідно до якої перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати пояснення від державного службовця. Вказує також, що згідно з частиною 4 статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні, а відповідно до статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Всупереч вказаним нормам до позивачки застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи під час перебування лікарняному відповідно до листка непрацездатності серії АЛА №177370, виданого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м.Вінниці» з 15.12.2020 року по 23.12.2020 року включно. Зазначає також, що згідно з частиною 5 статті 66 Закону України "Про державну службу" звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Системний аналіз вище вказаних правових норм дає підстави для висновку, що накладення такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи допускається у разі систематичного (повторно протягом року) вчинення такого дисциплінарного проступку, як прогул. Відповідно до частини 3 статті 66 закону України "Про державну службу" у разі відсутності систематичного (повторно протягом року) характеру вчинення такого виду дисциплінарного проступку, як прогул суб`єктом призначення або керівником державної служби може бути оголошено догану такому державному службовцю. Отже, вибір виду дисциплінарного стягнення, яке може бути накладено на працівника у разі прогулу залежить від того чи допустила особа такий вид дисциплінарного проступку вперше або вчиняла його систематично (повторно протягом року). Також вказує, що під час вибору виду дисциплінарного стягнення відповідачем не враховані досвід роботи, послужний список та постійні заохочення. Вважає також, що дії відділу служби управління персоналом щодо неприйняття довідки про тимчасову непрацездатність суперечать підпунктам 1.1, 1.2, 1.7 і 1.8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196 (зі змінами), оскільки наявність листка непрацездатності є обов`язковою передумовою лише в частині виникнення в застрахованої особи права на матеріальне забезпечення внаслідок настання страхового випадку, та не може вважатися єдиним документом, який підтверджує поважність причин (пов`язаних з незадовільним станом здоров`я) відсутності на роботі працівника. Оскільки Довідка №1768 від 01.12.2020 року, видана посадовими особами закладу охорони здоров`я, містить необхідні реквізити, а зазначена в довідці інформація є достовірною та свідчить про те, що позивачка впродовж зазначеного у довідці періоду дійсно знаходилася на лікуванні, то її відсутність на роботі має вважатися такою, що сталася з поважних причин. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 256 «Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у зв`язку із загостренням ситуації, пов`язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби СОVID 19, спричиненої коронавірусом» рекомендовано державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності на час встановлення обмежувальних заходів не допускати звільнення працівників.

Просить позов задовольнити, в тому числі і щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі частини 2 статті 235 КЗпП України, та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статей 116 і 117 КЗпП України.

У надісланому до суду відзиві відповідач позов не визнав. Зазначив, що накази Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року № 021-а про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 та №316-К про звільнення ОСОБА_1 відповідають вимогам законодавства. Вказує, що законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII ( частина 1 статті 92) посада помічника судді віднесена до посад працівників патронатної служби. Частиною 3 статті 92 Закону № 889-VIII встановлено, що працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1,41-43-1,49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (частина 4 статті 92 Закону № 889- VIII). Частиною 1 статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що умови діяльності помічника судді визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Згідно з абзацом 2 пункту 1 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (далі - Положення) посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу», крім статті 92 Закону України «Про державну службу». Пунктом 5 Положення передбачено, що помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», відповідними процесуальними кодексами, іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією. На помічника судді поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 -1, 41-43 -1, 49 -2 та частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України. Оскільки з 19.04.2019 позивачка не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави (державна служба припинена), її посилання на Закон України «Про державну службу» є помилковим та неприйнятним. В обгрунтування правомірності застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивачки зазначив, що статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані додержувати трудової і технологічної дисципліни. У Вінницькому окружному адміністративному суді затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку рішенням зборів працівників апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 24.05.2018 за №1. 23.11.2020 позивачка зателефонувала до відділу служби управління персоналом Вінницького окружного адміністративного суду та повідомила про те, що вона перебуває на лікарняному у зв`язку з чим на її ім`я відкрито листок тимчасової непрацездатності з 23.11.2020. 07.12.2020 позивачкою до відділу служби управління персоналом надано листок тимчасової непрацездатності АДФ №725357, виданий 23.11.2020 за період амбулаторного лікування з 23.11.2020 по 01.12.2020 (9 календарних днів) у Медичному центрі «Оксфорд Медікал - Вінниця». З метою перевірки порядку видачі та заповнення наданого позивачкою листка непрацездатності, Вінницький окружний адміністративний суд 08.12.2020 звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та до ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» із відповідними листами за №02.4-45/4265/20 та №02.4- 45/4315/20. Листом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 14.12.2020 №1719-06 повідомило Вінницький окружний адміністративний суд, що співробітниця Вінницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надала у комісію із соціального страхування за місцем роботи листок непрацездатності серії АДФ №725357 (з 23.11.2020 по 01.12.2020 за 9 календарних днів), який виданий у невстановленому порядку з ознаками фальсифікації. Також у листі ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» від 14.12.2020 року №6/12 зазначено, що особа ОСОБА_1 не являється пацієнтом Медичного центру ТОВ «Оксфорд Медікал- Вінниця» та листок тимчасової непрацездатності серії АДФ №725357 від 23.11.2020 особі ОСОБА_1 не видавався. З метою проведення перевірки обставин відсутності на роботі помічника судді ОСОБА_1 у період з 23.11.2020 по 01.12.2020, видано наказ №020-а/г від 14.12.2020 «Про проведення перевірки». Для проведення такої перевірки цим же наказом створено комісію, за результатами якої встановлено, що в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 помічник судді ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин, оскільки листок тимчасової непрацездатності АДФ №725357, виданий у невстановленому порядку з ознаками фальсифікації, не є належним доказом поважності причин її відсутності на роботі у вказаний період та інших доказів комісії надано не було. Пояснення про обставини відсутності на роботі за період з 23.11.2020 по 01.12.2020 позивачка у письмовому вигляді не надала. Тому, складений відповідний акт від 15.12.2020 про відсутність на роботі помічника судді ОСОБА_1 у період з 23.11.2020 по 01.12.2020 без поважних причин. Тому, у відповідності до статтей 140, 147 і 149 КЗпП України, зважаючи на встановлені комісією фактичні обставини за погодженням із суддею Бошковою Ю.М. про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України видано наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 » від 15.12.2020 за №021-а/г, а саме за грубе порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі помічника судді ОСОБА_1 у період з 23.11.2020 по 01.12.2020 без поважних причин) у вигляді звільнення. Зазначає також, що Довідка №1768 від 01.12.2020, видана Крушинівським ФАП КНП «Бершадський ЦПМСД», на яку посилається у позові позивачка, відповідачу не надавалась. Про існування вказаної довідки Вінницький окружний адміністративний суд дізнався лише із даної позовної заяви, що ставить під сумнів її видачу та реєстрацію у відповідному журналі 01.12.2020. Крім того, відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція) належним та допустимим доказом поважності причин відсутності працівників на роботі, в разі визнання їх тимчасово не працездатними є листок непрацездатності. Разом з тим, пунктом 2.7 розділу 2 Інструкції визначено, що особам, направленим фельдшером здоровпункту під час робочої зміни до лікувально-профілактичного закладу, листок непрацездатності видається з моменту звернення у здоровпункт у разі визнання їх тимчасово непрацездатними. Особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально- профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни. Також, видача довідок за формами № 095/о, №138/0, затвердженими наказом МОЗ України від 29.12.2000 № 369, довідки форми №147/о, затвердженої наказом МОЗ України від 18.03.2002 №93, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.04.2002 за № 346/6634, та довідки довільної форми передбачена пунктом 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 розділу 2, 3, 6 Інструкції. Жоден із зазначених випадків не передбачав видачу працівниці Вінницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період її тимчасової непрацездатності Довідки №1768 від 01.12.2020. тому, вважає, що належним та допустимим доказом поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі у період з 23.11.2020 по 01.12.2020 є належним чином оформлений листок непрацездатності, який позивачка не надала. Вказує також, що у Вінницькому окружному адміністративному судді наказ чи розпорядження щодо переведення помічника судді Щербатюк Л.Є. на дистанційну роботу, в тому числі в період з 23.11.2020 по 01.12.2020, не видавались. Із заявою щодо переведення на дистанційну роботу у вказаний період позивачка не зверталась. Як на підставу протиправного звільнення, позивачка зазначає також про її звільнення у день, в який вона була тимчасово непрацездатною. В підтвердження зазначеного надає суду копію листка непрацездатності АЛА №177370, що виданий КНП «Центр первинної медико- санітарної допомоги №2 м. Вінниця», в якому зазначено, що позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні з 15.12.2020 по 23.12.2020 включно. Однак, листок непрацездатності АЛА №177370, позивачкою до Вінницького окружного адміністративного суду надано не було та про його існування відповідач дізнався лише з позовної заяви. Звертає увагу суду на те, що позивачка у позовній заяві зазначає, про своє відвідування 15.12.2020 відділу служби управління персоналом Вінницького окружного адміністративного суду для ознайомлення з наказами Вінницького окружного адміністративного суду про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення та про саме звільнення. Тобто, позивачка не заперечує факту присутності на роботі 15.12.2020. Підтверджуючих доказів про видачу листка непрацездатності саме у робочий час нею суду не надано. З оскаржуваними наказами ознайомилась 15.12.2020, що підтверджується відповідними відмітками (особистий підпис позивачки), які містяться на наказах від 15.12.2020 за№021-а/г, №316-к.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивачка вказує, що її звільнення як помічника судді здійснене з порушенням частини 3 статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пункту 7 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України № 12 від 25.09.2018, без подання судді Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Ю.М . Правова позиція щодо звільнення з помічника судді без подання судді викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №308/4431/17, у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №805/4341/16-а. Вказує також, що протиправність звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України насамперед обґрунтовує своєю тимчасовою непрацездатністю в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 та перебуванням у зв`язку з цим на амбулаторному лікуванні у Крушинівському фельдшерсько-акушерському пункті КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», що підтверджується відповідною довідкою №1768 від 01.12.2020 зазначеного медичного закладу, яку працівники служби управління персоналом Вінницького окружного адміністративного суду відмовились приймати, пояснивши, що це не листок непрацездатності та не звільняє від перебування на робочому місці. Вважає неправомірним акт про відсутність на робочому місці 15.12.2020. При цьому, будь-яких листів щодо встановлення її відсутності на робочому місці за період з 23.11.2020 по 01.12.2020 від відповідача на домашню адресу не надходило та не відібрано у неї письмових пояснень щодо причин відсутності на робочому місці, натомість складено акт про відмову від надання пояснень. У зв`язку з наведеним, наказ Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 за №316-к вважає незаконним.

У запереченні на відповідь відповідач зазначив, що питання про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивачки, яка займала посаду помічника судді, вирішувалося на підставі спеціального нормативно-правового акту (Положення про помічника судді) та з дотриманням трудових та соціальних гарантій, передбачених трудовим законодавством.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивачка - ОСОБА_1 , яка займала посаду головного спеціаліста відділу документального забезпечення (канцелярія), наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного «Про переведення ОСОБА_1 » від 19.04.2019 за №111-к з 19.04.2019 переведена на посаду помічника судді Вінницького окружного адміністративного суду Бошкової Ю.М. на час виконання нею повноважень судді Вінницького окружного адміністративного суду.

В період з 23 по 27 листопада 2020 року включно та з 30 листопада по 01 грудня 2020 року включно позивачка була відсутня на робочому місці.

На підставі висновку комісії щодо перевірки обставин відсутності на робочому місці ОСОБА_1 від 15.12.2020, актів від 15.12.2020 про відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин і про відмову ОСОБА_1 надання пояснень та листів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 14.12.2020 №1719-06 і ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» від 14.12.2020 №2/12 Наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року №021-а/г «Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 » визначено дні відсутності позивачки на роботі з 23 по 27 листопада 2020 року включно та з 30 листопада по 01 грудня 2020 року включно прогулами без поважних причин, застосовано до ОСОБА_1 за грубе порушення трудової дисципліни дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України та доручено головному спеціалісту відділу служби управління персоналом Морозовському А.С. підготувати 15.12.2020 проект наказу про звільнення помічника судді ОСОБА_1 за прогули без поважних причин (пункт 4 частини І статті 40 КЗпП України). Датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_1 визначити 15.12.2020.

На підставі наказу керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року №021-а/г «Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 » за погодженням з суддею Бошковою Ю.М. наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного «Про звільнення ОСОБА_1 » від 15.12.2020 №316-к позивачка звільнена з посади помічника судді Вінницького окружного адміністративного суду 15.12.2020 за прогули без поважних причин (в період з 23 по 27 листопада 2020 року включно та з 30 листопада по 01 грудня 2020 року включно).

Вважаючи зазначені накази незаконними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Положення про помічника судді затверджене рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (далі - Положення)

Згідно з пунктом 1 Положення правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 92 Закону України "Про державну службу", нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням. Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

Положеннями частини 4 статті 92 Закону України "Про державну службу" передбачено, що на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39 1, 41 - 43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

За змістом пункту 4 Положення помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником. З усіх інших питань, у тому числі щодо дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень.

Пунктом 5 Положення передбачено, що помічник судді у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», відповідними процесуальними кодексами, іншими законами та нормативно-правовими актами України, Правилами поведінки працівника суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6 лютого 2009 року № 33, рішеннями зборів суддів відповідного суду, Інструкцією з діловодства суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, цим Положенням, а також посадовою інструкцією.

Статтею 139 КЗпП України передбачений обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни.

Згідно зі статтею 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Правила внутрішнього трудового розпорядку Вінницького окружного адміністративного суду затверджені рішенням зборів працівників апарату цього суду від 24.05.2018 за №1 (далі - Правила).

За змістом пункту 4.1 розділу 4 Правил у суді встановлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею. Початок роботи о 8.30, закінчення - о 17.0 год. З метою дотримання цих Правил запроваджено електронну систему контролю доступу. Реєстрація входу та виходу працівників апарату суду з приміщення здійснюється за допомогою системи карткового доступу та є обов`язковою.

Контроль за дотриманням помічником судді правил внутрішнього трудового розпорядку суду та Правил поведінки працівника суду здійснює керівник апарату суду (абзац 9 пункт 4 Положення).

Наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду №134 від 29.11.2019 затверджений Порядок реєстрації входу та виходу працівників суду, який визначає загальні правила пропуску працівників апарату суду до приміщення суду з метою дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку.

За змістом пункту 4 зазначеного Порядку реєстрація входу і виходу працівників суду здійснюється за допомогою системи зчитування біометричних даних працівників апарату суду.

Відповідно до витягу з електронної системи контролю доступу Вінницького окружного адміністративного суду в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 вхід та вихід позивачки в приміщення суду не зафіксований.

На підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці у вказаний період позивачка 07.12.2020 позивачка подала до відділу служби управління персоналом Вінницького окружного адміністративного листок тимчасової непрацездатності АДФ №725357, виданий 23.11.2020 Медичному центрі «Оксфорд Медікал - Вінниця» про перебування на амбулаторному лікуванні з 23.11.2020 по 01.12.2020.

07.12.2020 відповідач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області та до ТОВ «Оксфорд Медікал - Вінниця» з відповідними листами за №02.4-45/4265/20 та №02.4- 45/4315/20 щодо перевірки зазначеної у листку непрацездатності інформації.

Листом №1719-06 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 14.12.2020 повідомило відповідача про наявність у листку непрацездатності серії АДФ №725357 (з 23.11.2020 по 01.12.2020 за 9 календарних днів) ознак фальсифікації.

ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» у листі від 14.12.2020 року №6/12 зазначило, що ОСОБА_1 не являється пацієнтом Медичного центру ТОВ «Оксфорд Медікал- Вінниця» та листок тимчасової непрацездатності серії АДФ №725357 від 23.11.2020 їй не видавався.

Наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 «Про проведення перевірки» призначена перевірка обставин відсутності позивачки в період з 23.11.2020 по 01.12.2020, для якої створена комісія.

На засіданні комісії, створеної наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 №020-А\Г, яке відбулось 14.12.2020, пояснюючи свою відсутність на робочому місці в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 позивачка зазначила, що 23.11.2020 повідомила у телефонній розмові працівника відділу управління персоналом про те, що перебуває на лікарняному. Листок тимчасової непрацездатності за вказаний період не надала, пояснення щодо причин відсутності у вказаний період на робочому місці надасть в письмовій формі. Щодо листка тимчасової непрацездатності АДФ №725357, виданого 23.11.2020 Медичним центром «Оксфорд Медікал - Вінниця» про перебування на амбулаторному лікуванні з 23.11.2020 по 01.12.2020 прояснення не надала. Зазначене підтверджується протоколом засідання комісії №1 від 14.12.2020.

На засіданні 15.012.2020, на яке позивачка не з`явилась та не надала письмові пояснення щодо причин відсутності, комісія дійшла висновку про відсутність в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 ОСОБА_1 на роботі без поважних причин (протокол засідання комісії №2 від 15.12.2020).

На підставі зазначеного висновку комісією складений акт від 15.12.2020 про відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин.

Враховуючи відсутність у відповідача станом на 15.012.2020 документів, складених у відповідності до діючого законодавства, які підтверджують поважність причин відсутності позивачки на робочому місці в період з 23.11.2020 по 01.12.2020, та відповідних пояснень позивачки, суд вважає правомірними висновок комісії про відсутність у вказаний період ОСОБА_1 на роботі без поважних причин, формуючи який комісія правомірно не врахувала поданий позивачкою листок тимчасової непрацездатності АДФ №725357, виданий 23.11.2020 Медичним центром «Оксфорд Медікал - Вінниця», що містить ознаки фальсифікації.

У відповідності до пункту 25 Положення залежно від виду й характеру порушення помічник судді несе дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством, зокрема, за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку суду та трудової дисципліни.

Відповідно до пункту 17 Положення порядок застосування дисциплінарних стягнень до помічника судді регулюється Кодексом законів про працю України.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни передбачений статтею 149 КЗпП України. Згідно з цією нормою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Встановивши факт відсутності позивачки без поважних причин на робочому місці в період з 23.11.2020 по 01.12.2020, комісія, створена наказом керівника апарату запропонувала їй надати відповідні письмові пояснення. Однак такі пояснення у строк, визначений комісією, надані не були. Зазначене підтверджується актом від 15.12.2020.

На підставі висновку комісії щодо перевірки обставин відсутності на робочому місці ОСОБА_1 від 15.12.2020, акти від 15.12.2020 про відсутність ОСОБА_1 на роботі без поважних причин і про відмову ОСОБА_1 надання пояснень та листів Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 14.12.2020 №1719-06 і ТОВ «Оксфорд Медікал-Вінниця» від 14.12.2020 №2/12, наказом керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року №021-а/г «Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 » визначено дні відсутності позивачки на роботі з 23 по 27 листопада 2020 року включно та з 30 листопада по 01 грудня 2020 року включно прогулами без поважних причин, застосовано до ОСОБА_1 за грубе порушення трудової дисципліни дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України та доручено головному спеціалісту відділу служби управління персоналом Морозовському А.С. підготувати 15.12.2020 проект наказу про звільнення помічника судді ОСОБА_1 за прогули без поважних причин (пункт 4 частини І статті 40 КЗпП України). Датою звільнення та останнім днем роботи ОСОБА_1 визначити 15.12.2020.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина 1 статті 148 КЗпП України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Отже, звільнення, як дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни - відсутність на робочому місці без поважних причин в період з 23.11.2020 по 01.12.2020 застосоване спірними наказами керівника апарату правомірно.

Суд відхиляє, як необгрунтовані, доводи позивачки про безпідставність висновків відповідача щодо порушення нею трудової дисципліни та відсутність на робочому місці без поважних причин. На підтвердження факту перебування у спірний період на лікуванні позивачка надала до суду довідку №1768 від 01.12.2020, видану Крушинівським фельдшерсько-акушерським пунктом КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», про перебування з 23.11.2020 по 01.12.2020 на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРВІ, ларингіт, гострий бронхіт.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначає Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 13.11.2001 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за N 1005/6196 (далі - Інструкція №455).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Розділу 1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.

Видача довідок про тимчасову непрацездатність в довільній формі передбачена пунктами 2.17, 2.18, 2.19 і 3.16 цієї Інструкції, а саме:

відповідно до пункту 2.17 довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря і печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається особам, які проходять обстеження: з приводу встановлення причинного зв`язку захворювання з умовами праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; за направленням слідчих органів, прокуратури і суду;

відповідно до пункту 2.18 довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається: у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки; особам, які проходять обстеження в лікувально-профілактичних закладах за направленням військових комісаріатів; особам, які проходять додаткове наркологічне обстеження в умовах стаціонару відповідно до пункту 11 Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов`язкові обсяги, затвердженої наказом МОЗ України від 28.11.97 N 339, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.12.97 за N 586/2390; особам, які проходять діагностичне обстеження в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, за відсутності ознак тимчасової непрацездатності;

відповідно до пункту 2.19 особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації;

відповідно до пункту 3.16 для догляду за хворим старше 14 років, який знаходиться на стаціонарному лікуванні, згідно з висновком ЛКК про необхідність індивідуального догляду, видається довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу.

В усіх інших випадках, передбачених пунктом 1.2 Розділу 1 Інструкції № 45 довідки про тимчасову непрацездатність видаються за формами, встановленими наказами МОЗ України.

Позивачка не належить до категорій осіб, визначених у пунктах 2.17-2.19 та 3.16, яким у відповідності до Інструкції №455 видається довідка про тимчасову непрацездатність довільної форми.

Отже, належним та допустимим доказом поважності причин відсутності позивачки на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю є листок непрацездатності.

За змістом частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справа, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому, видана в довільній формі довідка №1768 від 01.12.2020 Крушинівського фельдшерсько-акушерського пункту КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», не може слугувати доказом перебування з 23.11.2020 по 01.12.2020 позивачки на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРВІ, ларингіт, гострий бронхіт.

При цьому, суд також враховує, що про існування зазначеної довідки позивачка ані в усному ані в письмовому вигляді до видачі спірних наказів відповідача не повідомляла.

Суд також відхиляє, як безпідставне, посилання позивачки на порушення відповідачем під час її звільнення частини З статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачене звільнення помічника судді з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді, у зв`язку з відсутністю відповідного подання судді щодо її звільнення.

За змістом частини 1 статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від окрім цього Закону, статус і умови діяльності помічника визначаються також Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Відповідно до пункту 17 Положення порядок застосування дисциплінарних стягнень до помічника судді регулюється Кодексом законів про працю України.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що одним з заходів стягнення за порушення трудової дисципліни є звільнення.

Згідно з пунктом 16 Положення застосування заходів дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником апарату відповідного суду за погодженням із суддею.

Отже, підстави для звільнення помічника судді, не врегульовані спеціальним законодавством, регулюються відповідними нормами КЗпП України.

Правовий аналіз статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», КЗпП України та Положення свідчить, що звільнення помічника судді, як вид дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, здійснюється керівником апарату у відповідності до пункту 16 Положення за погодженням з суддею, а не пункту 12 Положення, яким передбачені спеціальні підстави звільнення помічника судді

Підставою для звільнення позивачки, як виду дисциплінарного стягнення, є вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у грубому порушенні трудової дисципліни (відсутність на роботі без поважних причин в період з 23.11.2020 по 01.12.2020). Зазначений вид дисциплінарного стягнення обраний відповідачем за погодженням із суддею з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, причин та умови, що його зумовили, а також ступеня вини позивачки, яка на підтвердження тимчасової непрацездатності надала відповідачу листок непрацездатності з ознаками підробки, а згодом відмовилась надати пояснення щодо зазначеного факту.

При цьому, доводи позивачки щодо виконання у вказаний період роботи дистанційно не підтверджені жодними доказами. Натомість, відповідач у відзиві на позов вказав на відсутність наказу чи розпорядження щодо переведення помічника судді ОСОБА_1 на дистанційну роботу, в тому числі в період з 23.11.2020 по 01.12.2020, наявність якого у відповідності до статті 60-1 КЗпП України є обов`язковою.

Суд не бере до уваги посилання позивачки на порушення спірними наказами приписів статей 65-67 та 74-65 Закону України «Про державну службу», якими визначена процедура звільнення державних службовців, оскільки у відповідності до частини 4 статті 92 Закону України "Про державну службу" та пункту 1 Положення помічники судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України "Про державну службу", крім статті 92 Закону України "Про державну службу".

Суд вважає, що під час вибору виду дисциплінарного стягнення за порушення позивачкою трудової дисципліни відповідачем дотримані вимоги статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 147 - 147-1 та 149 КЗпП України та Положення. З спірними наказами позивачка ознайомилась 15.12.2020, що підтверджується її особистими підписами на наказах від 15.12.2020 №021-а/г і №316-к. 15.12.2020 позивачка отримала трудову книжку, що підтверджується відповідними відмітками у витягу із Книги обліку трудових книжок.

Вирішуючи зазначений спір, суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до листка непрацездатності серії АЛА №177370, виданого КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Вінниці», позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні з 15.12.2020 року по 23.12.2020 року включно.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Суд встановив, що підставою для звільнення позивачки на підставі пункту частини 1 статті 40 КЗпП України слугували правомірні висновки відповідача щодо відсутності позивачки на робочому місці без поважних причин в період з 23.11.2020 до 01.12.2020. Тому, підстави для скасування наказів Вінницького окружного адміністративного суду про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 від 15.12.2020 №021-а/г і №316-К від 15.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника відсутні.

З метою усунення наслідків порушення гарантії, визначеної у першому реченні частини третьої статті 40 КЗпП України, суд вважає за необхідне змінити дату звільнення позивачки, визначити датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності - 24 грудня 2020 року.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі N 205/4196/18, відповідно до якої наслідки порушення гарантії, визначеної у першому реченні частини третьої статті 40 КЗпП України, усуваються шляхом зміни дати припинення трудових відносин на перший день після закінчення періоду непрацездатності чи відпустки.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково, шляхом зміни дати звільнення на 24 грудня 2020 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади помічника судді Вінницького окружного адміністративного суду з 15 грудня 2020 року на 24 грудня 2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Вінницький окружний адміністративний суд (вул. Брацлавська, 14,Вінниця,Вінницька область,21101 , код ЄДРПОУ - 34455243)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук