Рішення № 98882885, 09.08.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5470/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо проведення на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимального її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 04 грудня 2020 року № ХА18797/20 виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, в повному обсязі без обмеження максимального розміру пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером, пенсія йому призначена за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №140/56/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 04 грудня 2020 року №ХА18797/20 (з урахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач вказує, що з 01 травня 2021 року ГУ ПФУ у Волинській області почало виплачувати йому перераховану пенсію у розмірі 17 690,00 грн, хоча повинно було виплачувати у розмірі 18 904,40 грн (23 630,50 грн х 80%).

Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсій максимальним розміром. На його звернення про виплату пенсії без застосування такого обмеження, відповідач повідомив про відсутність підстав для вчинення дій, про які вказано у зверненні.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, до положень статі 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» внесені зміни, які не визнані неконституційними та є чинним на момент звернення позивача за перерахунком. Вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №140/56/21 починаючи з 01 квітня 2019 року немає. Просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка йому призначена з 13 лютого 2014 року в розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років 32).

04 грудня 2020 року Волинським обласним військовим комісаріатом видано ОСОБА_1 довідку №ХА18797/20 про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення «нач.від-лу обліково-призовн.робот-заст.в/к ОВК», станом на 05 березня 2019 року, згідно рішення, становить 23 630,50 грн, в тому числі: посадовий оклад - 6 770,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник) - 1 410,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4 090,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (65%) - 7 975,50 грн, надбавка за таємність (15%) - 1 015,50 грн, преміювання (35%) - 2 369,50 грн (а. с. 14).

Судом також встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №140/56/21, яке набрало законної сили 09 квітня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії за вислугу років відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 04 грудня 2020 року №ХА18797/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 04 грудня 2020 року №ХА18797/20 (з урахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 04 грудня 2020 року №ХА18797/20, її розмір із урахуванням 80 % грошового забезпечення склав 18 904,40 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії 17 690,00 грн, така пенсія з 01 травня 2021 року виплачується у вказаному розмірі - 17 690,00 грн.

06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести з 01 квітня 2019 року перерахунок розміру пенсії та здійснювати її виплату у повному обсязі без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (а. с. 12).

Листом від 20 травня 2021 року № 4244-4102/Т-02/8-0300/21 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що на момент виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі №140/56/21 діє норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, перерахований розмір пенсії з обмеженням з січня 2021 року складає 17 690,00 грн (а. с. 13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п`ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року» (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Суд критично оцінює доводи відповідача з приводу того, що Законом №1774-VIII статтю 43 Закону №2262-XII знову доповнено частиною сьомою, яка на даний час є чинною, оскільки зміни, внесені Законом №1774-VIII, стосувалися другого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20 грудня 2016 року чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається «відсутньою» у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та інших.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.

На думку суду, відповідач не довів, що обмежуючи розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття рішення про визнання протиправними дій щодо проведення на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимального її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 04 грудня 2020 року № ХА18797/20 виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, в повному обсязі без обмеження максимального розміру пенсії.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимального її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 140/56/21 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 04 грудня 2020 року № ХА18797/20, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, без обмеження її максимальним розміром.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ф.А. Волдінер